- •1.Щовивчає релігієзнавство як наука?
- •2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?
- •3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.
- •4.В чому полягає сутність релігії?
- •5.Які теорії походження релігії ви знаєте?
- •6.Структура релігії
- •7.Функції релігії.
- •8.Порівняйте функції релігії та функції релігійних організацій.
- •9.Коли і як виникла релігія?
- •10.Які основні етапи в системі розвитку проходить релігія?
- •11.Первісні вірування
- •12.Причини виникнення релігійних вірувань.
- •13.Типологізація релігій.
- •14.Які елементи первісних вірувань увійшли в розвинені релігійні системи?
- •15.Родоплемінні релігійні вірування
- •16.Походження даосизму, його пантеон і культ.
- •17.Основні ідеї даосизму.
- •18.Які релігії ми називаємо національними і чому?
- •19.Національні релігії сучасності. Основні ознаки.
- •20.Сутність віровчення зороастризму.
- •21.Авеста – священна книга зороастризму.
- •22.В чому полягає політеїзм індуїзму?
- •23.В чому полягає сутність синтоїзму?
- •24.Соціальні причини виникнення індуїзму.
- •25.Специфіка релігії давнього китаю.
- •26.Основні ідеї конфуціанства.
- •27.Чим обумовлений успіх вчення Конфуція?
- •28.Умови виникнення іудаїзму.
- •29. Іудейська література, її склад і зміст.
- •30.Особливості сикхізму.
- •31.Особливості становлення та характерні риси джайнізму.
- •32.Назвіть та проаналізуйте монотеїстичні релігії серед національних релігійних систем.
- •33.Світові релігії та їх особливості.
- •34. Зміст релігійно – філософського вчення буддизму.
- •35.Які особливості буддиського віровчення дозволили йому розвинутись у світову релігію?
- •36.Проаналізуйте зміст чотирьох святих істин.
- •37. Ламаїзм – форма буддизму.
- •38.Дзен – буддизм як форма буддизму.
- •39.Основні напрями буддизму.
- •40.Суспільно - історичні причини виникнення ісламу.
- •41.Ідейні джерела ісламу.
- •42.Особливості віровчення ісламу.
- •43.Основні напрямки в ісламі.
- •44.Релігійні та філософські джерела християнського вчення.
- •45.Розколи в християнстві: причини й наслідки.
- •46.Основні напрямки раннього протестантизму: віровчення та культ.
- •47.Соціально історична та ідеологічна обумовленість введення християнства в Київській Русі.
- •48.Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
- •49.Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні.
- •50.Історичні причини виникнення Біблії.
- •51.Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму.
- •52.Сутність віровчення і культу православ’я.
- •53.Католицізм в суверенній Україні.
- •54.Правове регулювання свободи й совісті в Україні.
- •55.Православя в суверенній Україні.
- •56.Особливості віровчення і культу католицизму.
- •57.Нетрадиційні релігії: їх х-ка та поширення на Україні.
- •58.Зміст та основні напрями сучасного діалогу між державою і церквою в суверенній Україні.
45.Розколи в християнстві: причини й наслідки.
На початку XI ст. між Візантією і Римом почалася бо¬ротьба за першість у християнському світі. Римські єпис¬копи претендували на особливий титул, який підніс би їх серед єпископів інших патріаршеств. Римський ієрарх присвоїв собі титул папи, прагнув бути "єпископом усіх єпископів", главою вселенської церкви. В середині XI ст. ця боротьба переросла в гострий конфлікт.Так стався поділ християнства на Західну (Римську) церкву, яка пізніше стала зватися католицькою (від гр. каїНоІікоз — загальний, вселенський) і східну (Кон¬стантинопольську), що згодом стала іменуватися право-славною (від лат. — ортодоксальний).Розкол (схизма, від грецьк. сЬіягпа) у християнстві був породжений багатьма причинами. Передусім різним ста¬новищем церкви у Західній та Східній Римських імперіях. Відсутність централізованої влади у Західній імперії спри¬яла посиленню ролі римських пап. У Східній імперії патріарх підпорядковувався імператору, який був і главою церкви. Західна церква була політичне незалежнішою та централізованішою. Особливості історичного розвитку і функціонування Західної та Східної церков зумовили відмінності у церковній догматиці, церковній організації, богослужінні. Отже, розкол 1054 р. лише організаційно оформив розбіжності, які століттями існували між христи¬янськими церквами.
У XVI ст. стався ще один великий церковний розкол, коли у Західній Європі в процесі Реформації від католи-цизму відокремилися протестантські церкви. Так у хрис¬тиянстві виникли три основні течії: православ'я, католи-цизм і протестантизм.
46.Основні напрямки раннього протестантизму: віровчення та культ.
Людина для протестантизму — уже не є ланкою над-особистісної спільноти, як вважало середньовічне христи¬янство. Індивідуалізація, властива буржуазній епосі, вису¬ває таку перебудову релігійних уявлень, за якої людина зі своєю індивідуальною своєрідністю змогла б включитись у релігійне переживання, а її особиста віра — єдиний шлях спасіння. Наприклад, якщо православ'я і католицизм рег¬ламентують систему постів, то протестантизм пропонує кожному вирішувати це питання, виходячи з власних при¬страстей, звичок. Зазнала змін у протестантизмі й сама ідея Бога. З по¬гляду його ідеології, Бог існує тому, що він потрібен лю-дині, яка в нього вірить: "У що віриш, те й маєш". У різних країнах Західної Європи протестантизм набуває особливих форм. Найпомітніші напрями протестантиз¬му — лютеранство і кальвінізм, які разом з англіканством виникли в XVI ст., давши поштовх анабаптизму, ме-нонітству, антитринітаризму, социніанству. Усі вони нале-жать до ранніх течій у протестантизмі. Пізні течії виникли у XIX—XX ст. — методисти, баптисти, квакери, мормони, адвентисти, свідки Єгови, п'ятидесятники. Більшість поділяє загальні віросповідні принципи.
47.Соціально історична та ідеологічна обумовленість введення християнства в Київській Русі.
Реформа язичницьких культів - проголошення Перуна верховним богом Київській Русі - не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими, країнами. Тому в середині 80-х рр. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії - християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій - ісламу, іудаїзму.
Незадовго до прийняття нової віри сталася низка важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія II. Імператор попросив допомоги в київського князя Володимира. Той погодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тому пристав на вимогу. Володимир,
у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався з царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення.
Навесні 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі проходив повільно, а нерідко і з труднощами, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі.