Тема 1. Релігійний туризм і паломництво як об’єкт вивченя та навчальна дисципліна.
Основні поняття релігійно туризму та паломництва. Релігія – це певні погляди і уявлення людей, відповідні обряди і культи. Походження слова «релігія» пов’язують із латинським дієсловом relegere – «відноситися з повагою»; за іншою версією, воно зобов’язане своїм виникненням дієслову religare – «зв’язувати» (небо і землю, божество і людину). Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичного для них середовища. Релігійний туризм є одним із найстаріших видів туризму. Він бере свої витоки з часів формування основних світових релігій і здійснюється в таких двох основних формах: - паломницький туризм; - релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості. Паломницький туризм – це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво – прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям. Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні: - бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг; - помолитися за рідних і близьких; - знайти благодать; - відмолити гріхи; - виразити подяку за блага послані зверху; - проявити відданість вірі; Паломництво передбачає певне ставлення людини до дійсності. Це символізує готовність людини пожертвувати скороминущими матеріальними цінностями в ім'я вічних духовних. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі отримали розвиток піші паломництва. Люди відправляються в паломництва, коли їм недостатньо ритуальних дій в місцях звичайного середовища мешкання. Термін «паломництво», як вважають філологи, походить від слова «пальма» – гілку саме цього дерева привозили перші паломники християни, що побували на Святій землі під час свята «Входження Господнє до Єрусалиму». Під час тріумфального входження Ісуса Хріста до Єрусалиму віруючі усипали його шлях гілками пальми.
Форми, типи і категорії релігійного туризму. "релігійний туризм" відображає, передусім релігійно-пізнавальні аспекти або лише пізнавальні, а "паломницький туризм" пов'язаний з мандрівкою виключно з релігійною метою.
класифікація видів туризму охоплює ціль або групу цілей подорожі як основних, так і додаткових, що формує певну монолітність у сприйнятті збірного поняття "релігійно-паломницький туризм".
Релігійно-паломницький туризм, за класифікацією А. Кузишина, розподіляють на14:
- індивідуальний, сімейний або груповий, з урахуванням кількості учасників і сімейного стану;
- одноденний, короткотривалий (2-3 дні), тривалий (до 15 днів) і довготривалий (понад 15 днів), зауважуючи тривалість подорожі.
Релігійний туризм поділяється на різновиди:
o паломницький туризм - це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями;
o езотеричний - метою його е розширення традиційного релігійного світосприйняття, і відповідно з цією метою ведеться філософський пошук в процесі подорожі;
o релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості - відвідання місць пов'язаних з історією релігій;
o сакральний - різновид, де турист під час відвідування певних місць створює, відновлює або підкреслює зв'язок з уявним потойбічним. Сакральне в широкому сенсі - це все, що має відношення до Божественного, релігійного, небесного, потойбічного, ірраціонального, містичного, те, що відрізняється від повсякденних речей, понять, явищ.
Паломництво (від лат. Palma - "пальма") - слово виникло від слова "Палома" - пальмова гілка, з якими жителі Єрусалима вітали Ісуса Христа.
Основними світовими місцями паломництва є:
- у християн: Віфлеєм, Єрусалим, Назарет, річка Йордан та інші місцевості, пов'язані з Христом, апостолами, Пресвятою Богородицею;
- у мусульман відвідання Мекки, Медіни і здійснення там запропонованих ритуалів;
- у ламаїстів - відвідання Лхаси (Тибет);
- у індусів - відвідання Ілахабада і Варанасі (Індія);
- у синтоїстів - відвідання Нара (Японія).
Серед причин здійснення паломництва можна виділити наступні:
- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
- помолитися за рідних і близьких;
- знайти благодать;
- виконати богоугодну роботу;
- відмолити гріхи;
- висловити подяку за блага, послані зверху;
- проявити відданість вірі;
- прагнення до подвижництва в ім'я віри;
- знайти сенс життя.
Для заохочення паломництва складалися численні путівники (ітінерарії), багато з яких, як і описи самих паломництв, стали згодом важливими історичними джерелами.
У туризмі зазвичай виділяють декілька видів паломництва, що класифікуються по різних ознаках:
1) до числу учасників і сімейній приналежності - індивідуальні, сімейні і групові паломництва;
2) за тривалістю - тривалі і короткочасні паломництва;
3) по сезонності - цілорічні паломництва, а також приурочені до релігійних свят;
4) по об'єктах відвідини - відвідини конфесійних культових місць (монастирів, храмів), а також природних культових місць (гір, озер, печер, джерел);
5) по місце розташуванню об'єктів паломництва - внутрішні (в межах державних кордонів) і зарубіжні паломницькі тури;
6) за ознакою обов'язковості - добровільні і обов'язкові паломницькі тури (наприклад, в ісламі паломництво хадж є обов'язковим для кожного правовірного).
Різновиди релігійного туризму. Різновид релігійного туризму - езотеричний, використовується обмеженим числом адептів і носить переважно прикладний характер. Як приклади такої практики можна назвати суфізм всередині ісламу, каббалу всередині іудаїзму, нейдань всередині даосизму, йога всередині індуїзму, чань (езотеричний буддизм, він же дзогчен, він же дзен) всередині буддизму, ісихазм усередині православ'я, харизматизм всередині протестанства.
Релігійний туризм поділяється на два основні різновиди: - паломницький туризм; - релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості. У паломницькому туризмі виділяється духовно паломницький туризм.