- •1.Юриспруденція і психологія: проблема взаємодії.
- •2.Поняття юридичної психології як науки, її об’єкт та предмет.
- •4.Структура юридичної психології, її завдання.
- •5.Принципи та категорії юридичної психології.
- •6.Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •7,8. Характеристика методів юридичної психології.
- •9.Рання історія юридичної психології: описовий етап.
- •10.Рання історія юридичної психології: порівняльно-аналітичний етап.
- •12. Розвиток юридичної психології на сучасному етапі.
- •13. Загальна психологічна характеристика юридичної діяльності.
- •14. Головні компоненти структури юридичної діяльності.
- •15. Сутність пізнавального аспекту в юридичній діяльності.
- •16. Сутність конструктивного аспекту в юридичній діяльності.
- •17. Сутність комунікативного аспекту в юридичній діяльності.
- •18. Сутність організаторського аспекту в юридичній діяльності.
- •19. Профілактична та посвідчувальна діяльність як допоміжні компоненти юридичної діяльності.
- •20. Психологічні особливості юридичної діяльності.
- •21. Психологічна оцінка придатності людини до юридичної діяльності.
- •22. Психологічні особливості діяльності по розкриттю злочинів.
- •37.Перевірка показань на місці події: психологічні особливості, завдання, принципи.
- •45.Психологія лжесвідчень: види неправдивих показань.
- •46.Мотиви неправдивих показань.
- •47.Вербальні і невербальні прояви лжесвідчень.
- •48.Відмінності поведінки винних і невинних осіб на допиті.
- •49.Методи і прийоми викриття лжесвідчень.
- •50.Психологія допиту віч-на-віч (очна ставка).
- •52.Об’єкт, предмет та особливості судово-психологічної експертизи.
- •53.Проблема компетенції судово-психологічної експертизи.
- •54.Методика проведення судово-психологічної експертизи.
- •55.«Висновок» експерта: форма і зміст.
- •1. Спе з приводу розумової відсталості неповнолітнього звинуваченого.
- •2. Спе, пов’язана із встановленням здатності особи правильно сприймати важливі для справи обставини і правильно свідчити про них.
- •3. Спе у справах про статеві злочини.
- •4. Спе з приводу наявності чи відсутності афекту.
- •2) Призначення спе для встановлення непатологічного психічного стану особи, що схиляє до самогубства
- •3) Спе при розслідуванні пригод, пов’язаних із використанням техніки
21. Психологічна оцінка придатності людини до юридичної діяльності.
Наявність у людини професійних знань, умінь і навичок – це важлива, але не головна складова її професійної придатності. Важливо те, в яке русло спрямовує людина ці навички і чим вона керується при їх використанні. Тобто особистісні якості, морально-духовні цінності та спрямованість особистості в цілому відіграють надзвичайно важливу роль у професійній діяльності людини.
Критерії професійної придатності до юридичної діяльності
(за В.Романовим):
1) кваліфікаційні критерії (відображаються в документах про здобуту освіту, про перепідготовку чи підвищення кваліфікації);
2) об’єктивні критерії (відображають ефективність праці юриста через використання кількісних і якісних характеристик, наприклад за числом розкритих злочинів, отриманих заохочень чи стягнень, за його ставленням до виконання своїх службових обов’язків і т.д.);
3) психологічні критерії (виявляються при психодіагностиці і стосуються психологічної придатності людини до юридичної діяльності).
Фактори професійної придатності юристів (за В.Романовим):
І фактор – високий рівень соціальної (професійної) адаптації (цей фактор визначається наявністю таких якостей, як високий рівень правосвідомості, чесність, мужність, добросовісність, дисциплінованість і т.д.).
ІІ фактор – нервово-психічна (емоційна) стійкість (якості: високий рівень самоконтролю, стійкість до стресу, працездатність в критичних та фруструючих ситуаціях і т.д.).
ІІІ фактор – високий рівень інтелектуального розвитку, пізнавальна активність юриста (якості: ерудиція, кмітливість, гнучке мислення, аналітичний скал розуму, інтуїція і т.д.).
ІУ фактор – комунікативна компетентність юриста (якості: комунікабельність, емпатійність, володіння вербальними і невербальними засобами спілкування, вміння вирішувати конфлікти і т.д.).
У фактор – організаторські здібності (якості: активність, ініціативність, самостійність, відповідальність і т.д.).Найчастіше при психодіагностиці професійної придатності людини до юридичної діяльності використовуються такі методики:
1) шкала прогресивних матриць Дж. Равена (призначена для дослідження інтелекту людини, виявлення її здатності до логічного мислення, визначення розумової працездатності, вміння концентрувати увагу і т.д.).
За даним тестом розроблені такі критерії придатності людини до юридичної діяльності:рівень інтелекту (IQ) 110 і вище – кандидат за своїм інтелектом повністю відповідає вимогам спеціальності;IQ від 101 до 110 – в основному відповідає;IQ від 90 до 100 – частково відповідає і може бути прийнятим на роботу при наявності великої кількості вакантних місць;IQ менше 90 – не відповідає вимогам спеціальності.
2) 16-факторний особистісний опитувальник Кеттела (16-ФЛО) – досліджуються нервово-психчна стійкість, рівень інтелектуального розвитку, схильність до соціально дезадаптивної поведінки і т.д.3) стандартизований метод дослідження особистості (СМИЛ), адаптований варіант Собчика – призначений для кількісної і якісної оцінки структурних компонентів ос-сті, характерологічних особливостей, нервово-психічної стійкості, емоційної стійкості, особливостей мислення, міжособистісної поведінки, провідних потреб і мотиваційної спрямованості особистості.Використовуються й інші тестові методики:шкала для виміру інтелекту дорослих Векслера;особистісні опитувальники Айзенка ;тест Люшера;тест «Стратегії поведінки в конфліктній ситуації» Томаса; методика Розенцвейга (здатність людини переносити стан психічної напруги.