- •Основи культурології
- •Передмова
- •Розділ іі. Історичні форми
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 8. Давні цивілізації Сходу Зміст теми
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми к. Ясперс. О мировой истории
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 9. Антична культура Зміст теми
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- •Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- •План семінарського заняття
- •Завдання До самостійної роботи
- •Тема 10. Культура Середньовіччя Зміст теми
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада
- •Хёйзинга й. Осень Средневековья
- •Гуревич а.Я. Категории средневековой культуры
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 11. Культура Відродження Зміст теми
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека
- •Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- •План семінарського заняття
- •Завдання До самостійної роботи
- •Тема 12. Культура Нового часу Зміст теми
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Гвардини р. Конец нового времени
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 13. Культура Новітньої епохи Зміст теми
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблема діалогу культур у контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела для вивчення теми а. Печчеи. О человеческих качествах
- •Тоффлер о. Футурошок
- •Швейцер а.А. Культура и этика Кризис культуры и его духовная причина
- •План семінарського заняття
- •4. Діалог культур як імператив сьогодення. Завдання До самостійної роботи
- •Розділ ііі. Історичні форми релігії
- •Тема 14. Генеза релігії, її ранні форми Зміст теми
- •14.1. Виникнення та особливості первісних вірувань
- •14.2. Ранні форми релігії
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми Тайлор э.Б. Первобытная культура
- •Фрэзер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 15. Національно-державні релігії Зміст теми
- •15.1. Етнічні релігії, їх сутнісні ознаки та класифікація
- •15.2. Ранні національні релігії
- •15.2.1. Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- •15.2.2. Релігія Давньої Греції
- •15.2.3. Релігійні вірування давніх римлян
- •15.3. Пізні національні релігії
- •15.2.3.1. Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •15.3.3.2. Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •15.3.3.3. Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •15.3.3.4. Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •Питання для самоконтролю
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 16. Світові релігії Зміст теми
- •16.1. Загальні риси світових релігій
- •16.2. Буддизм
- •16.2. Загальна характеристика буддизму
- •16.2. Основні напрямки буддизму
- •16.2. Буддійський культ
- •16.3. Виникнення та еволюція християнства
- •16.3.1. Передумови виникнення християнства, його основні ідеї та культ
- •16.3.2. Православ’я
- •16.3.3. Католицизм
- •16.3.4. Протестантизм
- •16.4. Іслам
- •16.4.1. Виникнення і поширення ісламу
- •16.4.2. Основи віровчення та культу. Шаріат
- •Питання для самоконтролю
- •Першоджерела до вивчення теми а.Мень. История религии
- •С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций
- •План семінарського заняття
- •Завдання до самостійної роботи
- •Глосарій
- •Список рекомендованої літератури
10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
Коли йдеться про середньовічну культуру, у більшості випадків мають на увазі офіційну високу культуру, створену в церковному середовищі. Але слід мати на увазі, що феодальне суспільство являло собою складну ієрархію різних класів і станів, що обумовило розмаїття культури цієї епохи. Тому в рамках середньовічної культури виділяють ряд субкультур. Поряд з панівною церковно-спіритуалістичною, що характеризувалась аскетичною спрямованістю, канонізованістю, тяжінням до символізму виділяються: міська, світська, вплив якої посилювався в міру зростання міст; селянська культура, яку називають низовою; існувала також куртуазна, придворно-лицарська культура, значною мірою світська.
Міська культура відіграла велику роль у становленні західної цивілізації в цілому. Поява міст, а також початок хрестових походів характеризують культуру вже зрілого феодалізму. Сутність міської культури зводилась до постійного посилення світських елементів в усіх сферах людського буття. Міська культура зародилась в XI-XII столітті, коли місто стає військовим або адміністративним центром. Фактично місто було зародком буржуазної республіки, що формується пізніше.
Досить швидко місто починає формувати і свою культуру, власну систему цінностей. Населенню середньовічних міст властива тверезість, обережність, ощадливість, розважливість, меркантильність, опора у всьому виключно на здоровий глузд. Очевидно, самі ці риси середньовічного бюргерства дають нам підстави говорити про те, що саме воно стало соціальною базою, з якої рекрутується в наступні епохи європейська буржуазія. З’являються фахівці нового типу – юристи, лікарі, вчені, відносно незалежні від монастирської культури. Міське життя породило університети і нецерковні, часто приватні, школи, які забезпечували подальший розвиток і повсюдне поширення знань. Наукова освіта брала в них гору над теологічною, і контролювати їх церкві було дедалі важче. Саме в містах у період розвиненого феодалізму швидко розвивається світське мистецтво (архітектура, живопис, скульптура, література, музика).
Особливу роль відігравала народна карнавальна культура. Карнавали протиставляли аскетичній християнській ідеології інший тип світовідчуття, де панувало веселе життєствердне начало. Веселий сміх під час загального свята на міських площах і вулицях, де кожний відчував себе часткою безсмертного, вічного цілого – народу, убивав релігійний страх перед смертю, неминучим страшним судом і пекельними муками за гріхи. Людина немовби перероджувалася для нових суто людських взаємин; відчуження тимчасово зникало, вона поверталась до самої себе й відчувала себе людиною серед людей.
Важливу роль у культурному житті середньовічного суспільства відігравали лицарська культура, що була досить складним комплексом звичаїв, ритуалів, манер придворних, військових розваг (наприклад, лицарських турнірів). Для характеристики лицарської культури використовується термін куртуазність, що позначає якість ідеального придворного кавалера.
У феномені лицарства розкривається одне з найцікавіших культурних явищ середньовіччя – служіння. Були встановлені взаємні зобов’язання між сеньйором, який обіцяв заступництво і підтримку, і васалом - вірою і правдою служити своєму покровителю, а любовне служіння, культ прекрасної дами як необхідний елемент куртуазної культури став своєрідною релігією вищих кіл, що є продовженням та розвитком більш давнього культу ушанування Діви Марії. Лицарській культурі була притаманна своєрідна література: лицарська поезія – це поезія трубадурів, що оспівували доброчинності лицаря-васала, ідеальну любов і віддане служіння дамі; героїчний епос, зокрема “Пісня про Роланда”; лицарський роман, зокрема відомі твори Кретьєна де Труа, присвячені кельтському королю Артуру та його васалам - лицарям Круглого столу.
Селянська культура середньовіччя розглядається як “низова”, культура “мовчазної більшості”. Значною мірою середньовічне селянство існувало поза історичним часом. Те, що визначає сутність його культури – самобутність, звичаї, які в незмінному вигляді передавалися з покоління в покоління, витіснення на периферію суспільного життя, робить її глибоко архаїчною, традиціоналістською. Сам образ життя селянства, тісна пов’язаність із землею, важка праця, далека від військових занять, прирікали його на підкорене та пригнічене становище у суспільстві.
Отже, розвиток культури середньовічної Західної Європи характеризується розмаїттям історичних і регіональних форм.