1.Щовивчає релігієзнавство як наука?

Є знання, необхідні фахівцю для успішної діяль¬ності в конкретній галузі, а є поняття, ідеї, теорії, факти, засвоєння яких важливе для становлення кожної людини як особистості, для формування її духовної культури Га¬луззю, яка містить такі знання, є релігієзнавство. Його вивчення дає змогу пізнати, осмислити сутність понять "релігія", "віра", засвоїти історію релігій, характеристику релігійних вірувань тощо.

Релігієзнавство – галузь гуманітарного знання, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії і вирішує кілька взаємопов’язаних завдань: воно прагне зрозуміти сенс релігійної мови; визначити статус релігійних вірувань, умови їх обгрунтованості, раціональності та істинності; охарактеризувати природу і функції релігійного, особливо містичного досвіду ; встановити можливі «моделі віри» і, нарешті, окреслити відносини між філософією релігії і религиоведческими дисциплінами. Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виник¬ло в Європі у другій половині XIX ст. на межі філософії, психології, соціології, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології та фольклористики, маючи своїм завданням не апологію певних релігійних догматів, а неупереджене дослідження релігій світу.

Ф-ції:гносеологічна,прогнозуюча,методологічна, виховна,формування віротерпимості.

Структура: психологія, соціологія, право, філософія, політологія, богослов’я, порівняльне правознавство.

2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?

У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями, або розділи, — теоретичний та історичний. Теоретичне релігієзнавство вивчає філософські, соціологічні та психологічні аспекти. Історичне — вивчає історію виникнення та еволюції окремих релігій та вірувань в їхньому взаємозв'язку, акцентує увагу на послідовності розвитку релігійних культів.

Обидва напрями складають цілісну систему наукового дослідження релігії. Однак теоретичні й історичні питання релігієзнавства мають власну специфіку і повністю не зливаються, не ототожнюються. Така точка зору відображає об'єктивні процеси інтеграції та диференціації наукових знань про соціальну сутність релігії та її функції.

3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.

Теологія (богослов'я) виникає із спроби пояснити, зробити доступними для віруючих загальні положення певної релігії, образи, втілені у священних книгах, поста¬нови соборів, догматичні формули. До неї входять розділи: догматика (системний виклад положень, які вважають істинними), моральне богослов'я, екзегетика (тлумачення . біблійних текстів), літургія (теорія богослужіння), ка¬ноніка (теорія церковного права) тощо. Теологія безпосе¬редньо пов'язана з конкретним віросповіданням, вивчає релігію та різні форми релігійного життя з погляду 'їх прак¬тичного використання. Релігієзнавство намагається порівняти різні релігійні системи, узагальнити релігійний досвід різних народів в історичному розвитку.

4.В чому полягає сутність релігії?

Релігія — не тільки уявлення про Бога, не тільки фор¬ма свідомості. Це й реальне життя, дії людей: культ, бого¬служіння, церковна організація, форми і принципи ор¬ганізації суспільного життя, що певною мірою ґрунтують¬ся на релігійних засадах.

Релігія — духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало — джерело буття всього існуючого, яке є для неї засобом спілкування з ним, входження в йо¬го світ.