- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
Коли ми вивчали функції дійсної змінної, то ми бачили, що якщо функція неперервна на сегменті, то вона мала цілий ряд властивостей. Деякі з цих властивостей мають місце для функцій неперервних на компактах.
Нехай маємо метричні простори Х і У, через будемо позначити відстань в Х, – відстань в У; КÌ Х компакт в Х.
Теорема 4.1. Якщо функція f неперервна на компакті К, то образ f(К), цього компакта, є компактом.
Доведення. Нехай f:KÌ X®Y неперервна функція на компакті К. Через f(К) позначимо образ К при даному відрбраженні. Покажемо, що f(К) компакт. Нехай у1, у2,..., уп... послідовність з f(К). Через хп позначимо – прообраз уп. Якщо якась точка уп має декілька прообразів, то будемо брати будь-який з них. Таким чином ми отримали послідовність {хп}, хп є К. Так як К компакт, то з {хп} можна виділити підпослідовність , яка збігається до точки, яка належить К. Нехай , f(х0)=у0f(K). Розглянемо підпослідовність послідовності {уп}. Поскільки f неперервна в х0, то . Звідси й слідує, що К є компактом.
Нехай ЕÌ Х, f:Е®У. f(Е), образ Е при даному відображенні. Якщо виявиться, що для кожного у є f(Е) існує тільки одне х є Е таке, що f(х)=у, то на f(Е) можна визначити функцію, яка кожному уÎf(Е) ставить у відповідність хÎЕ таке, що f(x)=y. Ця функція називається оберненою до f. Позначають обернену функцію: . Зрозуміло, що областю визначення оберненої функції є f(E), а областю значень – Е. При цьому f є оберненою до .
Очевидно, для того, щоб функція f мала обернену, тобто була оборотною, необхідно і достатньо, щоб відображення f:E®f(E) – було взаємно-однозначним.
Теорема 4.2. Якщо функція f:KÌX®Y, неперервна на компакті і відображення f:K®f(K) – взаємно-однозначне, то обернене відображення - неперервне на f(K).
Доведення. Доведення проведемо методом від супротивного. Припустимо, що не є неперервною функцією на f(K). Тоді існує y0Îf(K) таке, що в ній має розрив. Нехай f -1(y0)=х0. Оскільки f -1 має розрив в точці у0, то існує e >0 таке, що для кожного натурального п, знайдеться упÎf(K) таке, що , але . Нехай хп=f -1(уп), хпÎК. Так, як К компакт, то з послідовності {xn} можна виділити підпослідовність , яка збігається до точки із множини К, , з нерівності слідує
,
коли . Звідси робимо висновок, що х0¹х*. Внаслідок неперервності f маємо
(4.1)
(f(x*)¹y0, так як у0=f(x0), а відображення взаємно-однозначне). З іншого боку , коли , тобто , що суперечить (4.1). Теорему доведено.
Теорема 4.3. Якщо функція f:KÌX®Y, неперервна на компакті К, то вона і рівномірно неперервна на К.
Доведення. Доведення проведемо методом від супротивного. Припустимо, що функція f не є рівномірно неперервною на К. Тоді існує e0>0 таке, що для кожного натурального п знайдуться точки , які належать множині К такі, що , але .
Одержали дві послідовності . Поскільки К – компакт, то з можна виділити підпослідовність , яка збігається до точки х0, яка належить К. Розглянемо підпослідовність послідовності . З нерівності слідує, що . Так, як функція f неперервна в точці х0, то і . Тобто
= (4.3).
З нерівності робимо висновок, що , що суперечить нерівності при всіх натуральних k. Теорему доведено.
Розглянемо деякі властивості функцій неперервних на компакті, значення яких є дійсні числа, тобто f:KÌX®R (R – множина дійсних чисел). Такі функції називаються числовими.
Теорема 4.4. (Вейєрштрасса) Якщо числова функція неперервна на компакті КÌХ, то вона обмежена на К і приймає на ньому найбільше та найменше значення.
Доведення. Нехай f:KÌX®R є неперервною на К. Внаслідок Т.4.1, множина f(K) – компакт, а, оскільки, компакт є обмеженою множиною, то f(K) є обмеженою множиною.
Доведемо, що функція приймає найбільше і найменше значення на К, тобто існують точки х1 і х2 такі, що для всіх хÎК виконується нерівність: . Нехай . Візьмемо e >0. Тоді існує хК таке, що. Звідси робимо висновок, що b є точкою дотику f(K). Внаслідок замкненості f(K) (Т. 1.1), bÎf(K). Значить існує х1ÎК, що f(x1)=b.
Аналогічно показуємо, що існує х2ÎК таке, що f(x2)=а, де . Теорема доведена.