Термодинамика
.pdfРкр = 225,65ат(22,5МН / м2 ) tкр = 374,150 С (647,30К) Vкр = 0,00307м3 / кг
Ентропія рідини визначається як ds = dTi′ = CdTT
В межах від 00С (2730К до tк |
|
(Тк) |
∆s′ = lnTк 273 - це |
||||||||||||||||
рівняння кривої н.п.к., яка має логарифмічний характер. |
|||||||||||||||||||
Рівняння в.п.к. |
|
|
|
|
|
|
r |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
∆s′′ = ∆s′+ |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
||||||||||
|
|
|
|
T |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
|
|||
|
|
|
|
|
|
′′ |
|
T |
+ |
|
rx |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Для вологої пари ∆sвол = ln |
273 |
|
Тк |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Для перегрітої ∆sn.n = ∆s′′+ |
|
ln |
Tn.n |
|
|
||||||||||||||
Cp |
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Tк |
|
||||
Для Т-s – діаграми можна записати: |
|
||||||||||||||||||
1. Якщо рідина кипить при 00С, то s0′ = 0 |
(187) |
||||||||||||||||||
2. Для некиплячої рідини при 00С і тиску р |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
s = |
1 |
∫0a (dU + dl) |
|
||||||||||
|
|
|
|
T |
|
||||||||||||||
3. Кипляча вода при тиску р: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
s |
− s |
a |
= C |
ln |
T′′ |
|
|
|
|
|
|
(187)1 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
b |
|
b |
273 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Суха насичена пара при тиску р Ентропія в процесі пароутворення зростає на величину
|
∆s′′ = |
|
r |
|
|
|
|
T′′ |
|
|
|
||
s′′ = s′+ ∆s′′ =Cb ln |
T |
|
+ |
|
r |
(188) |
273.15 |
|
T′′ |
||||
|
|
|
|
5. Волога пара.
http://tbk.at.ua |
71 |
Кафедра ТБВіМ |
|
s′′ = s′+ ∆sх |
|
|
= Cb ln |
|
|
|
T |
|
|
+ |
xr |
|
|
(189) |
|||||||||||
|
|
273.15 |
|
T ′′ |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
′ |
|
′′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
відомі з таблиць, то |
|
|||||||||||||||||||
Якщо значення s ;s |
|
|
|||||||||||||||||||||||
sx = xs′+ (1− x)s′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(190) |
|
||||||||||
6. Перегріта пара |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Зростання ентропії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
∆s = ∫TT′′ ds = ∫TT′′ |
dqT |
|
|
= ∫TT′′Cp dTT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(191) |
|
||||||||||
Ентропія 1 кг перегрітої пари дорівнює |
|
||||||||||||||||||||||||
s = s′′+∆s = s′′+ ∫TT′′Cp |
dT |
|
|
|
|
(192) |
|
||||||||||||||||||
T |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Якщо теплоємність Ср в |
інтервалі |
температур T ′′−T |
|||||||||||||||||||||||
прийняти як |
|
, то можна записати |
|
|
|||||||||||||||||||||
Cp |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
T ′′ |
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cp |
|
|
|||||||||||
s = s′′+ ∆s = Cb ln |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
|
|
|
(T |
−T ′′) |
(193) |
|||||||
273.15 |
|
T ′′ |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
i-s – діаграма
Визначення стану параметрів пари більш просто здійснювати за допомогою i-s – діаграми. Вона будується в координатах “тепловміст (ентальпія)” та “ентропія.”
Ці діаграми наведені в джерелах [1, 2, 3, 4] повністю або фрагментами.
Користуючись i-s – діаграмою, можна визначити:
1. Процес при T = const ( p = const ) в області насиченої пари .
Із di =Tds можна записати dsdi =T , тобто ізотерми (вони ж ізобари ) на цій діаграмі в області насиченої пари є прямими,
що утворюють з віссю s кут з тангенсом dsdi . В області
перегрітої пари лінії p = const і T = const розбігається. 2. Процес при V = const :
http://tbk.at.ua |
72 |
Кафедра ТБВіМ |
|
для насиченої пари V =V ′+ x(V ′′−V ′) ix = i′ + rx
Для перегрітої пари |
|
|
47.1Tn |
|
|
|
||||||
V |
= |
|
−0.016 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
n.n |
|
|
|
p |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
in.n = i′′+ |
|
|
|
(Tn −Tк ) |
||||||||
Cp |
||||||||||||
∆sn.n = ∆s′′+ |
|
ln |
Tn |
|
|
diâîë |
= r = const |
|||||
Cp |
||||||||||||
Tк |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
dxâîë |
3. Процес при х=const (стала ступінь сухості)
′′ |
′ |
+ rx ; |
diвол = rdx ; |
iвол = і |
|
При тих самих тиску (або температурі) і-х лінійно зв’язані.
∆sвол = ∆s′+ x |
r |
|
, |
ds = |
r |
dx , . |
Tк |
|
|
||||
|
|
|
|
Tк |
||
4. Процес при p = const (T = const ). Тут |
||||||
r = const , |
ds |
= const , |
||||
|
|
dx |
|
|
|
тобто змінам і відповідають однакові зміни s.
5. Процес ∆q = 0 . Адіабата і політропа пройдуть по прямим
лініям: перш а при s = const , ds = 0 ; друга при ds f 0 . В політропному процесі є теплові втрати, тому перепад ентальпії за однакових умов менший, ніж в адіабаті.
6. Процес |
i = const (дроселювання) |
триває майже при |
|||||||
незмінній температурі (пряма лінія), паралельна s. |
|||||||||
і1 = і2 , |
Сpt1 = Cpt2 , |
|
t1 ≈ t2 |
(для газів) |
|||||
|
і1 = і2 , i1′ + x1r1 = i2′ + x2r2 , тому |
||||||||
x |
= x |
r1 |
+ i1′ −i2′ |
≈ x |
|
r1 |
|
+ iê′ −³ê′′ (для пари) |
|
|
|
r |
|
||||||
2 |
1 r |
r |
1 |
|
|
r |
|
||
|
2 |
2 |
|
|
2 |
2 |
|
При пониженні тиску x2 f x1 , тобто при дроселюванні пара висушується.
http://tbk.at.ua |
73 |
Кафедра ТБВіМ |
|
3.6. Рух газів
Стаціонарним рухом (течією) газу називають рух, коли витрати маси газу М у всіх перерізах каналу є однаковими, незалежно від часу, крім того, параметри газу в будь-якій точці потоку також не змінюються протягом часу і на вході в канал приймається сталими.
При стаціонарній течії параметри газу можуть змінюватись лише по довжині каналу. Такий потік має назву одномірного.
В дійсності відбуваються зміни швидкості також по поперечному перерізу магістралі, але двомірний потік не можна дослідити методами термодинаміки, тому реальна задача спрощується, і змінні параметри в поперечному перерізі (швидкість, тиск) замінюються середніми значеннями.
Для одномірного потоку розглядається залежність
p = f (x), ρ = f ′(x) та ін., де х – координата уздовж потоку
газу.
На законі збереження маси ґрунтується рівняння нерозривності потоку:
dρ |
+ |
dω |
+ |
df |
|
|
|
||
ρ |
ω |
|
f |
= 0 |
(194) |
||||
|
|
|
|
|
|||||
dω |
+ |
df |
= |
dV |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ω |
|
f |
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де ρ - густина (кг/м3) газу, ω - швидкість (м/с), f - площа
поперечного перерізу, V – об’єм (м3). Рівняння руху:
Одним із виразів для руху є
−Vdp = d |
ω2 |
(195) |
|
2 |
|||
|
|
Рівняння (195) показує, що dp і dω2 мають різні
алгебраїчні знаки. Це свідчить про те, що швидкість одномірного потоку газу зростає тільки в направленні зменшення тиску.
http://tbk.at.ua |
74 |
Кафедра ТБВіМ |
|
Рівняння І закону термодинаміки для потоку газів. Підстановка (195) у I = U + ∆pV (70) дає
dq = di + |
dω2 |
(196) |
|
2 |
|
||
|
|
|
|
Якщо течія газу |
здійснюються без теплообміну з |
оточуючим середовищем, то
ω2 |
ω2 |
|
−і |
, |
(197) |
2 − |
1 = і |
||||
2 |
2 |
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
а якщо газ здійснює технічну роботу lT , то рівняння приймає вигляд
ω2 |
ω2 |
|
= i −i |
|
(198) |
2 − |
1 +l |
2 |
|||
2 |
2 |
T |
1 |
|
|
|
|
|
|
3.7. Вологе повітря
Атмосферне повітря завжди містить деяку кількість вологи у вигляді пари. Така суміш має назву вологого повітря. Крім пари, вологе повітря містить дрібні крапельки води (туман) або кристали льоду.
Водяна пара в повітрі може бути як в насиченому, так і в перегрітому стані. Тоді суміш має назву насиченого вологою повітря або ненасиченого вологою повітря.
Температура, до якої необхідно охолодити ненасичене вологе повітря, щоб перегріта пара в ньому стала насиченою, має назву температури точки роси. Нижче температури точки роси водяна пара конденсується.
Якщо вологе повітря має низький барометричний тиск, разом з тим парціальний тиск водяної пари ще менший, то властивості вологого повітря мало відрізняється від ідеального газу. Тому відносно вологого повітря можна застосувати рівняння стану ідеального газу, а для пароповітряної суміші – рівняння для ідеальних газових сумішей.
В розрахунках з вологим повітрям приймають, що кількість сухого повітря в суміші незмінна і складає
http://tbk.at.ua |
75 |
Кафедра ТБВіМ |
|
Мпов = const =1кг . Змінною величиною є кількість водяної
пари в суміші.
Всі питомі величини або параметри вологого повітря віднесені до 1 кг сухого повітря.
3.7.1. Абсолютна і відносна вологість
Абсолютною вологістю повітря є кількість водяної пари (кг), яка міститься в 1 м3 вологого повітря. Вологе повітря являє собою газову суміш, тому об’єм пари в суміші дорівнює об’єму всієї суміші, а абсолютна вологість може бути вираженою як густина пари ρп в суміші при власному тиску
Рп і температурі суміші |
|
|||
ρп = Мп = |
Мп |
|
(199) |
|
Vсум |
||||
Vп |
|
|||
Відносна вологість повітря ϕ - це відношення абсолютної |
||||
вологості ρп |
до максимально можливої ρН , коли за даним |
тиском і температурою повітря є насиченим водяною парою
( ρmax = ρН ):
ϕ = ρп ρ |
, |
(200) |
|
max |
|
де ρН - густина сухої насичено пари.
Можна замінити відношення густини на відношення парціальних тисків, тому
ϕ = |
Рп |
, |
(201) |
|
Р |
||||
|
|
|
||
|
max |
|
|
де Рп – парціальний тиск водної пари у вологому повітрі, Рmax
– максимально можливий парціальний тиск водяної пари. Величина Рmax за даною температурою вологого повітря
дорівнює тиску насиченої водяної пари (Рmax = Рнас). У відповідності з формулами (200), (201)
ρп =ϕρmax
Величини ρmax і Pmax табульовані [2 – 4] в залежності від температури вологого повітря.
http://tbk.at.ua |
76 |
Кафедра ТБВіМ |
|
3.7.2. Вологовміст і ступінь насичення
Вологовміст d вологого повітря – це відношення маси Мп (кг) водяної пари, яку містить вологе повітря, до маси сухого повітря Мпов (кг):
d = |
M n |
= |
ρп |
(202) |
|
M пов |
ρпов |
||||
|
|
|
Молярним вологовмістом називається відношення числа молей водяної пари, яку містить вологе повітря, до числа молей сухого повітря:
|
Мп |
µп |
|
|
||
х = |
|
, |
(203) |
|||
Мпов |
|
|||||
|
µпов |
|
||||
|
|
|
||||
де Мп, Мпов – кількість водяної |
пари і сухого повітря, кг; |
|||||
µп, µпов |
- молекулярні маси водяної пари і повітря. |
|||||
Виходячи з того, що µп =18,016 , µпов = 28,95 , то |
||||||
x =1.61d , моль/моль |
(204) |
|||||
|
або |
d = 0.622x кг/кг |
(205) |
|||
Дійсним є рівняння |
|
|||||
x = |
Pn |
|
, моль/моль |
(206) |
||
P − P |
||||||
|
|
|
|
|||
|
|
n |
|
|
|
де Рп, Р – парціальний тиск пари і тиск вологого повітря (Р – Рп = парціальний тиск сухого повітря).
Із (205) і (206) можна записати
d = 0.622 |
|
Pn |
, кг/кг |
(207) |
|||||||
P |
− P |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
||
Тоді парціальний тиск пари |
|
||||||||||
Р |
= |
|
dP |
|
|
|
|
(208) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
п |
|
0.622 +d |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
і сухого повітря |
|
|
|||||||||
P |
|
= |
0,622Р |
|
(209) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
пов |
|
|
0,622 |
+ d |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
http://tbk.at.ua |
77 |
Кафедра ТБВіМ |
|
Якщо Рп = Рн, то вологовміст в стані насичення на 1 кг сухого повітря визначається як
dн = 0,622 |
Рн |
, |
(210) |
|
|
||
Р− Рн |
|
|
|||||
|
|
|
Рн |
|
|
||
а молярний вологовміст дорівнює |
х= |
|
(211) |
||||
Р−Рн |
|||||||
|
|
|
|
|
Тиск Рн при відповідній температурі визначається по таблицям насиченої водяної пари [2, 3, 4].
Ступінь насичення ψ - це відношення
ψ |
= |
d |
|
|
|
(212) |
|
|
|||
dн |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Величини ψ і ϕ пов’язані співвідношення |
|
|
|||||||||
ψ |
=ϕ |
Р− Рн |
|
(213) |
|
|
|||||
Р− Р |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.7.3. Густина повітря, газова стала, середня |
|
|
|||||||
|
|
|
|
молекулярна маса вологого повітря |
|
|
|||||
Густина вологого повітря |
|
|
|
|
|
||||||
ρ = ρпов + ρпар |
|
(214) |
|
|
|||||||
Виходячи із (19) |
Р V = R Т |
m |
, та замінивши V = |
1 |
, |
||||||
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
к к |
к |
|
ρ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
отримаємо
ρпов = Рпов , ρn = Pn
RповТm RnTm
Використавши (208) отримаємо
ρ = |
Pпов |
|
+ |
ρn |
|
, |
(215) |
|
|
|
R T |
||||||
|
R |
Т |
m |
|
|
|
||
|
пов |
|
|
n |
m |
|
|
де Тm – температура вологого повітря
Газова стала 1 кг сухого повітря Rпов ≈ 287 Дж(кг К) ,
газова стала 1 кг пари Rп = 462 Дж(кг К) , тоді шляхом
http://tbk.at.ua |
78 |
Кафедра ТБВіМ |
|
додавання і віднімання відношення |
|
Рп |
|
|
із правої частини |
|
Р |
|
Т |
|
|||
|
|
|
т |
|||
виразу (215) отримаємо |
пов |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ρ = |
|
|
|
Р |
|
|
−0,00132 |
|
Рп |
, кг/м3 |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
Т |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т |
т |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пов |
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕРн |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
або ρ = |
|
Р |
|
|
−0,00132 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(216) |
|||||||||||||||||||
|
|
|
R |
Т |
т |
Т |
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Таким чином, |
пов |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ρ залежить від ϕ лінійно. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Залежність ρ = f (d ) має вигляд |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
ρ = |
|
ρn |
(1 + d ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(217) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Для 1 кг вологого повітря |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
R = |
|
|
8314.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(218) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
µ |
|
r + µ r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
пов пов |
п n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р− Рп |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рп |
|
|
|||||||
Також враховуючи, що r |
|
= |
|
|
|
|
, |
r |
= |
|
, |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Р |
||||||||||||||||||||||||||||||||
отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
пов |
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
n |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8314.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
28.95 −10.93 |
Pп |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8314.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
або R = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дж |
|
|
|
|
|
|
|
|
(219) |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(кг |
К) |
||||||||||||||||
|
28.95 −10.93ϕ |
|
P |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Можна дійти висновку, що газова стала вологого повітря |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
завжди більша, ніж газова стала сухого повітря. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Газова стала волого повітря |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
R ≈ 287 + 462d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(220) |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Її можна визначити також із рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R = |
|
P |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ρT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
http://tbk.at.ua |
79 |
Кафедра ТБВіМ |
|
де р, ρ , Т – параметри вологого повітря.
Середня молекулярна маса вологого повітря визначається як µв.п. = 8314,4 , а з врахуванням (219)
Rп.в.
µв.п = 28,95 −10,93 |
ϕРн |
(221) |
|
Р |
|||
|
|
Вираз (221) показує, що вологе повітря більш легке, ніж сухе при тих самих значення р і t.
3.7.4. Теплоємність і ентальпія вологого повітря
Ізобарну теплоємність вологого повітря Ср звичайно відносять до 1 кг сухого повітря, тобто до (1 + d) кг вологого повітря. Вона складає
Ср = Ср.пов + dCр.п , |
(222) |
Ср.пов, Ср.п – питома ізобарна теплоємність сухого повітря і водяної пари.
В наближених термодинамічних розрахунках можна приймати
Ср.пов ≈1,00 кДжкг K = const
Ср.п ≈1,96 кДжкг K = const
Тоді |
|
Cp ≈1.00 +1.96d |
(223) |
Ентальпія вологого повітря визначається як ентальпія суміші 1 кг сухого повітря і d кг водяної пари тому
І = іпов +dіп |
(224) |
Ентальпія водяної пари іп , яка міститься в повітрі у
перегрітому стані, дорівнює
іп = СрН2О tн +r +Cр.п(t −tн ),
де Срн2О - питома ізобарна теплоємність води, tн - температура насичення за парціальним тиском пари в суміші, r – прихована
http://tbk.at.ua |
80 |
Кафедра ТБВіМ |
|