Розділ і. „Якби”, запропоновані обставини.

Ми вже не раз говорили, що на сцені потрібно діяти доцільно, продуктивно, обгрунтовано. І приводить до цього слово „якби”, наприклад: якби я чекав до себе гостей, то я б зробив і те, і інше. Зі словом „якби” починається творчість. К.С.Станіславський говорив, що „якби” є для акторів важілем, який переводить їх із дійсності в світ, в якому тільки і може здійснюватися творчість. Запропонуйте декільком учням одну і ту ж тему: Якби ви гуляли в лісі, що б ви там робили?

Дайте час на обдумування завдання. Потім перегляньте етюди. Детально проаналізуйте роботу учнів, вкажіть на правильні дії, зверніть увагу на помилки. Запропонуйте після аналізу проробити етюд, дайте зрозуміти учневі, де він помилявся. Змінюйте завдання, домагайтеся правильності виконання. Особливу увагу учнів звертайте на те, що маленькі слова „якби” викликають масу свідомих і підсвідомих думок, різноманітних логічних дій.

Закінчуючи вправи по розділу „якби”, потрібно пояснити учням, що їм доведеться стикатися з „якби” не лише в діях самої ролі, але і в усіх компонентах вистави, тобто з багатьма „якби”. Автор п’єси дає свої „якби”, режисер, художник, освітлювач та інші творці вистави доповнюють правдоподібний задум автора і режисера своїми „якби”. Актор повинен це враховувати в розробці своєї лінії дії.

Розділ іі. Запропоновані обставини

Отже, „якби” починає творчість, а продовжують її „запропоновані обставини”. „Якби” дає поштовх уяві, а „запропоновані обставини” роблять обгрунтованим саме „якби”.

Що ж таке „запропоновані обставини”? Це зміст п’єси, епоха, місце і час дії, події, обставини, стосунки між дійовими особами і т.ін.

Викладач повинен провести практичні заняття, навчити учнів конкретно, детально створювати „запропоновані обставини” і в залежності від них – логіку і послідовність дій. Потім пропонує учневі задати „запропоновані обставини” своєму товаришеві. Один учень задає „запропоновані обставини” іншому по-секрету. Група спостерігає за діями свого товариша і повинна визначити задані „запропоновані обставини”.

Задаючи такі вправи, викладач повинен слідкувати, щоб учні задавали „запропоновані обставини” конкретні і детальні, а виконавці діяли логічно і послідовно. Дуже важливо, щоб учні самі робили аналіз вправ, давали оцінку роботі своїх товаришів.

Розділ ііі. Прелюдія

Щоб краще ввійти в коло запропонованих обставин на сцені, необхідно знати, що відбувалося з дійовою особою до того, як вона появилась на сцені. Все те, що відбувалось до моменту виходу актора на сцену прийнято називати прелюдією. Запропонуйте учням нафантазувати прелюдії до тих вправ, етюдів, які вони щойно робили.

Викладач на заняттях повинен вимагати від учнів фантазувати прелюдії не „взагалі”, а такі, які б допомагали ввійти в атмосферу і ритм етюду і створити правильне сценічне самопочуття в ньому. Доцільно роздати учням ілюстрації картин відомих художників: „Не чекали” І.Рєпіна, „Розбірлива наречена” П.Федотова та інші, запропонувати розкрити сюжет, тему, створити запропоновані обставини і за позами і виразом облич, по настрою персонажів уявити їхнє минуле і прелюдію.

Педагогу потрібно слідкувати, щоб учень, розповідаючи прелюдію, не випустив жодної деталі і зумів обґрунтувати її, офантазувати.