2.Поняття юридичної психології як науки, її об’єкт та предмет.

Юридична психологія – це самостійна галузь наукового знання, яка виникла і розвинулась на межі психології та юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, механізми та закономірності, пов’язані з правом, з його впливом у цілісній системі «людина-суспільство-право». Юридична психологія – це прикладна наука, що має на меті конкретизацію та поглиблення знань про юридичну діяльність, застосовуючи основні психологічні положення та закономірності. Юридична психологія – це науково-практична дисципліна, яка вивчає психологічні закономірності системи «людина-право» і розробляє рекомендації та шляхи підвищення її ефективності. Юридична психологія – це наука про факти, закономірності і механізми людської психіки у сфері правових відносин і правової поведінки. Об’єктом юридичної психології є особистість як свідомий індивід, що має певний соціальний статус і виконує конкретні соціальні функції в системі «людина-право». Предметом юридичної психології є психологічні закономірності і механізми правового опосередкування діяльності особистості та груп у сфері права. Характерною особливістю юридичної психології є те, що в ній домінуючою є увага, звернена на особистість як на суб’єкта діяльності. Тобто якщо право виділяє в людині правопорушника, то юридична психологія досліджує людину в правопорушнику, у свідку чи потерпілому. 3.Головні напрями юридичної психології. 1. Правова психологія (досліджує психологічні аспекти правотворчості і змісту права, його інститутів, принципів вини і відповідальності, їх меж; вплив закону на формування правосвідомості людини). 2. Психологія правоохоронної та правозастосовної діяльності (досліджує психологічні аспекти процесуальної та непроцесуальної сторін юридичної діяльності та психологію учасників цих сторін. Процесуальна сторона включає в себе слідчу, судову, адвокатську та ін. діяльність. Непроцесуальна – оперативно-розшукову, управлінську та ін. діяльність.). 3. Кримінальна психологія (досліджує психологічні закономірності виникнення та динаміки протиправних установок, мотивів, психологічних особливостей злочинної поведінки; психологію формування злочинних груп; форми і способи попередження асоціальних тенденцій і т.д.). 4. Пенітенціарна психологія (досліджує систему адаптації та ресоціалізації особистості, виправлення і перевиховання засуджених, заходи профілактичного впливу на особистість після її звільнення з установ виконання покарань). 5. Психологічні аспекти професійного відбору і психологічної готовності (займається розробкою науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності юридичної діяльності, а також питаннями професійного відбору осіб, придатних для цієї діяльності). 6. Судово-психологічна експертиза (досліджує психологічні виявлення людини, що не виходять за межі норми).

4.Структура юридичної психології, її завдання.

Система (стрктура)юридичної психології (за В.Васільєвим): 1. Загальна частина юридичної психології: - предмет, система, завдання, методи юридичної психології; - історія її розвитку; - закономірності правослухняної поведінки, формування правосвідомості; - психологія юридичної діяльності; - психологія правовідносин у сфері підприємницької діяльності. 2. Особлива частина, або Судова психологія: - кримінальна психологія; - психологія потерпілого; - психологія правопорушень неповнолітніх; - психологія слідчої діяльності; - психологія судового процесу; - судово-психологічна експертиза; - виправно-трудова психологія. Система(структура) юридичної психології (за М.Єнікеєвим): 1. Методологічні основи юридичної психології: - предмет, методи, завдання і принципи юридичної психології; - зв’язок юридичної психології з іншими науками; - історія розвитку юридичної психології. 2. Правова психологія: - право як фактор соціальної регуляції поведінки; - правова соціалізація особистості; - психологія правосвідомості і правотворчості; - психологія правослухняної поведінки. 3. Кримінальна психологія: - соціальні та біологічні детермінанти злочинної поведінки; - психологія особистості злочинця; - психологія потерпілого; - психологія злочинних груп; - психологія вини і відповідальності. 4. Судова психологія (по кримінальних справах): а) психологія попереднього слідства (психологія учасників кримінального процесу, психологія слідчих дій, судово-психологічна експертиза); б) психологія судового процесу (психологія учасників судового процесу, психологія стадій судового процесу). 5. Виправна психологія: - психологія покарання і каяття; - ресоціалізація; - психологія засуджених; - реадаптація звільнених і попередження рецидиву. 6. Психологія цивільно правового регулювання: - психологія цивільних правовідносин; - психологічні аспекти цивільного судочинства; - судово-психологічна експертиза в цивільному процесі. Завдання юридичної психології (за В.Васільєвим):

1. Вивчення психологічних закономірностей впливу права і правоохоронної діяльності на окремих осіб, групи і колективи.

2. Розробка наукових рекомендацій з метою підвищення ефективності правоохоронної діяльності, суворого дотримання законності, успішного вирішення завдань правосуддя і перевиховання осіб, що скоїли злочин.