- •1.Юриспруденція і психологія: проблема взаємодії.
- •2.Поняття юридичної психології як науки, її об’єкт та предмет.
- •4.Структура юридичної психології, її завдання.
- •5.Принципи та категорії юридичної психології.
- •6.Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •7,8. Характеристика методів юридичної психології.
- •9.Рання історія юридичної психології: описовий етап.
- •10.Рання історія юридичної психології: порівняльно-аналітичний етап.
- •12. Розвиток юридичної психології на сучасному етапі.
- •13. Загальна психологічна характеристика юридичної діяльності.
- •14. Головні компоненти структури юридичної діяльності.
- •15. Сутність пізнавального аспекту в юридичній діяльності.
- •16. Сутність конструктивного аспекту в юридичній діяльності.
- •17. Сутність комунікативного аспекту в юридичній діяльності.
- •18. Сутність організаторського аспекту в юридичній діяльності.
- •19. Профілактична та посвідчувальна діяльність як допоміжні компоненти юридичної діяльності.
- •20. Психологічні особливості юридичної діяльності.
- •21. Психологічна оцінка придатності людини до юридичної діяльності.
- •22. Психологічні особливості діяльності по розкриттю злочинів.
- •37.Перевірка показань на місці події: психологічні особливості, завдання, принципи.
- •45.Психологія лжесвідчень: види неправдивих показань.
- •46.Мотиви неправдивих показань.
- •47.Вербальні і невербальні прояви лжесвідчень.
- •48.Відмінності поведінки винних і невинних осіб на допиті.
- •49.Методи і прийоми викриття лжесвідчень.
- •50.Психологія допиту віч-на-віч (очна ставка).
- •52.Об’єкт, предмет та особливості судово-психологічної експертизи.
- •53.Проблема компетенції судово-психологічної експертизи.
- •54.Методика проведення судово-психологічної експертизи.
- •55.«Висновок» експерта: форма і зміст.
- •1. Спе з приводу розумової відсталості неповнолітнього звинуваченого.
- •2. Спе, пов’язана із встановленням здатності особи правильно сприймати важливі для справи обставини і правильно свідчити про них.
- •3. Спе у справах про статеві злочини.
- •4. Спе з приводу наявності чи відсутності афекту.
- •2) Призначення спе для встановлення непатологічного психічного стану особи, що схиляє до самогубства
- •3) Спе при розслідуванні пригод, пов’язаних із використанням техніки
16. Сутність конструктивного аспекту в юридичній діяльності.
Конструктивний компонент. Головний зміст конструктивної діяльності полягає у відбиранні та структуризації отриманого матеріалу, а також у плануванні послідовності ті змісту дій (наприклад, у слідчій діяльності конструктивний аспект проявляється як висунення версій слідства). Отже, під конструктивною діяльністю розуміють планування дій для досягнення поставленої мети. Тому ця діяльність завжди певною мірою є попереднім мисленнєвим уявленням про хід і результати дій.
Особливості конструктивного компоненту в юридичній практиці:
1) гнучкість у плануванні власної діяльності, оскільки елемент передбачення завжди охоплює лише певну частину загальної мети. Ця особливість визначається пошуковим характером пізнання, при якому кожен новий факт може змінювати чи доповнювати уявлення, що склалося, а отже і змінювати планування наступних дій;
2) конструктивна діяльність нероздільно пов’язана з комунікативною. Планування майбутніх стосунків з різними людьми, які так чи інакше мають відношення до розслідуваної справи, дозволяє завчасно вивчити їх, визначити лінію власної поведінки, деталізувати проміжні та кінцеві цілі;
3) конструктивна діяльністьсть – це не просто мисленнєве відтворення майбутніх дій по досягненню результату, а й прийняття рішення за результатами аналізу і синтезу зібраних фактів. Недоліки і помилки в конструктивній діяльності можуть привести як до неправильних рішень, так і до нерозкриття злочину в цілому;
4) конструктивна діяльність у всіх випадках чітко регламентована законом.
Для прийняття рішення на провадження певних дій завжди необхідне попереднє з’ясування їх відповідності до правових норм. Найбільш чітко цей бік конструктивної діяльності реалізується у вироку суду, коли на основі співвідношення конкретної ситуації (злочину) з нормами кримінального закону вирішується питання про винність особи і відповідно до цього визначається міра покарання.
17. Сутність комунікативного аспекту в юридичній діяльності.
Комунікативний компонент. Це обов’язковий компонент психологічної структури будь-якого виду діяльності, під яким розуміють особливості взаємодії у процесі спілкування людей.
Особливості комунікації в юридичній діяльності:
1) комунікація реалізується не тільки в теперішньому часі, а значною мірою орієнтована на майбутнє. Це не тільки процес обміну інформацією чи взаємодія зараз, вона визначає певне ставлення до особи надовго, що у свою чергу впливає на оцінку її поведінки, повідомлених фактів та доказів;
2) комунікації в юридичній діяльності притаманні регламентація та контроль.
Відносини регламентуються таким чином, щоб забезпечувався в основному односторонній вплив, щоб найменшою мірою під нього підпадали суб’єкти юридичної діяльності. В юридичній діяльності протилежна сторона спілкування – це часто носій негативний якостей, тому і вплив на співбесідника здійснюється негативний. Отже, його треба обмежувати, регламентувати;комунікація в юридичній діяльності носить примусовий характер, тобто об’єкти часто залучаються до взаємодії без врахування наявності у них такого бажання, закон зобов’язує їх робити це під загрозою застосування певних санкцій.