- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 3. Скалярний добуток
Означення 3.1. Нехай маємо лінійну систему Х. Говорять, що на лінійній системі Х введено скалярний добуток, якщо будь-якій парі елементів ііз цієї системи ставиться у відповідність дійсне число, яке задовільняє наступним умовам:
1)(х,у)=(у,х);
2)(х+у,z)=(x,z)+(y,z);
3) для довільного дійсного числа і довільнихвиконується рівність (х,у)=(х,у);
4)(х,х)0 причому (х,х)=0 тоді і тільки тоді коли х=.
Число (х,у) називають скалярним добутком елементів х і у. З означення скалярного добутку випливає:
, .
Позначимо . Пізніше ми покажемо, що ця величина задовольняє всім умовам норми.
Теорема 3.1. Нехай Х – лінійна система , на якій введено скалярний добуток. Тоді для будь-яких імає місце нерівність
(3.1)
Нерівність (3.1) називається нерівністю Коші-Буняковського.
Доведення. Якщо , то нерівність (3.1) очевидна.
Розглянемо випадок, коли . Нехай, очевидно,. Розглянемо скалярний добутокдеλ – довільне дійсне число. Внаслідок означення скалярного добутку (умова 4) при довільному. Перетворивши вираз, який стоїть в лівій частині нерівності одержимо:, або. Оскільки квадратний тричлен при всіх дійснихневідє’мний, то дискримінант цього тричлена недодатній, тобтозвідси і слідує нерівність (3.1).
Покажемо, що величина є нормою. Виконання умови, очевидне. Причомутоді і тільки тоді, коли. Це слідує із умови 4) означення скалярного добутку. З рівності, де– дійсне число, слідує, що. Переконаємось, що. Так, як,
то внаслідок нерівності (3.1) маємо: . Звідси слідує: . Нерівність доведена.
Таким чином ми бачимо, що лінійна система, на якій введено скалярний добуток, стає лінійним нормованим простором, якщо норму визначити рівністю , а значить і метричним, якщо за відстань між елементамих і у прийняти величину .
§ 4. Приклади метричних просторів
I. Простір Rn. Розглянемо множину, елементами якої є упорядковані набори n дійсних чисел . Якщо сумуелементівівизначимо рівністю, а добуток, де– рівністю, і за нульовий елемент приймемо, то дана множина стане лінійною системою. Введемо скалярний добуток елементівх і у формулою:
(4.1).
Покажемо, що при цьому виконуються всі умови скалярного добутку.
1)– очевидно.
2).
3)Нехай ,,. Тоді
.
4)Для довільного х із даної множини маємо . Звідси робимо висновок: , причому тоді і тільки тоді, коли всі.Таким чином формула (4.1) визначає скалярний добуток.
Ввівши норму на даній лінійній системі формулою , ми одержуємо лінійний нормований простір.
Тепер можна ввести відстань між елементами таким чином: .
Означення 4.1. Простір, елементами якого є упорядковані набори п дійсних чисел , а відстань між елементами,визначається рівністю, називаєтьсяпростором .
II. Простір l2. Розглянемо множину елементами якої є послідовності дійсних чисел таких, що.
Введемо суму елементів ітаким чином: . Покажемо, щоналежить цій множині, тобто. Так, як при кожномуп виконується нерівність і кожний із рядів; збіжний, то на основі ознаки порівняння збіжності додатніх рядів, ряд теж збіжний, тобтох+у належать даній множині.
Якщо за добуток дійсного числа на елементх із цієї множини приймемо послідовність , а за нульовий елемент приймемо, то дана множина стане лінійною системою. Введемо скалярний добуток елементівіформулою
(4.2).
Покажемо, що ряд, який стоїть в лівій частині рівності (4.2) є збіжний. З нерівності вірній при кожному, на основі ознаки порівняння збіжності додатніх рядів, слідує абсолютна збіжність цього ряду. Виконання умов скалярного добутку перевіряється так само, як і в попередньому пункті.
Введемо норму:
(4.3).
Таким чином дана лінійна система є нормованим лінійним простором, а значить і метричним, якщо за відстань між іприйняти: (4.4).
Означення 4.2. Простір, елементами якого є послідовності дійсних чисел, які задовольняють умову, а відстань між елементамиівизначається формулоюназивається простором .
III.Простір С[а,в]. Розглянемо множину функцій неперервних на сегменті [а,в]. Якщо під сумою двох функцій розуміти звичайну суму функцій, під добутком числа на функцію, звичайний добуток числа на функцію, а за нульовий елемент прийняти функцію тотожньо рівну нулю, то дана множина стає лінійною системою. Введемо на цій системі норму рівністю:
(4.5)
Вираз в правій частині існує для будь-якої функції з даної множини внаслідок 2-ї теореми Вейєрштрасса.
Покажемо, що виконуються умови 1)-3) означення норми.
1.Нерівність , причому, тоді і тільки тоді колиочевидна.
2..
3.Поскільки при кожному виконується нерівність, то і , або те саме, що.
Таким чином наша лінійна система стає нормованим простором, якщо норму визначити рівністю (4.5), а значить і метричним, якщо відстань між точками х, у цього простору визначити формулою
(4.6).
Означення 4.3. Простір елементами якого є функції неперервні на сигменті і відстань визначається формулою (4.6) називаєтьсяпростором .