2. Структура ринку

Ринок як складне, полісистемне утворення має надзвичайно багату структуру. Структура ринку – сукупність окремих видів ринку в межах національної економіки або внутрішнього ринку, а також регіонального, світового і взаємодія між ними.

Для аналізу структури необхідно обрати критерії, за якими можна класифікувати ринки. Таких критеріїв може бути кілька, наприклад – класифікація ринків за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин. Це ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, нерухомості. Кожний ринок дуже різноманітний і поділяється на конкретніші. Ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних товарів існують всередині ринку предметів споживання, який входить до складу ринку товарів До ринку товарів також входять ринки засобів виробництва, інвестицій, капіталу тощо.

Ринок можна також класифікувати за адміністративно - територіальною ознакою: ринки окремих областей, територій, регіонів, країн, континентів, світовий ринок. Крім того, в рамках конкретного ринкового середовища можуть функціонувати агенти різних форм власності та господарювання. Відповідно до цього ринок характеризується за критерієм конкурентоспроможності функціонуючих суб’єктів господарювання як монопольний чи олігопольний.

Класифікувати ринок відповідно до чинного законодавства можна на нелегальний та легальний. Нелегальний (тіньовий) ринок заборонений законом. Він є продовженням тіньової економіки. Тіньова економіка – це економічна діяльність суб’єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб), яка не враховується, не контролюється державою і не обкладається податками та (або) спрямована на одержання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Така економіка існує в усіх країнах незалежно від соціально-економічного устрою, але масштаби її різні.

Ринок можна класифікувати також за ступенем зрілості ринкових відносин. Розвинений ринок – це система товарно-грошових відносин, які є визначальною формою зв’язку між об’єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції товаровиробників і споживачів. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших елементів інфраструктури; відпрацьованість і узгодженість законодавчих актів, нормативних документів щодо господарського життя, його суб’єктів, їхніх прав, обов’язків і відповідальності; стійкої позитивної психологічної налаштованості населення щодо ринку. Ринок, що формується, перебуває у стадії становлення. Для нього характерні наявність елементів неринкових відносин – натуральний обмін, бартер, надмірне втручання держави у господарське життя, антиринкова психологія багатьох верств населення. Таке формування може відбуватися при переході від натурального до товарного господарства та формуванні ринкової системи в умовах індустріального суспільства. Другий шлях характерний для всіх постсоціалістичних країн, у тому числі і України.