3.1. Рабовладельческое держава.

Це перший історичний тип держави, що виник результаті розкладання первіснообщинного ладу синапси і являє собою організацію економічно панівного класу рабовласників. Економічний базис рабовласницького суспільства становить повна власність рабовласників як на гармати й засоби виробництва, а й у виробничників. Рабовладельческая власність - перший вид приватної власності, рабовласницьке держава – охорони, зміцнення та розвитку власності рабовласників, як знаряддя класового панування.

Держава необхідно рабовласникам для утримання в покорі величезних мас рабів. Формационная теорія відносить до рабовласницькому типу держав крім античних держав – Афинского і Римського – численні держави Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилонское держава, Індію та Китай. Як різновидів рабовласницького типу держави називають, наприклад, міста-держави Стародавню Грецію, отримали назви полісів, Римську імперію, що виникла у I столітті е., і Спарту. Але сьогодні такий устарел[5]. Не раби були там продуктивної силою, а общинники-земледельцы. По справжньому рабовласницький лад існував тільки у Стародавній Греції та у Стародавньому Римі.

Феодальное держава.

Це другий історичний тип держави. Його економічний базис і основу виробничих відносин становить власність феодалів на грішну землю як головний засіб виробництва, у епоху феодалізму, сочетавшаяся з власністю особисто які залежать від них селян на необхідних обробки землі сільськогосподарський реманент та його працею власників землі – феодалів.

До основним різновидам феодального типу держави, наприклад, у Європі, цей формаційний підхід відносить раннефеодальные держави (князівства, гергогства та інших.), які прийшли їм у зміну абсолютистські держави й, нарешті, вільні торгові міста, типу Венеції, Генуї, Новгорода та інших. Сучасні ставлення до феодальній державі значно більше глибокі. Наприклад, виділяється договірна взаємозалежність сеньйорів і васалів, взаємна система правий і обов'язків, зокрема обов'язок сеньйора утримувати васалів, обов'язок васалів захищати сеньйорів.

Буржуазне держава.

Це третій історичний тип держави, що передбачається даної типологією. Як надбудова над економічне підґрунтя воно закріплює і захищає буржуазний економічний устрій. Капіталістична держава охороняє умови буржуазної експлуатації, і її основу – приватну власність на гармати й засоби виробництва. Незалежно від міста своєї форми вони виступають як знаряддя панування капіталу над працею. Суть подібного типу держави у тому, що його є диктатуру буржуазії, комітет, управляючий її загальними справами, машину до рук капіталістів, щоб тримати у підпорядкуванні робітничий клас.

Соціалістичну державу.

Це найвищий і другий історичний тип держави, відповідно до теорії, звісно. Це заснування політичної влади трудящих на чолі під робочою класом, найважливіша організаційна форма економічного і соціально-культурного управління суспільством за умов будівництва соціалізму, і комунізму, знаряддя захисту революційних завоювань народу. Відповідно до цієї теорії, на відміну перелічених історичних типів держав, соціалістичну державу відрізняється такими рисами:

1). Економічну базу соц. Держави становлять громадські соціалістичні форми власності і соціалістична система держави. Усі перелічені види грунтувалися на приватної власності.

2). Соціалістичну державу із часу народження стає знаряддям знищення будь-якої експлуатації і причин, її що породжують.

3). Соціалістичну державу має як широку соціальної бази, т.к. управляють їм трудящі.