56.Особливості віровчення і культу католицизму.

Католицизм як один з головних напрямів у христи¬янстві остаточно сформувався внаслідок першого велико-го розколу (поділу церков) у християнстві в 1054 р.

Він має багато спільного з православ'ям (віра в два джерела віровчення — Священне Письмо і Священний Переказ, у божественну Трійцю, спасительну місію церк¬ви, у безсмертність душі, потойбічне життя) і водночас відрізняється від інших напрямів у християнстві системою віровчення, культу, своєрідним пристосуванням до стрімкої зміни соціальної діяльності і нової релігійної свідомості. Він доповнив Символ Віри новими догматами, яких не знає православна церква.

Основними догматами католицизму, що відрізняють його від інших течій у християнстві, є догмат про сходжен¬ня Святого Духа не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Си¬на, а також про непогрішимість Папи Римського. Ще один догмат католицизму — про "чистилище" — прийнятий у 1439 р. на Флорентійському соборі. Сутність його полягає в тому, що душа людини після смерті по¬трапляє в "чистилище" — місце між пеклом і раєм, має змогу очиститися від гріхів, після чого переходить у пекло чи рай. Очищення душ здійснюється шляхом різно¬манітних випробувань. Рідні та близькі покійного за допо¬могою молитв і пожертвувань на користь церкви можуть полегшити випробування душі, що перебуває в "чисти¬лищі", прискорити її вихід звідти.

Дуже важливим у католицизмі є положення про особ¬ливу роль духовенства, за яким людина не може заслужи¬ти Божої милості самостійно, без допомоги духовенства, яке має значні переваги перед мирянами і повинно во¬лодіти особливими правами та привілеями. Зокрема, като¬лицьке віровчення забороняє віруючим читати Біблію, оскільки це є винятковим правом духовенства. Католи¬цизм вважає канонічною лише Біблію, написану латинсь¬кою мовою, якою не володіє переважна частина віруючих. Віровчення твердить, що Христос, Богоматір і святі мають таку кількість заслуг, що 'їх вистачить для забезпе¬чення потойбічного блаженства всьому існуючому і май¬бутньому людству. Весь цей потенціал Бог надав у розпо¬рядження католицької церкви; вона на свій розсуд може делегувати певну частину цих справ віруючим для споку¬тування гріхів і особистого спасіння, але за це віруючі по¬винні платити церкві. Продажем Божественної благодаті відав спеціальний трибунал при папі. Там за гроші можна було отримати індульгенцію — папську грамоту, яка дава¬ла віруючим відпущення гріхів або визначала час, протя¬гом якого можна було грішити.

57.Нетрадиційні релігії: їх х-ка та поширення на Україні.

Неорухи породжені кризою традиційної релігійності. У XX ст. позиції усталених релігійних течій підірвав пере­дусім науковий світогляд. Досягнення НТР висунули проблеми, перед якими офіційна церква виявилася безси­лою.Нетрадиційні релігії не обмежені одним віровченням, спрямовані на міжрелігійний синтез, не тільки поєднують у собі елементи багатьох релігій, а й використовують ідеї та концепції окультизму, спіритизму, теософії, антропо­софії, сучасної філософії, астрології тощо.

1.Неохристиянство. До нього належать релігійні течії, що виникають в рамках традиційного християнства з метою приведення його до вимог часу.Новоутворені церкви базуються на Біблії як на основному віросповідному джерелі і на особі Ісуса Христа як на центральній постаті своїх релігійних доктрин. Характерним для неохристиянських груп є критика ортодоксального християнства за відхід від первісних традицій; оголошення своєї церкви виключно істинним, відроджувальним рухом євангельського християнства, навіть месіанським у спасінні Христової віри; досконале знання Біблії з дозволом вільного прочитання її і з власними інтерпретаціями; піднесення інтерпретацій до рангу віросповідних джерел (додаткові писання, одкровення), авторитетніших часом за Біблію; визнання Ісуса Христа поряд із своїм лідером — керівником церкви, який вважається пророком, посланцем Бога. Неохристиянство від історичного християнства відрізняється своїм розумінням Трійці, природи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, пекла й раю тощо.( Богородична церква,Мормони — члени Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, яку в 1830 р. заснував у США Йосиф Сміт.,Нова церква, або Церква Нового Єрусалиму,Церква Христа)

2.Релігії орієнталіського напряму представлено нині в Україні неоіндуїзмом, течіями буддійського напряму.(Міжнародне товариство свідомості Крішни, Трансцендентальна медитація, Вселенська чиста релігія, або Сахаджа йога)

3. Синтетичні релігії. У своїх догматах, у культі ці релігії спираються на множинні традиції, однак не просто еклектично поєднують їх, а створюють свої власні вчення, систему обрядових дійств, сильну церковну організацію, претендуючи на статус надрелігії. Синкретичні релігійні новоутворення характеризує розвинутий культ лідера, авторитет власних віросповідних джерел, ідея богообраності їхніх послідовників. До цієї групи неорелігій належать Велике Біле братство, Церква об'єднання або уніфікації, деякою мірою Всесвітня віра ба гаї.

4.Неоязичництво

Представлене сукупністю течій та рухів, які з'явилися внаслідок намагань відродити дохристиянські вірування та обрядовість. До них належать: Рідна віра, РУНвіра, Собор рідної віри, ладовірство, ягновірство, орантійці та ін.