- •Вирівнювання тріангуляції корелатним та параметричним способами
- •Загальні положення
- •1. Вирівнювання ланцюга трикутників між сторонами тріангуляції вищого класу двогруповим корелатним способом
- •Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
- •Вихідні координати
- •1.1. Визначення числа умовних рівнянь Розподіл рівнянь на групи та розв’язання рівнянь першої групи
- •Визначення поправок і довжин сторін трикутника
- •Розв’язання оберненої геодезичної задачі
- •1.2. Складання умовних рівнянь другої групи і функцій вирівняних елементів мережі
- •Обчислення дирекційних кутів і координат пунктів ходової лінії
- •Обчислення вільних членів умовних рівнянь координат
- •1.3. Перетворення і розв’язання умовних рівнянь другої групи
- •Перетворені та неперетворені коефіцієнти умовних рівнянь другої групи
- •Вільні члени нормальних рівнянь корелат
- •Коефіцієнти Ni для розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •1.4. Кінцеві обчислення елементів мережі
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •Обчислення остаточно вирівняних сторін і кутів
- •Обчислення координат ходової лінії за вирівняними кутами та сторонами
- •1.5. Оцінка точності вирівняних елементів мережі
- •2. Вирівнювання мережі трикутників тріангуляції параметричним способом
- •2.1. Розв’язання трикутників. Обчислення наближених координат і дирекційних кутів
- •Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
- •Координати вихідних пунктів
- •Попередні та кінцеві розв’язки трикутників
- •Обчислення наближених координат пунктів
- •Координати вихідних і визначуваних пунктів
- •2.2. Рівняння поправок напрямків
- •Виміряні напрямки
- •Коефіцієнти та вільні члени поправок напрямків
- •Таблиця коефіцієнтів та вільних членів і рівнянь поправок
- •Коефіцієнти нормальних рівнянь
- •2.3. Складання функцій вирівняних елементів мережі
- •Коефіцієнти вагових функцій
- •2.4. Розв’язання нормальних рівнянь
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •2.5. Обчислення поправок напрямків
- •Обчислення вирівняних координат
- •2.6. Оцінка точності вирівняних елементів мережі
- •Список літератури
- •Вирівнювання тріангуляції корелатним та параметричним способами
Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
№ трикутника |
вершина |
˚ |
׳ |
″ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
A1 |
73 |
49 |
52,4 |
В1 |
57 |
42 |
21,3 | |
С1 |
48 |
27 |
41,6 | |
2 |
А2 |
63 |
1 |
44,4 |
В2 |
62 |
58 |
27,5 | |
С2 |
53 |
59 |
49,6 | |
3 |
А3 |
59 |
10 |
12,4 |
В3 |
52 |
26 |
28,5 | |
С3 |
68 |
23 |
17,3 | |
4 |
А4 |
46 |
38 |
22,7 |
В4 |
72 |
13 |
42,9 | |
С4 |
61 |
7 |
59,1 |
Для того, щоб зменшити число нормальних рівнянь, які виникають в мережі, тріангуляцію вирівнюємо не за напрямками, а за кутами.
При вирівнюванні тріангуляції двогруповим корелатним способом умовні рівняння поділять на дві групи. В першу групу входять умовні рівняння даних фігур трикутників, які не перехрещуються, в другу – інші умовні рівняння фігур, горизонта, полюсні, дирекційних кутів, базисні та координат.
Оскільки при вирівнюванні кутів умовні рівняння першої групи не мають спільних поправок (не залежать одине від одного), то розв’язання їх за методом найменших квадратів зводиться до розподілу нев’язки зі зворотнім знаком порівну у всі кути трикутника.
Поправки кутів ν', отримані з розв’язання рівнянь першої групи називають первинними. Вторинні поправки ν'' в кути знаходяться після розв’язання рівнянь другої групи.
Кінцева поправка в кут рівна сумі первинної та вторинної поправок.
ν'і = ν'і + ν''і. (1.1)
Для визначення довжин сторін та дирекційних кутів необхідно розв’язати зворотню геодезичну задачу на площині, використовуючи формули:
; (1.2)
, (1.3)
де – відстань між пунктами; Хі Уі і Хк Ук – координати відповідно і-го та к-го пунктів; – дирекційний кут.
Таблиця 2
Вихідні координати
Назва пунктів |
Координати пунктів | |
X |
Y | |
A |
41555,25 |
-23179,08 |
B |
28178,84 |
-18526,66 |
C |
40201,16 |
8117,32 |
D |
27500,60 |
12111,13 |
1.1. Визначення числа умовних рівнянь Розподіл рівнянь на групи та розв’язання рівнянь першої групи
Число умовних рівнянь у нашій мережі при вирівнюванні її по кутах визначаємо за формулами:
всього Sy = N*;
фігур f = N – p – q;
горизонту q = N + t – D;
полюсних C = p – 2n + 3;
базисних і сторін tб = Кб – 1;
дирекцій них кутів і суми кутів tg=Kg-1; tх, у = 2 (Кху – 1) абсцис і ординат,
де N* – загальне число всіх виміряних в мережі кутів (N = 12), додатково виміряних сторін (Кs = 0) і азимутів (К = 0) разом взятих, тобто
N* = N + Кs + К. (1.4)
Через (D = 18) визначено число напрямків, що утворюють усі виміряні в мережі кути; (n = 6) – число всіх пунктів в мережі; (К = 2) – число вирівнюваних пунктів; (р = 9) – число сторін в мережі. Кутові вимірювання виконані на (t = 6) пунктах; сила вихідних сторін (Ks = 2); число вихідних дирекційних кутів (Kg = 2). У мережі дві окремі групи вихідних пунктів К (х, у )= 2, тоді N*=8.
Умовні рівняння фігур, віднесених до першої групи, будуть мати наступний вигляд:
(1.5)
Розв’язання умовних рівнянь показано в таблиці 3.
Таблиця 3