- •Основи культурології
- •Передмова
- •Розділ іі. Історичні форми
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 8. Давні цивілізації Сходу Зміст теми
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми к. Ясперс. О мировой истории
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 9. Антична культура Зміст теми
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- •Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- •План семінарського заняття
- •Завдання До самостійної роботи
- •Тема 10. Культура Середньовіччя Зміст теми
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада
- •Хёйзинга й. Осень Средневековья
- •Гуревич а.Я. Категории средневековой культуры
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 11. Культура Відродження Зміст теми
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека
- •Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- •План семінарського заняття
- •Завдання До самостійної роботи
- •Тема 12. Культура Нового часу Зміст теми
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Гвардини р. Конец нового времени
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 13. Культура Новітньої епохи Зміст теми
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблема діалогу культур у контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела для вивчення теми а. Печчеи. О человеческих качествах
- •Тоффлер о. Футурошок
- •Швейцер а.А. Культура и этика Кризис культуры и его духовная причина
- •План семінарського заняття
- •4. Діалог культур як імператив сьогодення. Завдання До самостійної роботи
- •Розділ ііі. Історичні форми релігії
- •Тема 14. Генеза релігії, її ранні форми Зміст теми
- •14.1. Виникнення та особливості первісних вірувань
- •14.2. Ранні форми релігії
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Тайлор э.Б. Первобытная культура
- •Фрэзер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 15. Національно-державні релігії Зміст теми
- •15.1. Етнічні релігії, їх сутнісні ознаки та класифікація
- •15.2. Ранні національні релігії
- •15.2.1. Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- •15.2.2. Релігія Давньої Греції
- •15.2.3. Релігійні вірування давніх римлян
- •15.3. Пізні національні релігії
- •15.2.3.1. Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •15.3.3.2. Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •15.3.3.3. Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •15.3.3.4. Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •Питання для самоконтролю
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 16. Світові релігії Зміст теми
- •16.1. Загальні риси світових релігій
- •16.2. Буддизм
- •16.2. Загальна характеристика буддизму
- •16.2. Основні напрямки буддизму
- •16.2. Буддійський культ
- •16.3. Виникнення та еволюція християнства
- •16.3.1. Передумови виникнення християнства, його основні ідеї та культ
- •16.3.2. Православ’я
- •16.3.3. Католицизм
- •16.3.4. Протестантизм
- •16.4. Іслам
- •16.4.1. Виникнення і поширення ісламу
- •16.4.2. Основи віровчення та культу. Шаріат
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми а.Мень. История религии
- •С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Глосарій
- •Список рекомендованої літератури
16.3.3. Католицизм
Найбільшою за кількістю прихильників гілкою християнства є католицизм. У цілому католицизм поділяє з православ’ям основні положення віровчення та культу, догмати та таїнства. Але якщо православ’я визнає рішення лише перших семи Вселенських соборів, то католицизм продовжує розвивати свою догматику і на наступних соборах:
- у 589 році католицька церква вносить доповнення до символу віри у вигляді догмату про філіокве (в перекладі – і від сина), який стверджує, що Святий Дух сходить не лише від Бога Отця, але і від Бога Сина;
- у 1439 році був прийнятий догмат про чистилище, де перебувають душі грішників, які не обтяжені смертним гріхом, вони горять там в очищаючому вогні - своєрідне бачення мук совісті. Доля душі в чистилищі може бути полегшена, і строк перебування її може бути скорочений „добрими справами” - молитвами, богослужіннями в пам’ять про померлого, а також пожертвуваннями. З цим догматом тісно пов’язане вчення про запас добрих справ, яким церква може розпоряджатися за своїм бажанням, що в кінцевому підсумку призвело до практики продажу індульгенцій;
- у 1854 році папа Пій І проголосив догмат про непорочне зачаття Діви Марії, що відображає особливе шанування Богородиці – Матері Ісуса Христа – Діви Марії;
- у 1870 році був прийнятий догмат про непогрішимість Папи Римського, згідно з яким в усіх офіційних документах, у публічних виступах вустами Папи говорить сам Бог. Папа Римський проголошується намісником Христа на землі, спадкоємцем першого римського єпископа - апостола Петра;
- у 1950 році папа Пій ХІІ затвердив догмат про тілесне вознесіння Богоматері, а 1954 році було встановлено спеціальне свято, присвячене „королеві небес”.
Важливою відмінністю католицизму від православ’я є соціальний стан священиків. У православ’ї духовенство поділяється на дві категорії: чорне - монахи та біле – священнослужителі, які не прийняли заборону на шлюб. Вищими посадовими особами в православ’ї, починаючи з єпископів, можуть бути лише монахи. На відміну від православ’я, в католицизмі з ХІ століття діє целібат – обов’язкова безшлюбність духовенства.
Своєрідність католицизму проявляється не лише у віровченні, але й у культовій діяльності, у тому числі і в здійсненні семи таїнств. Так, наприклад, таїнство хрещення здійснюється шляхом обливання водою, а таїнство миропомазання називається конфірмацією, і здійснюється вона над дітьми та підлітками у віці 7 – 12 років.
Різниться і процес богослужіння. На відміну від православного храму, в католицькому присутній музичний супровід: звучить орган або фісгармонія. Католицька меса носить більш пишний, святковий характер, у якому використовуються всі види мистецтв для впливу на свідомість та почуття віруючих.
Якщо в православному храмі переважають живописні твори – ікони, а вівтар відгороджений від основної зали спеціальною спорудою – іконостасом, то в католицькому – скульптурні зображення, а вівтар відритий для всіх.
Організація та управління Римською католицькою церквою здійснюється через міжнародний центр управління – Ватикан та главу Католицької церкви – Папу Римського, який обирається конклавом (колегією кардиналів) довічно із середовища вищого духовенства.
На сучасному етапі католицька церква проявляє широку суспільно-політичну активність на основі своєї соціальної доктрини. Суттєве місце в ній належить песимістичній оцінці стану сучасної цивілізації, як такої, що переживає глибоку духовну і матеріальну кризу. Це проявляється у так званих глобальних проблемах, передусім екологічних, широкому розповсюдженні ідеології споживання, рабської залежності людини від матеріальних потреб і різноманітних речей, що відволікають її від спасіння душі.