Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Термодинамика

.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.3 Mб
Скачать

Ркр = 225,65ат(22,5МН / м2 ) tкр = 374,150 С (647,30К) Vкр = 0,00307м3 / кг

Ентропія рідини визначається як ds = dTi= CdTT

В межах від 00С (2730К до tк

 

к)

s′ = lnTк 273 - це

рівняння кривої н.п.к., яка має логарифмічний характер.

Рівняння в.п.к.

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

s′′ = ∆s′+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

′′

 

T

+

 

rx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для вологої пари sвол = ln

273

 

Тк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для перегрітої sn.n = ∆s′′+

 

ln

Tn.n

 

 

Cp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tк

 

Для Т-s – діаграми можна записати:

 

1. Якщо рідина кипить при 00С, то s0′ = 0

(187)

2. Для некиплячої рідини при 00С і тиску р

 

 

 

 

 

 

s =

1

0a (dU + dl)

 

 

 

 

 

T

 

3. Кипляча вода при тиску р:

 

 

 

 

 

 

 

 

s

s

a

= C

ln

T′′

 

 

 

 

 

 

(187)1

 

 

 

 

 

 

b

 

b

273

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Суха насичена пара при тиску р Ентропія в процесі пароутворення зростає на величину

 

s′′ =

 

r

 

 

 

 

T′′

 

 

 

s′′ = s′+ ∆s′′ =Cb ln

T

 

+

 

r

(188)

273.15

 

T′′

 

 

 

 

5. Волога пара.

http://tbk.at.ua

71

Кафедра ТБВіМ

 

s′′ = s′+ ∆sх

 

 

= Cb ln

 

 

 

T

 

 

+

xr

 

 

(189)

 

 

273.15

 

T ′′

 

 

 

 

 

 

′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відомі з таблиць, то

 

Якщо значення s ;s

 

 

sx = xs′+ (1x)s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(190)

 

6. Перегріта пара

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зростання ентропії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s = TT′′ ds = TT′′

dqT

 

 

= TT′′Cp dTT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(191)

 

Ентропія 1 кг перегрітої пари дорівнює

 

s = s′′+∆s = s′′+ TT′′Cp

dT

 

 

 

 

(192)

 

T

 

 

 

 

Якщо теплоємність Ср в

інтервалі

температур T ′′−T

прийняти як

 

, то можна записати

 

 

Cp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T ′′

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cp

 

 

s = s′′+ ∆s = Cb ln

 

 

 

 

 

 

 

+

 

+

 

 

 

 

 

(T

T ′′)

(193)

273.15

 

T ′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

i-s – діаграма

Визначення стану параметрів пари більш просто здійснювати за допомогою i-s – діаграми. Вона будується в координатах “тепловміст (ентальпія)” та “ентропія.”

Ці діаграми наведені в джерелах [1, 2, 3, 4] повністю або фрагментами.

Користуючись i-s – діаграмою, можна визначити:

1. Процес при T = const ( p = const ) в області насиченої пари .

Із di =Tds можна записати dsdi =T , тобто ізотерми (вони ж ізобари ) на цій діаграмі в області насиченої пари є прямими,

що утворюють з віссю s кут з тангенсом dsdi . В області

перегрітої пари лінії p = const і T = const розбігається. 2. Процес при V = const :

http://tbk.at.ua

72

Кафедра ТБВіМ

 

для насиченої пари V =V ′+ x(V ′′−V ) ix = i′ + rx

Для перегрітої пари

 

 

47.1Tn

 

 

 

V

=

 

0.016

 

 

 

 

 

 

n.n

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

in.n = i′′+

 

 

 

(Tn Tк )

Cp

sn.n = ∆s′′+

 

ln

Tn

 

 

diâîë

= r = const

Cp

Tк

 

 

 

 

 

 

 

 

dxâîë

3. Процес при х=const (стала ступінь сухості)

′′

+ rx ;

diвол = rdx ;

iвол = і

 

При тих самих тиску (або температурі) і-х лінійно зв’язані.

sвол = ∆s′+ x

r

 

,

ds =

r

dx , .

Tк

 

 

 

 

 

 

Tк

4. Процес при p = const (T = const ). Тут

r = const ,

ds

= const ,

 

 

dx

 

 

 

тобто змінам і відповідають однакові зміни s.

5. Процес q = 0 . Адіабата і політропа пройдуть по прямим

лініям: перш а при s = const , ds = 0 ; друга при ds f 0 . В політропному процесі є теплові втрати, тому перепад ентальпії за однакових умов менший, ніж в адіабаті.

6. Процес

i = const (дроселювання)

триває майже при

незмінній температурі (пряма лінія), паралельна s.

і1 = і2 ,

Сpt1 = Cpt2 ,

 

t1 t2

(для газів)

 

і1 = і2 , i1′ + x1r1 = i2′ + x2r2 , тому

x

= x

r1

+ i1′ −i2

x

 

r1

 

+ iê′ −³ê′′ (для пари)

 

 

r

 

2

1 r

r

1

 

 

r

 

 

2

2

 

 

2

2

 

При пониженні тиску x2 f x1 , тобто при дроселюванні пара висушується.

http://tbk.at.ua

73

Кафедра ТБВіМ

 

3.6. Рух газів

Стаціонарним рухом (течією) газу називають рух, коли витрати маси газу М у всіх перерізах каналу є однаковими, незалежно від часу, крім того, параметри газу в будь-якій точці потоку також не змінюються протягом часу і на вході в канал приймається сталими.

При стаціонарній течії параметри газу можуть змінюватись лише по довжині каналу. Такий потік має назву одномірного.

В дійсності відбуваються зміни швидкості також по поперечному перерізу магістралі, але двомірний потік не можна дослідити методами термодинаміки, тому реальна задача спрощується, і змінні параметри в поперечному перерізі (швидкість, тиск) замінюються середніми значеннями.

Для одномірного потоку розглядається залежність

p = f (x), ρ = f (x) та ін., де х – координата уздовж потоку

газу.

На законі збереження маси ґрунтується рівняння нерозривності потоку:

dρ

+

dω

+

df

 

 

 

ρ

ω

 

f

= 0

(194)

 

 

 

 

 

dω

+

df

=

dV

 

 

 

 

 

 

 

 

ω

 

f

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

де ρ - густина (кг/м3) газу, ω - швидкість (м/с), f - площа

поперечного перерізу, V – об’єм (м3). Рівняння руху:

Одним із виразів для руху є

Vdp = d

ω2

(195)

2

 

 

Рівняння (195) показує, що dp і dω2 мають різні

алгебраїчні знаки. Це свідчить про те, що швидкість одномірного потоку газу зростає тільки в направленні зменшення тиску.

http://tbk.at.ua

74

Кафедра ТБВіМ

 

Рівняння І закону термодинаміки для потоку газів. Підстановка (195) у I = U + pV (70) дає

dq = di +

dω2

(196)

2

 

 

 

 

Якщо течія газу

здійснюються без теплообміну з

оточуючим середовищем, то

ω2

ω2

 

і

,

(197)

2

1 = і

2

2

2

1

 

 

 

 

 

 

а якщо газ здійснює технічну роботу lT , то рівняння приймає вигляд

ω2

ω2

 

= i i

 

(198)

2

1 +l

2

2

2

T

1

 

 

 

 

 

3.7. Вологе повітря

Атмосферне повітря завжди містить деяку кількість вологи у вигляді пари. Така суміш має назву вологого повітря. Крім пари, вологе повітря містить дрібні крапельки води (туман) або кристали льоду.

Водяна пара в повітрі може бути як в насиченому, так і в перегрітому стані. Тоді суміш має назву насиченого вологою повітря або ненасиченого вологою повітря.

Температура, до якої необхідно охолодити ненасичене вологе повітря, щоб перегріта пара в ньому стала насиченою, має назву температури точки роси. Нижче температури точки роси водяна пара конденсується.

Якщо вологе повітря має низький барометричний тиск, разом з тим парціальний тиск водяної пари ще менший, то властивості вологого повітря мало відрізняється від ідеального газу. Тому відносно вологого повітря можна застосувати рівняння стану ідеального газу, а для пароповітряної суміші – рівняння для ідеальних газових сумішей.

В розрахунках з вологим повітрям приймають, що кількість сухого повітря в суміші незмінна і складає

http://tbk.at.ua

75

Кафедра ТБВіМ

 

Мпов = const =1кг . Змінною величиною є кількість водяної

пари в суміші.

Всі питомі величини або параметри вологого повітря віднесені до 1 кг сухого повітря.

3.7.1. Абсолютна і відносна вологість

Абсолютною вологістю повітря є кількість водяної пари (кг), яка міститься в 1 м3 вологого повітря. Вологе повітря являє собою газову суміш, тому об’єм пари в суміші дорівнює об’єму всієї суміші, а абсолютна вологість може бути вираженою як густина пари ρп в суміші при власному тиску

Рп і температурі суміші

 

ρп = Мп =

Мп

 

(199)

Vсум

Vп

 

Відносна вологість повітря ϕ - це відношення абсолютної

вологості ρп

до максимально можливої ρН , коли за даним

тиском і температурою повітря є насиченим водяною парою

( ρmax = ρН ):

ϕ = ρп ρ

,

(200)

 

max

 

де ρН - густина сухої насичено пари.

Можна замінити відношення густини на відношення парціальних тисків, тому

ϕ =

Рп

,

(201)

Р

 

 

 

 

max

 

 

де Рп – парціальний тиск водної пари у вологому повітрі, Рmax

– максимально можливий парціальний тиск водяної пари. Величина Рmax за даною температурою вологого повітря

дорівнює тиску насиченої водяної пари (Рmax = Рнас). У відповідності з формулами (200), (201)

ρп =ϕρmax

Величини ρmax і Pmax табульовані [2 – 4] в залежності від температури вологого повітря.

http://tbk.at.ua

76

Кафедра ТБВіМ

 

3.7.2. Вологовміст і ступінь насичення

Вологовміст d вологого повітря – це відношення маси Мп (кг) водяної пари, яку містить вологе повітря, до маси сухого повітря Мпов (кг):

d =

M n

=

ρп

(202)

M пов

ρпов

 

 

 

Молярним вологовмістом називається відношення числа молей водяної пари, яку містить вологе повітря, до числа молей сухого повітря:

 

Мп

µп

 

 

х =

 

,

(203)

Мпов

 

 

µпов

 

 

 

 

де Мп, Мпов – кількість водяної

пари і сухого повітря, кг;

µп, µпов

- молекулярні маси водяної пари і повітря.

Виходячи з того, що µп =18,016 , µпов = 28,95 , то

x =1.61d , моль/моль

(204)

 

або

d = 0.622x кг/кг

(205)

Дійсним є рівняння

 

x =

Pn

 

, моль/моль

(206)

P P

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

де Рп, Р – парціальний тиск пари і тиск вологого повітря (Р – Рп = парціальний тиск сухого повітря).

Із (205) і (206) можна записати

d = 0.622

 

Pn

, кг/кг

(207)

P

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

Тоді парціальний тиск пари

 

Р

=

 

dP

 

 

 

 

(208)

 

 

 

 

 

 

 

п

 

0.622 +d

 

 

 

 

 

 

 

і сухого повітря

 

 

P

 

=

0,622Р

 

(209)

 

 

 

 

 

 

 

пов

 

 

0,622

+ d

 

 

 

 

 

 

 

 

http://tbk.at.ua

77

Кафедра ТБВіМ

 

Якщо Рп = Рн, то вологовміст в стані насичення на 1 кг сухого повітря визначається як

dн = 0,622

Рн

,

(210)

 

 

РРн

 

 

 

 

 

Рн

 

 

а молярний вологовміст дорівнює

х=

 

(211)

РРн

 

 

 

 

 

Тиск Рн при відповідній температурі визначається по таблицям насиченої водяної пари [2, 3, 4].

Ступінь насичення ψ - це відношення

ψ

=

d

 

 

 

(212)

 

 

dн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Величини ψ і ϕ пов’язані співвідношення

 

 

ψ

=ϕ

РРн

 

(213)

 

 

РР

 

 

 

 

 

 

 

 

п

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7.3. Густина повітря, газова стала, середня

 

 

 

 

 

 

молекулярна маса вологого повітря

 

 

Густина вологого повітря

 

 

 

 

 

ρ = ρпов + ρпар

 

(214)

 

 

Виходячи із (19)

Р V = R Т

m

, та замінивши V =

1

,

 

 

 

 

 

 

 

к к

к

 

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отримаємо

ρпов = Рпов , ρn = Pn

RповТm RnTm

Використавши (208) отримаємо

ρ =

Pпов

 

+

ρn

 

,

(215)

 

 

R T

 

R

Т

m

 

 

 

 

пов

 

 

n

m

 

 

де Тm – температура вологого повітря

Газова стала 1 кг сухого повітря Rпов 287 Дж(кг К) ,

газова стала 1 кг пари Rп = 462 Дж(кг К) , тоді шляхом

http://tbk.at.ua

78

Кафедра ТБВіМ

 

додавання і віднімання відношення

 

Рп

 

 

із правої частини

Р

 

Т

 

 

 

 

т

виразу (215) отримаємо

пов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ =

 

 

 

Р

 

 

0,00132

 

Рп

, кг/м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пов

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕРн

 

 

 

 

 

 

 

 

або ρ =

 

Р

 

 

0,00132

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(216)

 

 

 

R

Т

т

Т

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином,

пов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ залежить від ϕ лінійно.

 

Залежність ρ = f (d ) має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ =

 

ρn

(1 + d )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(217)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для 1 кг вологого повітря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =

 

 

8314.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(218)

 

 

 

 

 

 

 

 

µ

 

r + µ r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пов пов

п n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РРп

 

 

 

 

 

 

 

 

Рп

 

 

Також враховуючи, що r

 

=

 

 

 

 

,

r

=

 

,

 

 

 

 

Р

отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

пов

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8314.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28.95 10.93

Pп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8314.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або R =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

(219)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(кг

К)

 

28.95 10.93ϕ

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Можна дійти висновку, що газова стала вологого повітря

завжди більша, ніж газова стала сухого повітря.

 

Газова стала волого повітря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R 287 + 462d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(220)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Її можна визначити також із рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =

 

P

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://tbk.at.ua

79

Кафедра ТБВіМ

 

де р, ρ , Т – параметри вологого повітря.

Середня молекулярна маса вологого повітря визначається як µв.п. = 8314,4 , а з врахуванням (219)

Rп.в.

µв.п = 28,95 10,93

ϕРн

(221)

Р

 

 

Вираз (221) показує, що вологе повітря більш легке, ніж сухе при тих самих значення р і t.

3.7.4. Теплоємність і ентальпія вологого повітря

Ізобарну теплоємність вологого повітря Ср звичайно відносять до 1 кг сухого повітря, тобто до (1 + d) кг вологого повітря. Вона складає

Ср = Ср.пов + dCр.п ,

(222)

Ср.пов, Ср.п – питома ізобарна теплоємність сухого повітря і водяної пари.

В наближених термодинамічних розрахунках можна приймати

Ср.пов 1,00 кДжкг K = const

Ср.п 1,96 кДжкг K = const

Тоді

 

Cp 1.00 +1.96d

(223)

Ентальпія вологого повітря визначається як ентальпія суміші 1 кг сухого повітря і d кг водяної пари тому

І = іпов +п

(224)

Ентальпія водяної пари іп , яка міститься в повітрі у

перегрітому стані, дорівнює

іп = СрН2О tн +r +Cр.п(t tн ),

де Срн2О - питома ізобарна теплоємність води, tн - температура насичення за парціальним тиском пари в суміші, r – прихована

http://tbk.at.ua

80

Кафедра ТБВіМ