План семінарського заняття

1. Соціально-економічні, соціально-політичні і світоглядні передумови становлення європейського Ренесансу.

2. Особливості світогляду і світовідчуття громадянина епохи Від-родження. Їх відмінність від світогляду і світовідчуття середньовічної людини.

3. Суперечливий характер культури Відродження. Зворотна сторона титанізму.

4. Образотворче мистецтво і література епохи Відродження.

Завдання До самостійної роботи

1. Проаналізувати соціально-культурні передумови становлення особистості епохи Відродження.

2. Обгрунтувати, чому поняття ”гуманізм”, “пантеїзм”, “антропоцентризм” є найсуттєвішими характеристиками культури епохи Ренесансу.

3. Проаналізуйте, які ціннісно-світоглядні пріоритети епохи Відродження знайшли своє відображення в роботі Піко делла Мірандоли «Промова про гідність людини» і порівняйте їх з ментальними засадами людини епохи Середньовіччя.

4. Проаналізувати суперечливий характер ренесансної культури, зворотну сторону титанізму. Аргументуйте свою відповідь.

5. Порівняти ціннісні орієнтації людини епохи Середньовіччя та Відродження. Якими соціокультурними факторами була обумовлена їх відмінність?

6. Як Ви вважаєте, чи можна стверджувати, що в епоху Відродження були закладені базові елементи того типу культури, який ми називаємо фаустівською цивілізацією? Аргументуйте свою позицію.

7. Показати, як гуманістичні ідеали епохи Відродження знайшли своє відображення у творах видатних митців - Данте, Сервантеса, Шекспіра (за Вашим вибором).

8. Проаналізувати, як проявились традиції античного мистецтва в образотворчому мистецтві епохи Ренесансу (за Вашим вибором).

Тема 12. Культура Нового часу Зміст теми

12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу.

12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу.

12.3. Основні мистецькі напрями Нового часу.

12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу

У Новий час – з XVII до початку XX століття – культура західноєвропейських країн набула тієї розвиненої форми, яка виділила Європу з усього іншого світу і яку мають на увазі, коли говорять про європейську культуру в цілому. В соціальному, політичному, економічному аспектах Новий час продовжує тенденції культурного розвитку, закладені Ренесансом, але також виявляє нові культурні явища. Загалом це була епоха розвитку та утвердження у виробництві капіталістичних відносин, значно прискорених першими буржуазними революціями, та боротьби із залишками феодально-аристократичних привілеїв в соціальній та духовній сферах.

У цілому можна сказати, що гаслом Нового часу стали людський Розум, раціоналізм і наука, які і визначили культурне обличчя цієї епохи. “Знання – сила” – відоме гасло англійського філософа XVIІ століття Ф. Бекона. Душа європейської культури, не задоволена перебуванням у межах досягнутого, націлена на нескінченний рух до незвіданого, була охарактеризована Шпенглером як “фаустівська”. Саме герою знаменитої трагедії Гете притаманний невтомний пошук сенсу людського існування, пов’язаний з набуттям усе нових і нових знань. Шлях до істини пролягає через сумніви, скепсис, втрати, страждання.

Виключне значення для культурного розвитку Європи ХVІІ ст. мала наукова революція ХVІ–ХVІІ ст., яка стала підґрунтям для формування нового світогляду. Основи новоєвропейської науки заклали видатні натурфілософи ХVІ ст. (Бруно, Телезіо, Парацельс, Кардано, Копернік), а потім важливий крок у цьому напрямку зробив Галілей, який почав використовувати експеримент та математику для опису отриманих результатів. У результаті виникло експериментально-математичне природознавство як новий спосіб пізнання природи та джерело культурних інновацій, що динамізували культуру.