- •1) Теорія держави і права, її предмет і метод.
- •2) Тдп в системі юридичних та гуманітарних наук.
- •3) Загальна характеристика соціальної влади і норм додержавного періоду.
- •5) Ознаки держави які відрізняють іі від влади первісної влади.
- •7) Договірна та органічна теорія виникнення держави.
- •8) Матеріалістична та психологічна теорія походження держави.
- •9) Теорія насильства що до походження держави.
- •10) Нармвтивіська теорія походження держави.
- •11) Особливості виникнення права
- •12) Державна влада, як особливий різновид соціальної влади.
- •14 Типи держави, різноманітні підходи.
- •2.2.1. Характеристика формаційного підходу.
- •3.1. Рабовладельческое держава.
- •15) Поняття державного суверенітету, Україна як суверенна держава.
- •16) Основні форми та інститути демократії в україні.
- •17) Поняття і класифікація функцій держави.
- •18) Характеристика основних внутрішніх функцій держави.
- •19) Характеристика основних зовнішніх функцій
- •20) Форми і методи здійснення функцій держави
- •22) Форми державного правління.
- •23) Співвідношення типа і форми держави.
- •24) Форма держаного устрою.
- •27)Органи держави, поняття , ознаки, види, Державні органи передбачені, Конституціею України.
- •28) Принципи організації, і діяльності державного апарату
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •29) Політична система Суспільства, поняття і структура.
- •30) Місце і роль держави, в політичній системі суспільства.
- •31) Поняття і сутність держави.
- •32) Поняття права в обективному і субективному розумінні.
32) Поняття права в обективному і субективному розумінні.
Не зважаючи на згадані проблеми, в сучасній науці об'єктивне та суб'єктивне право визначаються самостійними і взаємозалежними категоріями, що відображають різноманітні сторони правової дійсності.
Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.
Об'єктивність права визначається тим, що воно:
— не залежить від волі та свідомості суб'єкта права;
— не належить йому.
Формою виразу об'єктивного права є законодавство; правові звичаї; юридичні прецеденти; нормативні договори певної держави.
Суб'єктивне право — це міра юридично можливої поведінки, що задовольняє інтереси певної особи.
Суб'єктивний характер права виявляється у тому, що воно:
— залежить від волі суб'єкта;
— реалізується залежно від його бажання та належить йому.
Формою виразу суб'єктивного права є право, що визначає міру свободи певного суб'єкта шляхом конкретизації його можливої поведінки. Категорії об'єктивного та суб'єктивного права характеризуються:
— спільними рисами;
— відмінностями;
— взаємодією.
Спільні риси:
1. Об'єктивне та суб'єктивне право мають юридичний характер.
2. Вони є засобами регулювання суспільних відносин.
3. Вони встановлюються державою.
4. Мають документальну форму закріплення.
5. Охороняються державою.
6. Мають визначений зміст та нормативний характер.
7. Мають юридичну силу, тобто породжують правові наслідки.
Однак, не зважаючи на наявність певних спільних ознак, категорії об'єктивного та суб'єктивного права мають самостійний характер. На це вказують їх своєрідні риси.
Взаємодія об'єктивного та суб'єктивного права виявляється через два напрями:
— об'єктивне право є мірою реалізації можливостей, наданих правом суб'єктам;
— суб'єктивне право — це засіб (спосіб) реалізації об'єктивного права шляхом його конкретизації.