55.«Висновок» експерта: форма і зміст.

«Висновок» судово-психологічної експертизи виступає під­сумковим документом всієї роботи експерта-психолога. Він повинен бути написаний зрозумілою мовою, тобто спеціальні наукові категорії повинні бути пояснені. Важливими моментами висновку, як зазначає М.В.Костицький, є його простота і пере­конливість, аргументованість і чіткість.

Традиційно підсумковий документ експертизи складається з трьох частин: вступної, описової (дослідницької) та заключної.

Вступна частина повинна відображати наступні дані:

• вид експертизи;

• місце і час підготовки “Висновку”, а також місце і час проведення експертизи (вказуються також особи, які були присутні при ній);

• відомості про експерта (прізвище, освіта, спеціаль­ність, науковий ступінь і звання, місце роботи і по­сада, інколи – стаж роботи експертом);

• відомості про під експертного (ПІП, її процесуальний статус);

• правова підстава проведення експертизи (назва процесуального документу (постанова, ухвала), посадової особи, яка призначила експертизу, час і місце його ухвалення);

• перелік документів, що надаються для експертного дослідження (кримінальна справа, медична доку­ментація і т.д.);

• перелік питань, поставлених перед експертом (зазначаються в тій послідовності і формі, що вказана у постанові чи ухвалі про призначення експертизи. Експерт не може змінювати форму запитань.).

В описовій частині вказуються:

• обставини справи в інтерпретації експертів, не виходячи за межі тих, що окреслені у постанові (чи ухвалі) про призначення експертизи (чинне законодавство не встановлює обов’язковість такої інтерпретації і взагалі не регламентує структури “Висновку”. Важливим є його зміст, особливо в тих аспектах, які стосуються поставлених питань);

• анамнестичні дані про особу підекспертного (як правило, вказуються у “Висновку” комплексної експертизи, а при потребі, коли експерт виявив залежність між минулими подіями життя підекспертного та певними обставинами справи, і у “Висновку” простої);

• результати бесід та спостереження, зазначаючи особливості позиції підекспертного щодо проведення експертизи;

• перелік застосованих психодіагностичних методів і методик з коротким поясненням змісту їх спрямування;

• констатація отриманих результатів та їх інтерпретація (можуть також подаватись формули, таблиці, графіки, схеми і т.д.).

Дослідницька частина “Висновку” повинна містити опис психологічних особливостей підекспертного в цілому та особливостей його поведінки в криміногенній ситуації зокрема. Якщо експерт не зміг отримати необхідну інформацію про предмет дослідження, то про це, а також про причини такої ситуації, необхідно зазначити в цій таки частині. В заключній частині робляться висновки по експертизі у формі відповідей на поставлені питання, які формулюються в аналогічній послідовності. Їх зміст повинен відповідати змісту поставлених питань, виражатись чітко, не допускаючи двознач­ності та різних тлумачень. У випадках, коли відповідь не може бути точною, про це обов’язково зазначається. “Висновок” як підсумковий документ закінчується особис­тим підписом експерта.У висновку комплексних експертиз вказується, які дослідження проведено спільно і окремо. Результати по цих дослідженнях наводяться окремо. Якщо відповіді даються окремо, то кожна з них підписується відповідним спеціалістом.Висновок СПЕ повинен давати можливість його повторної перевірки.Також необхідно знати, що експерт-психолог може бути викликаний на допит до суду.

Типові помилки при призначенні та проведенні СПЕ:

- неправильне призначення експертизи;

- неправильний підбір експерта (формально);

- бідність методичної бази дослідження;

- недоліки при застосуванні експертних висновків (напр., якщо вони суперечать матеріалам справи, то їх можуть просто проігнорувати).

Обвинувачений і підозрюваний мають право:заявляти про необхідність СПЕ; ознайомлюватись із її результатами;заявляти відвід експерта і клопотати про нову експертизу і т.д.

При проведенні комплексної психолого-психіатричної експертизи підозрюваний не може перебувати у медичному закладі більше 10 днів, а обвинувачуваний – більше 30 днів.

56. Головні види судово-психологічної експертизи: загальна характеристика.

На сьогодні традиційним є поділ судово-психологічної експертизи на 3 види:

1. експертиза неповнолітніх (стосується психічно здорових неповнолітніх і зумовлена необхідністю оцінити їх поведінку у тих випадках, коли вона підпадає під караючу норму кримінального права, але одночасно є незрозумілою для юристів, немотивованою або безглуздою).

Головні питання цього види експертизи:

- визначення індивідуально- та соціально-психологічних особливостей неповнолітніх;

- з’ясування рівня навіюваності та схильності до фантазування і того, як вони впливають на дії дитини, на здатність давати правдиві показання;

- визначення головних мотивів діяльності і поведінки дитини;

- з’ясування особливостей емоційно-вольової сфери дитини;

- встановлення відповідності чи невідповідності між рівнем розумового розвитку і віком;

- встановлення наявності чи відсутності у дитини на момент скоєння злочину фізіологічного афекту і т.д.

2. експертиза особистісних властивостей та основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб’єкта (спрямована на визначення індивідуальних особливостей особи і встановлення того, як вони проявились у конкретному протиправному вчинку).

Цей вид експертизи допомагає підтвердити або спростувати той факт, що злочин був скоєний випадково або з необережності.

Головні питання цього виду експертизи:

- визначення індивідуальних особливостей особи і того, як вони позначилися на конкретній протиправній діяльності людини;

- з’ясування того, чи не суперечать злочинні дії особи її головним рисам характеру;

- встановлення відповідності рівня розумового розвитку особи її віку;

- виявлення особливостей мотиваційної сфери і з’ясування того, як вони впливають на поведінку під експертного і т.д.

3. експертиза особливих емоційних станів, включаючи фізіологічний афект (спрямована на підтвердження чи спростування наявності у особи на момент скоєння злочину особливих емоційних станів. Згідно з чинним законодавством скоєння злочину у стані сильного душевного хвилювання оцінюється як обставина, яка пом’якшує відповідальність).

Головні питання цього виду експертизи:

- чи не був звинувачений під час скоєння злочину у стані афекту;

- чи не володіє підекспертний певними особистісними рисами, які можуть бути передумовами виникнення у нього стану афекту в цілому і у розслідуваній справі зокрема;

- яким був емоційний стан особи в період до скоєних діянь;

- яким чином характер емоційного стану підекспертного міг позначитися на сприйнятті ним певних обставин, а потім і на його показаннях і т.д.

56. Комплексні судово-психологічні експертизи: особливості призначення та проведення.

Всі види судово-психологічної експертизи (СПЕ) здійснюються в основному зусиллями експертів-психологів. Однак на практиці часто трапляються випадки, пояснення яких потребує знань не лише психології, а й інших наук. У таких випадках має призначатися комплексна судова експертиза.

Види комплексних судово-психологічних експертиз:

1) психолого-психіатрична експертиза (призначається для осіб, які перенесли або мають психічне захворювання чи тимчасовий розлад психіки: неврози, психопатії, акцентуації характеру і т.д.).

Головними приводами для експертизи цього виду є:

- вибуховий характер вчинків;

- прояв особливої жорстокості;

- немотивованість дій;

- алкоголізм і т.д.

2) медико-психологічна (призначається для осіб, які хворіли або хворіють на важку, хронічну або невиліковну хворобу: туберкульоз, онкологія, віл-інфіковані і т.д.)

3) психолого-технічна (вивчає психологію особи, яка скоїла злочин при виконанні професійних обов’язків, пов’язаних із використанням техніки. Така експертиза може проводитися при розслідуванні аварій і катастроф на залізничному, авіаційному, водному транспорті; диспетчерських чи операторських пунктах і центрах)

4) психолінгвістична експертиза (проводиться для встановлення авторства письмових документів. При цьому, якщо графологічна експертиза встановлює виконавця письмового тексту, то психолінгвістична – визначає його психологічні особливості, напр., стан, в якому перебувала людина на момент написання документа; наявність стороннього впливу на людину під час написання тексту і т.д.)

5) психолого-педагогічна експертиза (вивчає формування психологічних особливостей людини в процесі виховання і навчання і найчастіше призначається щодо неповнолітніх).

Окрім комплексних експертиз, що здійснюються спеціалістами двох галузей, може виникнути необхідність призначення комплексної комісії із спеціалістів трьох і більше галузей науки. В таких випадках, наприклад, може проводитися комплексна медико-психолого-психіатрична експертиза, яка буде вивчати психіку людини, що перенесла психічне і соматичне захворювання, а також психіку розумово відсталої людини із важкими або невиліковними соматичними захворюваннями.

56. Компетенція судово-психологічної експертизи в цивільному судочинстві. Розв’язання цивільних справ у багатьох випадках неможливе без проведення СПЕ, оскільки головною специфікою таких справ є певні (конфліктні, спірні, неузгоджені) міжособистісні стосунки.

В цивільному процесі (як і в кримінальному) одним із джерел доказів є висновок експерта. Однак лише суд, попередньо вивчивши цей висновок, приймає рішення про те чи може він бути прийнятим в якості доказу.

Перелік проблем, що входять до компетенції СПЕ в цивільному судочинстві:

1. встановлення міри розуміння підекспертною особою змісту укладених нею угод; її здатність приймати усвідомлені, транзитивні рішення (транзитивні – це рішення, що приймаються з урахуванням всіх необхідних умов і обставин)

2. виявлення у дієздатних осіб непатологічних психічних аномалій, які перешкоджають адекватному відображенню дійсності (психічне і нервове виснаження, перевтома, стрес)

3. встановлення психологічної сумісності подружжя, можливості зняття епізодичних конфліктів;

4. встановлення психологічної сумісності дітей з кожним із батьків, усиновлювачів чи опікунів;

5. визначення можливостей конкретних осіб щодо забезпечення виховання дітей (позбавлення батьківських прав)

6. встановлення здатності свідків правильно сприймати події, що мають значення для справи, і давати про них правильні свідчення і т.д.

Виділяють наступні групи цивільних справ, при розгляді яких повинна призначатися СПЕ:

1) справи про визнання угод недійсними, підписання яких пов’язане з пороками волі.

2) справи у спорах про право на виховання дітей і інші справи, що пов’язані із особистими сімейними стосунками;

3) справи про нанесення шкоди громадянином, не здатним розуміти значення своїх дій або керувати ними;

56. Типові випадки призначення судово-психологічної експертизи у цивільному процесі.

Виділяють наступні групи цивільних справ, при розгляді яких повинна призначатися СПЕ:

1) справи про визнання угод недійсними, підписання яких пов’язане з пороками волі.

В юриспруденції пороком волі називають такі психічні стани людини, що характеризуються неповноцінністю вольової регуляції право значущої поведінки, нездатністю суб’єкта усвідомлювати значення зроблених дій і керувати ними.

Наявність порока волі неможливо встановити без виявлення конкретного механізму вольової деформації у даної особи. Всі невротичні, істеричні чи астенічні типи людей проявляють схильність до звуження свідомості, зниження інтелектуального потенціалу особливо в психічно напружених ситуаціях. Причиною помилок можуть бути і підвищена сугестивність, і неадекватне розуміння понять, що використовуються в міжособистісній комунікації, і помилки сприймання, обумовлені сенсорною недостатністю, і прямий обман, загроза чи насилля з боку контрагента.

2) справи у спорах про право на виховання дітей і інші справи, що пов’язані із особистими сімейними стосунками;

Такі справи вивчаються у випадках наявності припущення про порушення прав дитини на виховання, у випадку невиконання або неналежного виконання батьками своїх обов’язків. При цьому необхідно достовірно встановити особистісні якості батьків, виявити їх дійсні взаємовідносини і ставлення до дитини. З 19 –ти років дитини вирішальне значення надається її бажанню, щирість якого також встановлюється за допомогою експертизи.

Жорстоке ставлення до дитини, негативний вплив на неї – це ряд обставин – що дають право на позбавлення батьківських прав.

3) справи про нанесення шкоди громадянином, не здатним розуміти значення своїх дій або керувати ними; про відшкодування збитків при вирішенні питання про необережність як потерпілого, так і заподіювача; справи по регресивних позовах про відшкодування збитків.

У таких випадках постає питання про вину і міру юридичної відповідальності певної особи чи групи осіб. Суд зобов’язаний дати диференційовану оцінку поведінки і заподіювача шкоди, і потерпілого. Від цього залежить міра цивільно-правової відповідальності. Так, при грубій необережності потерпілого заподіювач шкоди звільняється від обов’язку відшкодування збитків.

Експертиза не може проводитись примусово.

Проблема СПЕ в цивільному процесі ще мало розроблена. Відсутнє її належне кадрове забезпечення і необхідна система експертних закладів.

56. Типові випадки призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному процесі.