4. Ринкова інфраструктура

Функціонування ринку передбачає постійний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Для цього потрібні певні організації, які, діючи в рамках закону, обслуговують ринкові відносини. Тобто, сучасному господарству необхідна відповідна інфраструктура.

Ринкова інфраструктура – це сукупність елементів, що забезпечують безперебійне багаторівневе функціонування господарських взаємозв’язків і взаємодію суб’єктів ринкової економіки, регулюють рух товарно-грошових потоків.

Першим елементом інфраструктури є відповідні інститути. Їх можна поділити на дві групи – інститути загального призначення і спеціальні інститути. До числа загальних інститутів належать: дороги (автомобільні, залізні), порти (річкові, морські), аеродроми, вантажний і пасажирський транспорт (залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний, трубопровідний, метрополітен), в тому числі в містах, склади (в тому числі митні), підприємства зв’язку, житлово-комунальне господарство. Спеціальні інститути представлені як приватними структурами, провідну роль серед яких грають біржі і торговельна мережа (що включає підприємства оптової і роздрібної торгівлі), так і державою в особі митних органів та інших регулюючих і контролюючих інстанцій.

Грошові потоки проходять через відповідні фінансово-кредитні інститути, які внаслідок самої природи грошових потоків існують тільки в ринковій економіці. З приватних інститутів ключову роль у фінансово-кредитній системі відіграють банки як універсальні інститути грошового ринку. Розвиненим інститутом сучасної ринкової інфраструктури є небанківські фінансово-кредитні інститути, що носять в більшій мірі не універсальний, а спеціалізований характер. Серед них виділяються страхові компанії та пенсійні фонди, існування яких сприяє оптимізації розвитку ринкової економіки завдяки зменшенню ризику підприємницької діяльності.

У підсистемі фондового ринку виділяються фондові біржі і фінансові посередники – торговці цінними паперами, інвестиційні фонди і компанії, трастові компанії, позабіржові торгово-інформаційні мережі, реєстратори, депозитарії, зберігачі тощо. Держава в цій частині ринкової інфраструктури представлена передусім центральним банком і податковими службами. Кажучи про інституційну складову , потрібно також відзначити особливу роль такого елемента інфраструктурного забезпечення ринку ресурсів, як інститути ринку праці (служби зайнятості, біржі праці). Їх розвиток безпосередньо пов’язаний з однією з ключових макроекономічних проблем – забезпечення повної зайнятості.

Наступний елемент ринкової інфраструктури інформаційні мережі і потоки, а також інститути, що їх забезпечують (включаючи засоби масової інформації, мережі Інтернет, інформаційний і рекламний бізнес), завдяки яким вона може існувати як єдине ціле, не тільки направляючи функціонування ринкової економіки, але й сприяючи оптимізації руху товарно-грошових потоків. Єдність інституційної та інформаційної складових утворюють внутрішній зміст ринкової інфраструктури. Інформаційна складова виконує важливу роль – вона забезпечує зв’язок ринкової інфраструктури із зовнішнім середовищем, яким для неї виступає вся інша частина економічної системи.

Здійснюється також безперервний обмін інформацією між підсистемами. Тут виникає необхідність періодичного закріплення сигналів прямого і зворотного зв’язку – як для надання стійкості роботи систем, так і для фіксації досягнутого оптимуму. Формою реалізації такого закріплення служить нормоутворення, регламентація діяльності самих інститутів. Тому наступним елементом інфраструктури є законодавство, яке регламентує як діяльність інститутів, так і поведінку господарських суб’єктів взагалі.

Четвертим і найважливішим елементом ринкової інфраструктури, який поєднує всі попередні, є ринкове мислення і поведінка населення, його готовність додержуватися правил і закономірностей функціонування ринку. Це той самий елемент, ігнорування якого призводить до небажаних наслідків для ринкових перетворень у перехідних економічних системах. Включаючи його до складу ринкової інфраструктури, завершуємо характеристику її змісту та перетворюємо її на цілісний організм.

Отже, розглядаючи зміст ринкової інфраструктури, виділяємо чотири взаємопов’язані складові: інституційну, інформаційну, нормоутворюючу і ментальну, які в своїй сукупності характеризують внутрішній зміст ринкової інфраструктури та її зовнішній вираз.