- •1.Щовивчає релігієзнавство як наука?
- •2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?
- •3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.
- •4.В чому полягає сутність релігії?
- •5.Які теорії походження релігії ви знаєте?
- •6.Структура релігії
- •7.Функції релігії.
- •8.Порівняйте функції релігії та функції релігійних організацій.
- •9.Коли і як виникла релігія?
- •10.Які основні етапи в системі розвитку проходить релігія?
- •11.Первісні вірування
- •12.Причини виникнення релігійних вірувань.
- •13.Типологізація релігій.
- •14.Які елементи первісних вірувань увійшли в розвинені релігійні системи?
- •15.Родоплемінні релігійні вірування
- •16.Походження даосизму, його пантеон і культ.
- •17.Основні ідеї даосизму.
- •18.Які релігії ми називаємо національними і чому?
- •19.Національні релігії сучасності. Основні ознаки.
- •20.Сутність віровчення зороастризму.
- •21.Авеста – священна книга зороастризму.
- •22.В чому полягає політеїзм індуїзму?
- •23.В чому полягає сутність синтоїзму?
- •24.Соціальні причини виникнення індуїзму.
- •25.Специфіка релігії давнього китаю.
- •26.Основні ідеї конфуціанства.
- •27.Чим обумовлений успіх вчення Конфуція?
- •28.Умови виникнення іудаїзму.
- •29. Іудейська література, її склад і зміст.
- •30.Особливості сикхізму.
- •31.Особливості становлення та характерні риси джайнізму.
- •32.Назвіть та проаналізуйте монотеїстичні релігії серед національних релігійних систем.
- •33.Світові релігії та їх особливості.
- •34. Зміст релігійно – філософського вчення буддизму.
- •35.Які особливості буддиського віровчення дозволили йому розвинутись у світову релігію?
- •36.Проаналізуйте зміст чотирьох святих істин.
- •37. Ламаїзм – форма буддизму.
- •38.Дзен – буддизм як форма буддизму.
- •39.Основні напрями буддизму.
- •40.Суспільно - історичні причини виникнення ісламу.
- •41.Ідейні джерела ісламу.
- •42.Особливості віровчення ісламу.
- •43.Основні напрямки в ісламі.
- •44.Релігійні та філософські джерела християнського вчення.
- •45.Розколи в християнстві: причини й наслідки.
- •46.Основні напрямки раннього протестантизму: віровчення та культ.
- •47.Соціально історична та ідеологічна обумовленість введення християнства в Київській Русі.
- •48.Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
- •49.Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні.
- •50.Історичні причини виникнення Біблії.
- •51.Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму.
- •52.Сутність віровчення і культу православ’я.
- •53.Католицізм в суверенній Україні.
- •54.Правове регулювання свободи й совісті в Україні.
- •55.Православя в суверенній Україні.
- •56.Особливості віровчення і культу католицизму.
- •57.Нетрадиційні релігії: їх х-ка та поширення на Україні.
- •58.Зміст та основні напрями сучасного діалогу між державою і церквою в суверенній Україні.
24.Соціальні причини виникнення індуїзму.
У У—УІ ст. в Індії утвердився феодальний лад, у чому виняткову роль відіграв індуїзм.Індуїзм обґрунтував кастовий поділ, і тому суспільство віддало йому перевагу.
25.Специфіка релігії давнього китаю.
26.Основні ідеї конфуціанства.
Конфуціанство (кит. — школа вчених-книжників) — етико-політичне вчення, в якому центральне місце посідали питання моральної природи людини, життя сім'ї й управління державою.
Основною ідеєю конфуціанства є непорушність установлених небом порядків у Піднебесній (Китаї). Етика конфуціанства проголошує верховенство добра над злом, основним поняттям, своєрідним моральним законом якої є «жень» — гуманність, людинолюбство, людяність. Учення про жень було на той час новою мораллю, що ставила під сумнів засади патріархально-родових звичаїв, намагалася регулювати стосунки між незнайомими, не з'єднаними родинними зв'язками між людьми у великих містах, які у своїй взаємодії переслідували різні, а часом протилежні інтереси. За конфуціанською етикою, людина, яка щиро дотримується принципу людяності, не скоїть зла, вона здатна виявляти шанобливість, ввічливість, правдивість, кмітливість, доброту. Тому шанобливу людину не зневажають, ввічливу — підтримують, правдивій — довіряють, кмітлива досягає успіхів, а людина добра може використовувати інших. До людей слід ставитися так, як до дорогих гостей, потрібно стримувати себе, щоб поводитися згідно з ритуалом, а на те, що не відповідає його вимогам, не слід дивитися, його не можна слухати, робити.
Обумовлюючи відносини людей у суспільстві і сім'ї, моральний принцип жень перебуває в органічному зв'язку з принципом сяо — шанування рідних і старших: «Молоді люди повинні вдома виявляти шанобливість до батьків, а поза домом — поважність до старших...»; «За життя батьків — служити їм, дотримуючись ритуалу. Коли вони умруть, поховати їх відповідно до ритуалу і приносити їм жертви, керуючись ритуалом». Церемонії, тобто зовнішні вияви поваги, синівської любові, відданості, украй необхідні.
На визнанні важливості церемоній ґрунтується принцип лі (правило, норма, ритуал, церемоніал, етикет), всупереч якому не можна ні дивитися, ні слухати ні говорити, ні діяти. Без лі не може існувати держава. Він має бути основою виховання, яке вибудовується на особистому прикладі, вимозі до неухильного дотримання церемоній, етикету. Ця вимога часто критикувалася, оскільки, як стверджували її опоненти, людині, що дотримується приписів конфуціанства, ніколи бути доброчесною і творити добро, тому що вона зайнята безперервними церемоніями.
Моральним ідеалом, за Конфуцієм, є благородний муж (цзюн-цзи), якому властиві відданість, щирість, вірність, справедливість. Керувати державою слід мудрим людям, які мають кожного ставити на своє місце («виправляти імена»), оскільки «государ повинен бути государем, сановник — сановником, батько — батьком, син — сином».
За словами Конфуція, впродовж життя необхідно керуватися одним словом — «взаємність», та послуговуватися настановою: «Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі та сім'ї до тебе не ставитимуться вороже».