- •1.Щовивчає релігієзнавство як наука?
- •2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?
- •3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.
- •4.В чому полягає сутність релігії?
- •5.Які теорії походження релігії ви знаєте?
- •6.Структура релігії
- •7.Функції релігії.
- •8.Порівняйте функції релігії та функції релігійних організацій.
- •9.Коли і як виникла релігія?
- •10.Які основні етапи в системі розвитку проходить релігія?
- •11.Первісні вірування
- •12.Причини виникнення релігійних вірувань.
- •13.Типологізація релігій.
- •14.Які елементи первісних вірувань увійшли в розвинені релігійні системи?
- •15.Родоплемінні релігійні вірування
- •16.Походження даосизму, його пантеон і культ.
- •17.Основні ідеї даосизму.
- •18.Які релігії ми називаємо національними і чому?
- •19.Національні релігії сучасності. Основні ознаки.
- •20.Сутність віровчення зороастризму.
- •21.Авеста – священна книга зороастризму.
- •22.В чому полягає політеїзм індуїзму?
- •23.В чому полягає сутність синтоїзму?
- •24.Соціальні причини виникнення індуїзму.
- •25.Специфіка релігії давнього китаю.
- •26.Основні ідеї конфуціанства.
- •27.Чим обумовлений успіх вчення Конфуція?
- •28.Умови виникнення іудаїзму.
- •29. Іудейська література, її склад і зміст.
- •30.Особливості сикхізму.
- •31.Особливості становлення та характерні риси джайнізму.
- •32.Назвіть та проаналізуйте монотеїстичні релігії серед національних релігійних систем.
- •33.Світові релігії та їх особливості.
- •34. Зміст релігійно – філософського вчення буддизму.
- •35.Які особливості буддиського віровчення дозволили йому розвинутись у світову релігію?
- •36.Проаналізуйте зміст чотирьох святих істин.
- •37. Ламаїзм – форма буддизму.
- •38.Дзен – буддизм як форма буддизму.
- •39.Основні напрями буддизму.
- •40.Суспільно - історичні причини виникнення ісламу.
- •41.Ідейні джерела ісламу.
- •42.Особливості віровчення ісламу.
- •43.Основні напрямки в ісламі.
- •44.Релігійні та філософські джерела християнського вчення.
- •45.Розколи в християнстві: причини й наслідки.
- •46.Основні напрямки раннього протестантизму: віровчення та культ.
- •47.Соціально історична та ідеологічна обумовленість введення християнства в Київській Русі.
- •48.Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
- •49.Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні.
- •50.Історичні причини виникнення Біблії.
- •51.Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму.
- •52.Сутність віровчення і культу православ’я.
- •53.Католицізм в суверенній Україні.
- •54.Правове регулювання свободи й совісті в Україні.
- •55.Православя в суверенній Україні.
- •56.Особливості віровчення і культу католицизму.
- •57.Нетрадиційні релігії: їх х-ка та поширення на Україні.
- •58.Зміст та основні напрями сучасного діалогу між державою і церквою в суверенній Україні.
48.Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
Пізні течії виникли у XIX—XX ст. — методисти, баптисти, квакери, мормони, адвентисти, свідки Єгови, п'ятидесятники.
На початку XX ст. пізній протестантизм поступово втрачає позиції в Східній Україні. Його діяльність переноситься у західноукраїнський реґіон. Така течія як єговізм діє тільки в Західній Україні. Саме тут у 20-х роках XX ст. відновлюють діяльність лютеранство й кальвінізм, які, на противагу XVI-XVII ст., набирають уже виразних українських рис.
Лютеранство сформувалось в епоху Реформації завдяки діяльності Лютера та його сподвижників, у першу чергу Меланхтона. Для лютеранства характерні всі особливості "класичного "протестантизму. Особливе місце займає учення про виправдання вірою. Зараз у світі нараховується близько 75 млн. лютеран.
Засновником кальвінізму є Жан Кальвін (1509-1564 рр.). Центральне місце в кальвіністській ідеології займає вчення про передвизначення, згідно з яким долі людей визначені Богом і людина не владна змінити присуд. Зараз кальвінізм представлений реформатськими, пресвітеріанськими церквами, конгрегаціоналізмом.
Англіканство виникло в XVI столітті. Щодо культу й організаційних принципів англіканська церква ближча до католицької, ніж інші напрямки протестантизму. Обрядовий бік католицизму в англіканстві майже не зазнав змін. Зберігається ієрархія, яка нагадує католицьку. Головою церкви є британський король, який призначає єпископів. Примас англіканської церкви – архієпископ Кентерберійський.
Баптизм (від грец. "баптизо" – "занурювати", "хрестити у воді") заснований на початку XVII ст. видатним англійським конгрегаціоналістом Дж. Смітом, який переселився в Нідерланди. Одна частина баптистів ("окремі" або "партикулярні", що наслідує традиції кальвінізму) вважає, що Бог до створення світу прирік одних людей до спасіння, а інших до загибелі. Інша частина баптистів ("спільні") дотримується армініанської традиції та вважає, що Бог визначив до спасіння всіх, хто увірував в Христа. Зараз у світі 50 млн. баптистів.
П’ятидесятництво виникло на початку ХХ ст. у США. Основою вчення є догмат про зішесття Святого Духу на апостолів на п’ятидесятий день після воскресіння Ісуса Христа, завдяки чому вони отримали дар пророцтва, мовлення іншими мовами й т. ін. Тому центральним елементом культу п’ятидесятників є особливе хрещення Духом Святим.На даний час нараховується понад 50 млн. п’ятидесятників.
Адвентизм (від лат. adventus – пришестя) виник у 30-ті роки XIX ст. у США. Його засновник У. Міллер предрік друге пришестя Христа в 1844 р. Але коли цього не сталося, адвентисти висунули ідею про те, що Христос дійсно прибув, але не на землю, а в небесне святилище, й звідти тепер вершить "суд дослідження". Адвентисти вірять у близьке друге пришестя Христа й становлення на Землі його тисячолітнього царства. Адвентисти заперечують безсмертя душі, заявляючи, що душа помирає разом з тілом, щоб воскреснути в день пришестя Христа. Вважаючи тіло "сосудом божим", адвентисти надають велике значення так званій "санітарній реформі" – зводу правил щодо охорони здоров’я. Найбільш великим напрямком адвентизму є адвентизм сьомого дня, заснований пророчицею Е. Уайт.
Свідки Ієгови – одна з пізніх течій протестантизму. Цей напрямок виник у 1870 р. у США як група по вивченню Біблії. Його заснував Ч. Рассел. В основі його вчення лежить віра в близькість останньої битви Христа й сатани – армагедону. Після перемоги над сатаною буде встановлений рай на землі, де будуть вічно жити праведники. Згідно зі свідченням Єгови, Христос не Бог, а син Єгови, що не є рівнозначним, і цар Божого Царства. Така позиція дає підстави багатьом християнським конфесіям не вважати свідків Єгови християнами, однак самі свідки Єгови зараховують себе до християнства.