Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка (правлена).doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Основні поняття

Інфляція, гіперінфляція, стагфляція, крива Філіпса, інфляція попиту, інфляція пропозиції, повзуча інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція.

Тема 20. Державне регулювання економіки: форми і методи

  1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Економічні функції держави.

  2. Основні форми та напрямки державного регулювання економіки.

  3. Моделі державного регулювання ринкової економіки.

  4. Методи державного регулювання економіки.

1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Економічні функції держави

Ринок дозволяє ефективно вирішувати цілий ряд проблем, що виникають у суспільстві. Але чи означає це, що навіть, коли ринок знаходиться в ідеальному стані, держава повинна утримуватися від будь-якого втручання в економіку? Навіть в “стерильній” економіці вільного ринку з’являються приводи для державного втручання. В економіці виникають ситуації, коли ринковий механізм не забезпечує оптимального використання ресурсів. Такі умови і створюють провали, неспроможності ринку.

Провали ринку виникають унаслідок неспроможності конкуренції; неспроможності ринку забезпечувати людей суспільними товарами; зовнішніх ефектів; неповноти ринків; недосконалості інформації; економічної нестабільності.

Фіаско ринкового саморегулювання зумовлює необхідність державного регулювання економіки (ДРЕ). Міра державного втручання в економіку в різних країнах неоднакова. Вона залежить від багатьох причин: історичних, політичних, ідеологічних і т.п. Відтак є всі підстави стверджувати, що сучасна економіка – це змішана економіка, яка функціонує на основі поєднання механізмів ринкового саморегулювання й державного регулювання.

Співвідношення між функціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою впливу держави на економічні процеси – одна з найскладніших проблем, яку кожна країна вирішує по-своєму. Знайти розумне співвідношення між ринковим саморегулюванням і державним регулюванням – одне з ключових завдань, яке сьогодні постало і перед нашою країною.

З’ясування ролі держави в економіці є предметом багатьох економічних наук. Для визначення цієї ролі в економічній літературі використовуються різні терміни: “державне втручання в економіку”, “державна економічна політика”, “державне управління економікою”, “державна регуляторна політика”, “державне регулювання економіки” та ін.

Сучасна модель економічного устрою будь-якого суспільства передбачає для вирішення багатьох проблем необхідність державного регулювання економіки.

Державне регулювання економіки можна розглядати з теоретичного і практичного погляду.

З теоретичного погляду ДРЕ – система знань про сутність, закономірності дії та правила застосування методів та засобів впливу держави (уряду) на функціонування ринкового механізму. Найбільш глибоко обґрунтував необхідність державного впливу на економіку англійський економіст Джон М. Кейнс. У 1936 році він опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”, де чітко окреслив коло специфічних макроекономічних проблем, запропонував засадні принципи методики їхнього аналізу, сформулював завдання економічної політики держави.

Питання про необхідність, межі та форми втручання держави в ринкові процеси має давню історію. Були часи, коли економічна роль держави була малопомітною. Майже до кінця ХІХ ст. багато урядовців дотримувалися підходу “laissez faire”, тобто, держава має втручатися в економічні справи настільки мало, наскільки можливо, і залишати на ринки економічні рішення.

В ХХ ст., особливо після руйнівної кризи 1929 – 1933рр., держава приступила до систематичного макроекономічного регулювання, значно розширила свій вплив на економічне життя суспільства. У 80-х роках ХХ ст. тенденція знову змінилася, розпочалося дерегулювання економіки розвинутих країн. Що стосується України, то вона переживає складний період радикальної зміни економічної ролі держави.

Об’єктами ДРЕ є:

  • економічна система держави;

  • економічні підсистеми (економіка регіонів, народногосподарських комплексів, галузей; сектори економіки; стадії відтворення);

  • соціально-економічні процеси (економічні цикли, демографія, зайнятість, інфляція, науково-технічний прогрес, екологія, кон’юнктура і т. ін.);

  • відносини (кредитні, фінансові, зовнішньоекономічні тощо);

  • ринки (товарів, послуг, інвестицій, цінних паперів, валюти, фондів, капіталів і т. ін.).

Держава здійснює, як правило, непрямий (опосередкований) вплив на розвиток підсистем, процесів, відносин, ринків і т.п. Безпосереднім об’єктом ДРЕ є: діяльність підприємств (установ, закладів, організацій), державних органів, домашніх господарств.

З практичного погляду ДРЕ – це сфера діяльності держави щодо цілеспрямованого впливу на поведінку учасників господарювання. Суб’єктом ДРЕ – держава в особі державних органів (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій). У сучасному світі будь-яка держава виконує політичну, соціальну, міжнародну (зовнішню) та економічну функції. Усі функції держави тісно взаємопов’язані. Але, на думку економістів, економічна функція є найважливішою, оскільки брак належного економічного потенціалу чи низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших функцій.

Економічні функції держави як суб’єкта макроекономічного регулювання можна поєднати за такими напрямами:

1. Правове забезпечення функціонування ринкового механізму. З цією метою держава:

  • визначає правовий статус окремих форм власності;

  • узаконює існування різних видів господарської діяльності;

  • регулює відносини між виробниками та покупцями товарів;

  • регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності;

  • визначає обов’язки підприємств перед державою та ін.;

  • держава забороняє продаж фальсифікованих, або з підробленою маркою, харчових продуктів і ліків, вимагає зазначення на упаковці чистої ваги і інгредієнтів продукту, встановлює стандарти якості, забороняє поміщати неправдиві дані на етикетках патентованих ліків.

Усі ці заходи мають за мету упорядкувати дії виробників і одночасно зміцнити віру людей в досконалість ринкової системи. Аналогічне законодавство стосується і відносин між самими фірмами.

Спираючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбітра у сфері господарчих відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.