Тренінг внутрішньої психотехніки актора

Якщо людина зраджує собі, вона не сприйме школу акторської майстерності, яка опирається на живу творчу природу учня.

Безумовно, сутність школи переживання – перевтілення, але через вірність собі. „Я” в запропонованих обставинах – вихідна умова перевтілення. На це здатна лише вільно створююча природа актора. Воля здобувається через тяжкий, виснажливий тренінг, напругу в моральному і етичному відношеннях. „Пекло” вибране свідомо, допомагає оволодіти школою, стати творчо самостійним.

Мета навчання цієї пори – звільнити, розкріпостити природу, привчити до справжньої роботи органи почуттів у штучних умовах публічності, домагатися емоційного усвідомлення основного елементу сценічної поведінки – „дії”. Природа (сценічно) вивільняється при нормальній роботі органів почуттів в далеко не нормальних умовах сцени.

Виховання органів – основне методичне завдання в тренінгу внутрішньої психотехніки. Нормальна робота органів почуттів в обставинах вигадки викликає до діяльності всю внутрішню „секрецію” актора, створює правильну базу для народження почуттів, що безсумнівно, шукане в мистецтві.

Вся методика тренінгу спрямована до того, щоб навчити не передратовувати почуття, а допомагати, сприяти процесу їх народження, виховувати апаратуру почуттів.

В кінцевому результаті, комплексні, багатопланові вправи повинні привести до утворення, тривалих зв’язків в корі великих півкуль (за Павловим), тобто утворенню цілого ряду різноманітних (професійних) умовних рефлексів.

Чим різноманітніший і добросовісніший тренінг, тим краще буде вирішуватися основне завдання – розвиток сенсорної системи – джерела істинного процесу сценічного існування. Привчаючись до систематичного і різноманітного тренінгу, ми набуваємо професію. Крім того, тренінг – шлях до народження потреби самовиховання.

Коли виникає потреба в роботі над собою, тоді можна говорити про пробудження професійної самосвідомості. Необхідно навчити майбутнього актора жити в події, і лише тоді можна навчити його головному – правдиво діяти за законами життя.

Засвоєння всього в акторській школі зв’язане з цілим рядом складних моментів виховання. Конспективно це виглядає так. Необхідно розуміти і правильно виявляти подію (почуття події – також елемент психотехніки). Безперервно і активно оцінювати обставини і середовище. Різноманітно і продуктивно іти до мети. Кожного разу (навіть в сотий раз) все проходити заново, не пригадуючи вчорашні засоби. Вміти вести і вибудовувати безперервний внутрішній текст. Досвід авторського матеріалу зближати з досвідом людським самого актора. Любити партнера і жити ним. Навчитися вибудовувати внутрішню послідовність і логіку вчинків. Створювати правильне сценічне самопочуття. Збагачувати емоційну пам’ять враженнями життя. Зрозуміти слово як інструмент боротьби, як танок почуттів, як спосіб передачі і втілення бачень. Зрозуміти і відчути проблеми, зв’язані зі словесною дією. Робота над словом – найскладніший і найважливіший момент у процесі виховання.