- •Тема 1. Виникнення та етапи розвитку економічної теорії
- •1. Зародження економічної думки
- •2. Меркантилізм, фізіократи, класична школа й марксизм
- •3. Сучасні економічні концепції
- •4. Економічна думка в Україні
- •Основні поняття
- •Тема 2. Економічна теорія: зміст і функції
- •1. Предмет економічної теорії
- •2. Методи і функції економічної теорії
- •Основні поняття
- •Тема 3. Суспільне виробництво
- •1. Сутність і місце виробництва в економічній системі
- •2. Фактори суспільного виробництва
- •Фіксованості одного чи декількох факторів виробництва;
- •3. Продукт виробництва і його показники
- •4. Ефективність виробництва і її показники
- •Основні поняття
- •Тема 4. Економічні системи суспільства
- •1. Сутність і структура економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •3. Типи економічних систем
- •Основні поняття
- •Тема 5. Економічні відносини власності
- •1. Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •2. Типи, види та форми власності
- •3. Основні тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •4. Реформування відносин власності в Україні
- •Основні поняття
- •Глава 6. Форми організації суспільного виробництва
- •1. Передумови виникнення і основні риси товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості. Праця, яка створює товар
- •3. Розвиток форм вартості та виникнення грошей
- •4. Функції грошей. Закони грошового обігу
- •Основні поняття
- •Тема 7. Ринок: сутність, функції та структура
- •1. Ринок і умови його виникнення. Суб'єкти ринкового господарства
- •2. Структура ринку
- •3. Конкуренція як загальна форма розвитку ринкової економіки
- •4. Ринкова інфраструктура
- •Основні поняття
- •Тема 8. Теорія попиту і пропозиції
- •1. Закон попиту. Детермінанти попиту
- •2. Закон пропозиції. Детермінанти пропозиції
- •3. Ринкова рівновага
- •4. Поняття еластичності. Еластичність попиту та її види
- •Малюнок 8.7 - Види еластичності попиту
- •Для цінової детермінанти коефіцієнт еластичності пропозиції по ціні має вигляд:
- •Основні поняття
- •Тема 9. Підприємництво і організація підприємницької діяльності
- •1. Сутність підприємництва й умови його існування
- •2. Організація підприємницької діяльності
- •3. Підприємство (фірма): сутність і умови функціонування
- •4. Види підприємств
- •Основні поняття
- •Тема 10. Витрати виробництва і доходи фірми
- •Витрати виробництва: сутність, види. Трансформаційні та трансакційні витрати
- •2. Доходи фірми. Беззбитковість та рентабельність
- •Основні форми прибутку фірми
- •Основні поняття
- •Тема 11. Ціна та механізм ціноутворення в ринковій економіці
- •1. Зміст та функції ціни
- •2. Механізм ціноутворення в ринковій економіці
- •Основні поняття
- •Тема 12. Досконала і недосконала конкуренція
- •1. Концептуальні правила економічної поведінки фірми
- •2. Досконала конкуренція
- •3. Монополія
- •4. Монополістична конкуренція
- •5. Олігополія
- •Основні поняття
- •Тема 13. Ринки ресурсів (факторів фиробництва)
- •1. Класифікація факторів виробництва
- •2. Ринок ресурсів: попит, пропозиція, ціна
- •3. Ринок праці
- •4. Ринок капіталу. Дисконтування
- •5. Ринок природних ресурсів
- •Основні поняття
- •Тема 14. Аграрні відносини та особливості їх розвитку за ринкових умов
- •1. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
- •2. Агропромисловий комплекс та його структура
- •3. Поняття та види земельної ренти. Ціна землі
- •4. Аграрна реформа в Україні
- •Основні поняття
- •Тема 15. Національна економіка: цілі та результати
- •1. Національна економіка і макроекономіка: сутність, характерні риси, цілі і значення
- •2. Система макроекономічних показників
- •3. Національне багатство: сутність, структура, джерела збільшення
- •Тема 16. Рівновага національної економіки
- •1. Концепції економічної рівноваги
- •2. Сукупний попит. Детермінанти сукупного попиту
- •3. Сукупна пропозиція: класична і кейнсіанська моделі
- •Малюнок 16.2 - Крива сукупної пропозиції
- •4. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції в класичній і кейнсіанській моделі
- •5. Модель мультиплікатора Кейнса
- •Основні поняття
- •Тема 17. Економічне зростання та його джерела. Макроекономічна нестабільність
- •1. Теорії економічного зростання
- •2. Критерії економічного зростання
- •3. Циклічні коливання економіки
- •Основні поняття
- •Тема 18. Людський капітал. Праця, зайнятість, безробіття
- •1. Людський капітал та його особливості. Роль освіти у формуванні людського капіталу
- •2. Праця і зайнятість. Соціально-економічний зміст і форми зайнятості
- •3. Безробіття, його види і наслідки
- •Основні поняття
- •Тема 19. Інфляція: сутність, причини, наслідки
- •1. Сутність та види інфляції
- •2. Причини інфляції
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •4. Механізм регулювання інфляційного процесу. Антиінфляційна політика держави
- •Основні поняття
- •Тема 20. Державне регулювання економіки: форми і методи
- •1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Економічні функції держави
- •2. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей.
- •2. Основні форми та напрямки державного регулювання
- •3. Моделі державного регулювання ринкової економіки
- •4. Методи державного регулювання економіки
- •Основні поняття
- •Тема 21. Ринок грошей і грошово-кредитна політика
- •1. Грошова маса і рівновага на ринку грошей
- •2. Сутність, принципи та форми кредиту
- •3. Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •4. Грошово-кредитна політика
- •Основні поняття
- •Тема 22. Фінанси і фінансова система
- •Фінанси: їх сутність та функції
- •Фінансова система та її структура
- •Бюджет і проблема його дефіциту
- •Податки
- •Фіскальна політика
- •Основні поняття
- •Тема 23. Світове господарство
- •1. Світове господарство: його суть та структура
- •2. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- •3. Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
- •4. Проблеми інтеграції України у світове господарство
- •Основні поняття
- •Питання до заліку (1-50) та до іспиту з курсу " Основи економічної теорії" для студентів неекономічних факультетів
3. Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
Закономірним результатом розвитку міжнародного руху товарів і факторів виробництва стала економічна інтеграція - процес господарського, організаційного і політичного об'єднання країн на базі глибокого поділу праці і стійких взаємозв'язків між національними господарствами, взаємодії їхніх економік на макро- і мікрорівнях у різних сферах.
Економічна інтеграція – вища на сучасному етапі ступінь інтернаціоналізації господарського життя. Між учасниками цього процесу поглиблюється міжнародний поділ праці, ведеться інтенсивний обмін товарами, послугами, капіталами, робочою силою. зростає і рівень усуспільнення виробництва на основі цілеспрямованого, планомірного регулювання економічних процесів у масштабі інтеграційних об'єднань.
Передумовами інтеграції є: 1) близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються; 2) географічна близькість країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків загального кордону й історично сформованих економічних зв'язків; 3) спільність економічних і інших проблем, що стоять перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва і т.ін. 4) демонстраційний ефект та “ефект доміно”.
Численні інтеграційні об'єднання, що виникають і розвиваються в сучасній міжнародній економіці, ставлять перед собою в принципі схожі задачі: 1) - використання переваг економіки масштабу. Обсяги ринків дозволяють залучити прямі іноземні інвестиції; 2) створення сприятливого зовнішньоекономічного середовища; 3) вирішення задач торгової політики; 4) сприяння структурній перебудові економіці; 5) підтримка молодих галузей національної економіки.
Історично інтеграція проходить у своєму розвитку кілька ступенів, кожен з яких свідчить про рівень її зрілості. На першому рівні, коли країни ще тільки роблять перші кроки до взаємного зближення, між ними укладають преференційні торгові угоди; на другому рівні інтеграції країни переходять до створення зони вільної торгівлі, що передбачає скасування митних тарифів у взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів у відносинах із третіми країнами. Третій рівень інтеграції пов'язаний з утворенням митного союзу (ТС) - погодженим скасуванням групою національних митних тарифів і введенням загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання. Коли інтегруючі країни досягають четвертого рівня – загального ринку (ЗР) - інтегруючі країни домовляються про вільний рух не тільки товарів і послуг, але і факторів виробництва – капіталу і робочої сили. На п'ятому рівні інтеграція перетворюється в економічний союз (ЕС), що передбачає поряд із загальним митним тарифом і вільним рухом товарів і факторів виробництва також і координацію макроекономічної політики, і уніфікацію законодавств у ключових галузях – валютній, бюджетній, грошовій. На цьому рівні уряди країн відмовляються від частини своїх функцій і тим самим уступають частину свого суверенітету на користь наддержавних органів.
Принципово можливе існування і шостого рівня інтеграції – політичного союзу (ПС), що передбачав би передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах із третіми країнами наддержавним органам. Це означало б створення міжнародної конфедерації і втрату суверенності окремими державами. Але жодне інтеграційне об’єднання поки що такої цілі не ставить.
У різних регіонах земної кулі виникло кілька інтеграційних об'єднань, котрі істотно відрізняються один від одного за характером відносин, які складаються між країнами-учасниками, та організаційними формами і результатами діяльності.
З міждержавних регіональних економічних об’єднань у Європі найбільшим є Європейський Союз (ЄС), до складу якого входять Австрія, Німеччина, Велика Британія, Італія, Ірландія, Франція, Іспанія, Португалія, Фінляндія, Швеція, Данія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Греція. В ЄС переважають децентричні тенденції, що забезпечують вільне переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Керівні органи товариства мають право вирішального голосу (наднаціональне право) у сфері сільськогосподарської, антитрестовської, транспортної політики та у сфері зовнішньої та внутрішньої торгівлі. 1 січня 1999 р. була введена єдина валютна система і єдина валюта – євро. Згідно з рішенням Маастрихтського договору, в ЄС запроваджено єдине громадянство. Сьогодні відбувається безпрецедентне розширення з точки зору кількості країн, що приєднаються до ЄС найближчими роками. Першого травня 2004 року до ЄС приєдналися 10 нових країн: 8 країн Центрально-Східної Європи (Естонія, Литва, Латвія, Польща, Чехія, Словаків, Словенія, Угорщина) і дві середземноморські країни ( Мальта і Кіпр). В 2007 році очікується приєднання Болгарії та Румунії. Це збільшить територію ЄС на третину (34%), а кількість населення – на 28%. Це створить внутрішній ринок з майже 500 млн. споживачів, що більше, ніж у США та Японії разом узятих. Водночас, сукупний ВВП об’єднання збільшиться при цьому лише на 4,8%, оскільки більшість країн-кандидатів на сьогоднішній день серйозно відстають за економічними показниками від середніх рівнів ЄС.
Україна прагне до вступу в ЄС і вживає активні заходи щодо виконання економічних, політичних та правозахисних вимог, що пред’являються до держав Євросоюзу.
Зміцненню стабільності у Європі за допомогою розширення співробітництва у різних галузях (політичній, економічній, культурній, науковій) сприяє регіональне об’єднання – Центральноєвропейська ініціатива, до складу якого входить і Україна.
В Північній Америці в 1988 р. було створено одне з найбільших економічних об’єднань - Північноамериканська асоціація вільної торгівлі – (НАФТА) спочатку в складі двох розвинених країн - США, Канади, а з 1993 р. до них приєдналась країна, що розвивається - Мексика.
Інтеграційні процеси охопили також країни Азії, Латинської Америки й Африки. Серед 20 регіональних угруповань у цих країнах виділяються Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН – Малайзія, Філіппіни, Таїланд, Індонезія, Сінгапур, Бруней, В'єтнам. Лаос, М’янма), МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай), Антський пакт (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія), Організація азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС – Австралія, Бруней, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея , Індонезія, Філіппіни, Тайвань, Гонконг, Японія, Південна Корея, Китай, Канада, США. Мексика, Чилі) і ін.
Необхідно відзначити позитивні і перспективні намагання України співпрацювати з багатьма регіональними об’єднаннями.