- •1) Теорія держави і права, її предмет і метод.
- •2) Тдп в системі юридичних та гуманітарних наук.
- •3) Загальна характеристика соціальної влади і норм додержавного періоду.
- •5) Ознаки держави які відрізняють іі від влади первісної влади.
- •7) Договірна та органічна теорія виникнення держави.
- •8) Матеріалістична та психологічна теорія походження держави.
- •9) Теорія насильства що до походження держави.
- •10) Нармвтивіська теорія походження держави.
- •11) Особливості виникнення права
- •12) Державна влада, як особливий різновид соціальної влади.
- •14 Типи держави, різноманітні підходи.
- •2.2.1. Характеристика формаційного підходу.
- •3.1. Рабовладельческое держава.
- •15) Поняття державного суверенітету, Україна як суверенна держава.
- •16) Основні форми та інститути демократії в україні.
- •17) Поняття і класифікація функцій держави.
- •18) Характеристика основних внутрішніх функцій держави.
- •19) Характеристика основних зовнішніх функцій
- •20) Форми і методи здійснення функцій держави
- •22) Форми державного правління.
- •23) Співвідношення типа і форми держави.
- •24) Форма держаного устрою.
- •27)Органи держави, поняття , ознаки, види, Державні органи передбачені, Конституціею України.
- •28) Принципи організації, і діяльності державного апарату
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •29) Політична система Суспільства, поняття і структура.
- •30) Місце і роль держави, в політичній системі суспільства.
- •31) Поняття і сутність держави.
- •32) Поняття права в обективному і субективному розумінні.
18) Характеристика основних внутрішніх функцій держави.
Внутрішні - здійснюються в межах даної держави і забезпечують внутрішню політику держави:
- політична - спрямування внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;
- економічна - регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки;
- оподаткування і фінансового контролю - організація і забезпечення системи оподаткування і контролю над легальністю доходів громадян та їх об'єднань, а також за витрачанням податків;
- соціальна - забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на труд, достатній життєвий рівень; ліквідація і пом'якшення соціальних протиріч через гуманну і справедливу політику;
- екологічна - забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу;
- культурна (духовна) - консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки, охорона культурної спадщини;
- інформаційна - організація і забезпечення системи отримання, використання, поширення і збереження інформації;
- правоохоронна - забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, навколишнього середовища, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.
19) Характеристика основних зовнішніх функцій
Зовнішні - забезпечують здійснення зовнішньої політики держави:
- політична (дипломатична) - встановлення і підтримання дипломатичних відносин з іноземними державами відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права;
- економічна - встановлення і підтримання економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу і рівня розвитку; інтеграція у світову економіку;
- екологічна - підтримання екологічного виживання на планеті;
- гуманітарна (культурна) - підтримання та розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вживання заходів до повернення культурних цінностей свого народу, що знаходяться за рубежем;
- інформаційна - участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;
- оборона держави - захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєнними способами;
- підтримка світового правопорядку - участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.
20) Форми і методи здійснення функцій держави
Функції держави здійснюються у визначених формах і визначених методах. Форми здійснення функцій характеризують зв'язок держави з правом як одним з основних засобів володарювання. Через право держава проводить у життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні задачі. В одних випадках держава видає юридичні норми, в інші - організує їхнє виконання, у третіх - забезпечує, охороняє їх. У залежності від цього і розрізняють три основні форми здійснення функцій: 1. Правотворча - державна діяльність, що виражається в розробці і прийнятті юридичних норм, у яких закріплюються програми діяльності людей. Вона полягає у виданні нормативних актів, тобто актів, що встановлюють нові норми, чи змінюють скасовують старі. 2. Правовиконавча - державна діяльність, що виражається у вживання заходів по виконанню норм права. Вона складається головним чином у виданні владних індивідуальних актів, тобто актів, розрахованих тільки на даний, індивідуальний випадок (наприклад, видання разового планового акта по будівництву, призначення громадянина на посаду.) 3. Правозабезпечувальна (правоохоронна) - державна діяльність, що виражається головним чином у контролі і нагляді за дотриманням і виконанням норм , а також у застосування примусових мір до їхніх порушників. У процесі здійснення даної функції зважуються юридичні справи, зв'язані з застосуванням юридичних санкцій, суперечками між окремими особами і т.д. Методи здійснення функцій можна розділити на правові і неправові (організаційні). Правовий метод реалізується за допомогою трьох вищезгаданих форм, а з числа неправових варто виділити: економічні (дотації, держзамовлення, кредитування, регулювання цін і ін.); політичні (узгодження позицій різних політичних плинів, міжнародні переговори й ін.); ідеологічні (звертання до населення, заклики і т.д.); власне організаційні (планування, програмування, контроль і ін.). Важливо, що неправові методи нерідко реалізуються через правове регулювання (напр., твердження плану наказом, нормативне закріплення цін і т.д.).
21) поняття і елементи форми держави.
Організація державної влади великою мірою залежить від форми держави. Розрізняють форму правління, форму державного устрою, форму державно-правового режиму. Форма правління - це організація верховної державної влади, порядок її утворення та діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни. Відомі дві форми правління: монархія і республіка.
Монархія — це така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії (фараон, король, шах, цар, імператор та ін.). Монархія буває абсолютною та обмеженою. Абсолютна монархія - це форма правління, за якої верховна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). Ознаками абсолютної монархії є: а) вся влада (законодавча, виконавча і судова) належить монарху; б) у державі, як правило, відсутні органи політичної влади, які б формально були незалежні від влади монарха; в) представницькі органи, якщо вони існують, мають консультативний характер; г) залежно від виду абсолютної монархії можуть бути різні режими; ґ) для абсолютної монархії притаманний лозунг "Держава - це Я" (тобто монарх). Серед різновидів абсолютної монархії можна виділити: деспотію, тиранію, освічений абсолютизм тощо. В сучасний період розвитку держав абсолютна монархія існує в Катарі, Омані, Саудівській Аравії. Світова теорія держави знає такі основні форми абсолютизму: а) класичний - характерний для Франції у Європі та Японії у Азії; б) князівський - мав місце в Німеччині періоду феодальної роздробленості; в) військово-кріпосницький - характерний для Пруссії та Росії; г) освічений (Австрія, Іспанія, Росія тощо).
Федерація - суверенне державне утворення (союз держав) з особливою структурою державного механізму, що має у своєму складі як загально-федеративні державні (суспільні) організації, систему законодавства, так і аналогічні організації та законодавство суб 'єк-тів федерації. Федерація створюється на добровільних засадах, здебільшого згідно з укладеними відповідними угодами (наприклад, Російська Федерація, США тощо).
Конфедерація - це добровільне об'єднання самостійних держав для досягнення конкретної мети. У конфедерації немає єдиної (або подвійної) системи органів, законодавства, території, громадянства. Це нестійка форма об'єднання, яка з часом або розпадається, або перетворюється на федерацію.
Імперія - це примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади.