- •ДОДАТКИ ДО ДІЮЧИХ ТЕКСТІВ ДФУ
- •4. РЕАКТИВИ
- •4.1. РЕАКТИВИ, ЕТАЛОННІ РОЗЧИНИ, БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ
- •2.1. ОБЛАДНАННЯ
- •2.1.6. ІНДИКАТОРНІ ТРУБКИ
- •2.2.20. ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ
- •2.2.32. ВТРАТА В МАСІ ПРИ ВИСУШУВАННІ
- •2.2.34. ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ
- •2.2.41. КРУГОВИЙ ДИХРОЇЗМ
- •2.2.42. ГУСТИНА ТВЕРДИХ РЕЧОВИН
- •2.2.48. РАМАНІВСЬКА СПЕКТРОМЕТРІЯ
- •2.2.54. ІЗОЕЛЕКТРОФОКУСУВАННЯ
- •2.4.8. ВАЖКІ МЕТАЛИ
- •2.4.14. СУЛЬФАТНА ЗОЛА
- •2.5.24. ДІОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.25. ОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.31. РИБОЗА В ПОЛІСАХАРИДНИХ ВАКЦИНАХ
- •2.5.33. ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК
- •2.5.35. ЗАКИС АЗОТУ У ГАЗАХ
- •2.5.36. АНІЗВДИНОВЕ ЧИСЛО
- •2.7. БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
- •2.7.2. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКІВ МІКРОБІОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ
- •2.7.5. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕПАРИНУ
- •2.7.6. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНОЇ)
- •2.7.7. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАШЛЮКУ (ЦІЛЬНОЮПТИННОЇ)
- •2.7.24. ПРОТОЧНА ЦИТОМЕТРІЯ
- •2.6.2. МІКОБАКТЕРІЇ
- •2.6.9. АНОМАЛЬНА ТОКСИЧНІСТЬ
- •2.6.12. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА МІКРООРГАНІЗМІВ
- •2.6.21. МЕТОДИ АМПЛІФІКАЦІЇ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ
- •2.8. МЕТОДИ ФАРМАКОГНОЗІЇ
- •2.8.18. ВИЗНАЧЕННЯ АФЛАТОКСИНУ В, У ЛІКАРСЬКІЙ РОСЛИННІЙ СИРОВИНІ
- •2.9.45. ЗМОЧУВАНІСТЬ ПОРИСТИХ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН І ПОРОШКІВ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ З МІКРОБІОЛОГІЇ
- •5.1.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИМІКРОБНИХ КОНСЕРВАНТІВ
- •5.1.5. ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ F„ ПРИ ПАРОВІЙ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ВОДНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
- •5.1.8. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА РОСЛИННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
- •5.1.9. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА СТЕРИЛЬНІСТЬ
- •5.1.10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА БАКТЕРІАЛЬНІ ЕНДОТОКСИНИ
- •5.2. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ НА БІОЛОГІЧНІ ПРОДУКТИ
- •5.2.2. КУРЯЧІ ЗГРАЇ, ВІЛЬНІ ВІД СПЕЦИФІЧНИХ ПАТОГЕНІВ, ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАКЦИН
- •5.2.7. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАКЦИН ТА ІМУНОСИРОВАТОК ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ У ВЕТЕРИНАРІЇ
- •5.14. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ПЕРЕНОСНИКИ ГЕНІВ, ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •5.N.1. ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
- •5.N.1.4. ПОРОШКИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ
- •ЗАГАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ
- •ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА
- •МОНОГРАФІЇ НА ВАКЦИНИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ В (рДНК)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КРАСНУХИ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАРОТИТУ (ЖИВА)
- •ІМУНОСНРОВАТКА ПРОТИ ОТРУТИ ГАДЮКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
- •СИРОВАТКА ПРОТИБОТУЛІНІЧНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИПРАВЦЕВА
- •АРНІКИ НАСТОЙКА
- •АРТИШОКУ ЛИСТЯ
- •БЕЛАДОННИ ЛИСТЯ НАСТОЙКА СТАНДАРТИЗОВАНА
- •БЕРЕЗИ ЛИСТЯ
- •БУРКУН
- •БУРКУНУ ТРАВА
- •ВЕРБЕНИ ТРАВА
- •ВІТЕКСА СВЯЩЕННОГО ПЛОДИ
- •ГАМАМЕЛІСУ ЛИСТЯ
- •ДУБА КОРА
- •ДУРМАНУ ЛИСТЯ
- •ЗІРЧАСТИЙ АНІС
- •ІМБИР
- •КАСКАРА
- •КОЛА
- •КОРИЧНИК
- •КОРИЧНИКА НАСТОЙКА
- •КОРІАНДР
- •КРУШИНИ КОРА
- •КУРКУМА ЯВАНСЬКА
- •МИРРА
- •МИРРИ НАСТОЙКА
- •МУЧНИЦІ ЛИСТЯ
- •НАГІДОК НАСТОЙКА
- •НАПЕРСТЯНКИ ЛИСТЯ
- •ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ
- •ПЕРСТАЧУ ПРЯМОСТОЯЧОГО НАСТОЙКА
- •ПОЛИН ГІРКИЙ
- •ПРИВОРОТЕНЬ
- •РАТАНІЇ КОРЕНІ
- •РАТАНІЇ НАСТОЙКА
- •РИМСЬКОЇ РОМАШКИ КВІТКИ
- •РУСКУС ШИПУВАТИЙ
- •СТРУЧКОВИЙ ПЕРЕЦЬ
- •СТРУЧКОВОГО ПЕРЦЮ НАСТОЙКА
- •ТИРЛИЧА КОРЕНІ
- •ТИРЛИЧА НАСТОЙКА
- •ХІННОГО ДЕРЕВА КОРА
- •ЦИТРОНЕЛОВА ОЛІЯ
- •ШАВЛІЇ ЛИСТЯ
- •ШАВЛІЇ НАСТОЙКА
- •МОНОГРАФІЇ
- •АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД
- •АМОКСИЦИЛІН НАТРІЮ
- •АМПІЦИЛІН БЕЗВОДНИЙ
- •АМПІЦИЛІН НАТРІЮ
- •АТЕНОЛОЛ
- •ВАЗЕЛІН
- •ВОДА ВИСОКООЧИЩЕНА
- •ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ВОДА ОЧИЩЕНА
- •ГЕПАРИН КАЛЬЦІЮ
- •ГЕПАРИН НАТРІЮ
- •ГЕПАРИНИ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНІ
- •ДИПІРИДАМОЛ
- •ІНСУЛІН АСПАРТАТ
- •ІНСУЛІН БИЧАЧИЙ
- •ІНСУЛІН ІЗОФАНОВИЙ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН ЛЮДСЬКИЙ
- •ІНСУЛІН РОЗЧИННИЙ для ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН СВИНЯЧИЙ
- •ІНСУЛІНУ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІНУ ЦИНКОВА СУСПЕНЗІЯ
- •КАПТОПРИЛ
- •КЛОНІДИНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ЛІДОКАЇНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ПОВІТРЯ МЕДИЧНЕ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛ НАТРІЮ СУКЦИНАТ
- •ЦЕФРАДИН
- •АМБРОКСОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •АМПІЦИЛІНУ КАПСУЛИ
- •АМПІЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •БРОМГЕКСИНУ ТАБЛЕТКИ
- •ДИПЇРИДАМОЛУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •ІБУПРОФЕНУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТУ ТАБЛЕТКИ
- •КАПТОПРИЛУ ТАБЛЕТКИ
- •КАРБАМАЗЕПІНУ ТАБЛЕТКИ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 50 МГ/МЛ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ ТАБЛЕТКИ
- •ЛІДОКАЇНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ КАПСУЛИ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •НАПРОКСЕНУ ТАБЛЕТКИ
- •НІСТАТИНУ МАЗЬ
- •ОКСАЗЕПАМУ ТАБЛЕТКИ
- •ПАРАЦЕТАМОЛУ КАПСУЛИ
- •РАНІТИДИНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ФЛУОКСЕТИНУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ПОРОШОК ДЛЯ КРАПЕЛЬ ОЧНИХ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ МАЗЬ ОЧНА
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КРЕМ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ НАТРІЮ СУКЦИНАТУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ЦИПРОФЛОКСАЦИНУ ТАБЛЕТКИ
Created for http://www.uapf.com.ua
лійку і обполіскують колбу послідовно (3-4) мл ІЛ/
розчину натрію гідроксиду і (3-4) мл води Л додаючи промивну рідину до ділильної лійки. Вміст ділильної лійки струшують із 3 порціями, по ЗО мл кожна, суміші ефір Р — гексан Р (1:3). Об'єднані органічні шари промивають із 2 порціями, по 10 мл кожна, води Р і відкидають промивні води. Органічну фазу розводять до 100.0 мл сумішшю ефір Р— гексан Р (1:3). 20.0 мл одержаної рідини обережно упарюють насухо на водяній бані та розчиняють залишок у 10.0 мл розчину 5 г/л магнію ацетату Ру метанолі
Р. Вимірюють оптичну густину (2.2.25) одержаного розчину за довжини хвилі 440 нм і 515 нм, використовуючи метанол Р як компенсаційну рідину. Результати аналізу вважаються не вірогідними, якщо відношення оптичної густини за довжини хвилі 515 нм до оптичної густини за довжини хвилі 440 нм менше 2.4.
Вміст гідроксіантраценових глікозидів, відмінних від каскарозидів, у перерахунку на каскарозид А, у відсотках, обчислюють за формулою:
Ах 6.95
т
де:
А — оптична густина за довжини хвилі 515 нм, т~ маса наважки сировини, у ірамах.
Використовують питомий показник поглинання, що дорівнює 180.
Каскарозиди. Доводять об'єм водного шару водою Р до 50.0 мл. Обробляють 20.0 мл одержаного розчину як описано для кількісного визначення гідроксіантраценових глікозидів, відмінних від каскарозидів. Вимірюють оптичну густину (2.2.25) випробовуваного розчину за довжини хвилі 440 нм і 515 нм. Результати аналізу вважаються не вірогідними, якщо відношення оптичної густини за довжини хвилі 515 нм до оптичної густини за довжини хвилі 440 нм менше 2.7.
Вміст каскарозидів, у перерахунку на каскарозид А, у відсотках, обчислюють за формулою:
ах 6.95
Кола
КОЛА
Colae semen
COLA
Цілі або фрагментовані, висушені, звільнені від шкірки насінини Cola nitida (Vent.) Schoit ei Endl. (C. vera K. Schum.) та її різновидів, а також
Cola acuminata (P. Beauv.) Schott ei Endl. (Sterculia acuminata P. Beauv.).
Вміст: не менше 1.5 % кофеїну (М.м. 194.2), у перерахунку на суху сировину.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
A. Насінини довгастої, деколи притупленої, майже чотирикутної форми, дещо деформовані в результаті взаємного тиску усередині плодів; вони варіюють за розміром і масою у межах від 5 г до 15 г; зовнішня поверхня тверда, гладенька, темно-коричнева, внутрішня поверхня червонувато-коричневого кольору. У С. nitida із. її різновидів насінини розділені на 2 майже плоско-опуклі сім'ядолі, що звичайно відокремлені у комерційній сировині; сім'ядолі від З см до 4 см завдовжки, від 2 см до 2.5 см завширшки та від 1 см до 2 см завтовшки. У С. acuminata сім'ядолі дрібніші та розділені на 4-6 неправильних частин.
B. Сировину подрібнюють на порошок (355) (2.9.12). Порошок червонувато-коричневого кольору. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин 50 % (об/об) гліцерину Р. У порошку виявляються: численні крохмальні зерна яйцеподібної або ниркоподібної форми, розміром від 5 мкм до 25 мкм, із концентричною шаруватістю і зірчастим, дещо ексцентричним центром крохмалеутворення; фрагменти тканини сім'ядолі із великих, товстостінних, червонуватих, багатокутних клітин, заповнених крохмальними зернами; зрідка фрагменти зовнішньої епідерми сім'ядолей.
т |
C. Тонкошарова хроматографія |
(2.2.27). |
|||
де: |
Випробовуваний |
розчин. До 1.0 г здрібненої на по- |
|||
А — оптична густина за довжини хвилі 515 нм, |
рошок сировини (355) (2.9.12) |
додають 5 мл спир- |
|||
т — маса наважки сировини, у грамах. |
ту (60 % об/об) Р, струшують механічно при темпе- |
||||
Використовують питомий показник поглинання, |
ратурі 40 °С протягом 30 хв і фільтрують. |
||||
що дорівнює 180. |
Розчин порівняння |
(а). 25 мг кофеїну Р розчиняють у |
|||
|
10 мл спирту (60% |
об/об) Р. |
|
||
|
Розчин порівнянні |
(Ь). 50 мг теоброміну ^розчиняють |
|||
|
у 10 мл рухомої фази та фільтрують. |
||||
|
Пластинка: ТШХ п.іастинка |
із шаром сшікаге- |
|||
|
лю |
Р. |
|
|
|
|
Рухома |
фаза: вода Р - метанові Р - етилацетат Р |
|||
|
(10:13:77). |
|
|
|
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |
315 |
Created for http://www.uapf.com.ua
Коричник
Об'єм проби,що наноситься: 20 мкл, смугами.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.
Висушування: на повітрі протягом 5 хв.
Виявлення А: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.
Результати А: на хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися 2 основні зони поглинання на рівні відповідних зон на хроматограмах розчинів порівняння (а) і (Ь).
Виявлення В. обприскують сумішшю рівних об'ємів
96 % спирту Р та кислоти хлористоводневої Р, потім свіжоприготованим розчином 1 г йоду Рта 1 г калію йодиду Ру 100 мл 96 % спирту Р.
Результати В: на хроматограмі випробовуваного розчину має виявлятися червонувато-коричнева основна зона на рівні зони на хроматограмі розчину порівняння (а), відповідна їй за забарвленням.
ВИПРОБУВАННЯ
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 12.0 %. 2.00 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) сушать при температурі 105 °С протягом 2 год.
Загальна зола (2.4.16). Не більше 9.0 %.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
— нерухома фаза: сшіікагель октадецилсшшьний для хроматографії Р (5 мкм).
Рухома фаза: метанол Р- вода Р(25:75). Швидкість рухомої фази: 1 мл/хв.
Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 272 нм.
Об'єм інжекції: вибрані об'єми кожного розчину; петльовий інжектор.
Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:
—коефіцієнт розділення: не менше 2.5 для піків кофеїну та теоброміну. Якщо необхідно, коригують об'єм води Ру рухомій фазі.
Вміст кофеїну обчислюють за формулою:
т2 х А\ х 50 т г х А 2
де:
Аі — площа піка кофеїну на хроматограмі випробовуваного розчину;
А2 — площа піка кофеїну на хроматограмі розчину порівняння;
тх — маса наважки сировини, взята для приготування випробовуваного розчину, у грамах;
т2 — маса ФСЗ кофеїну, взята для приготування розчину порівняння, у грамах.
Рідинна хроматографія (2.2.29).
Випробовуваний розчин. До 1.00 г («,) здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) додають 50 мл метанолу Р, нагрівають зі зворотним холодильником на водяній бані протягом 30 хв, охолоджують і фільтрують. Фільтр обполіскують 10 мл метанолу Р. Одержаний залишок за допомогою 50 мл метанолу Р видаляють із фільтра та обробляють, як зазначено вище. Одержані фільтрати поєднують, промивають у мірну колбу місткістю 200.0 мл і доводять об'єм розчину метанолом Р до 200.0 мл. 20.0 мл одержаного розчину переносять у круглодонну колбу і упарюють насухо під зниженим тиском. Одержаний осад за допомогою рухомої фази переносять у мірну колбу місткістю 50.0 мл і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 50.0 мл.
Розчин порівняння. 30.0 мг (т2) ФСЗ кофеїну ть. 15.0 мг
теоброміну Р поміщають у мірну колбу місткістю 100.0 мл, розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100.0 мл. 10 мл одержаного розчину переносять у мірну колбу місткістю 100.0 мл і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100.0 мл.
Колонка:
— розмір: 0.25 м х 4.6 мм;
316
КОРИЧНИК
Cinnamomi cortex
CINNAMON
Висушена, звільнена від зовнішнього корка та прилеглої паренхіми кора пагонів, що виросли на обрізаному стовбурі Сіппатотит verum J. Presl.
Вміст: не менше 12 мл/кг ефірної олії.
ВЛАСТИВОСТІ
Сировина має характерний ароматний запах.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
А. Кора — це ущільнена суміш поодиноких або здвоєних трубочок близько від 0.2 мм до 0.8 мм завтовшки. Зовнішня поверхня гладенька, жовтавокоричневого кольору із невиразними рубцями від листків і пазушних бруньок і тонкими, білуватими, звивистими подовжніми смугами. Внутрішня по-
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ
Created for http://www.uapf.com.ua
|
|
|
|
|
Коригчник |
|||
верхня дешо темніша і подовжньо смугаста. Здам |
Пластинка: |
ТШХ пластинка |
із шаром |
силікагелю |
||||
рівний і волокнисттій. |
GF:SJ P. |
|
|
|
|
|
|
|
В. Мікроскопічне дослідження (2.8.23). Порошок |
Рухома фаза: метиленхлорид Р. |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
від жовтавого до червонувато-коричневого кольору. |
Об'єм проби, |
що наноситься: |
20 мкл, |
смугами |
||||
Переглядають під мікроскопом, використовуючи |
20 мм х 3 мм. |
|
|
|
|
|
||
розчин хюральгідрату Р. У порошку виявляються та- |
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії |
|||||||
кі діагностичні структури (Рисунок 0387.-1): округлі |
||||||||
старту. |
|
|
|
|
|
|
||
склереїди із пористими, борозенчастими, помір- |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||
но потовщеними оболонками, окремі [Е, F] або у |
Висушування: на повітрі. |
|
|
|
|
|||
групах [С]: численні безбарвні поодинокі волокна, |
Виявлення А: переглядають в УФ-світлі за довжини |
|||||||
часто цілі [А] або фрагментовані [D] із вузькою по- |
||||||||
хвилі 254 нм і відмічають зони поглинання, |
потім |
|||||||
рожниною та потовщеними, здерев'янілими обо- |
||||||||
переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм |
||||||||
лонками із поодинокими порами; дрібні голчасті |
||||||||
і відмічають флуоресціюючі зони. |
|
|
|
|||||
кристали кальцію оксалату в паренхімних клітинах |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||
[J]; дуже численні крапельки олії [В]. Фрагменти |
Результати |
А: на хроматограмах випробовуваного |
||||||
корка [G] відсутні або трапляються дуже рідко. Пе- |
розчину і розчину порівняння в УФ-світлі за до- |
|||||||
реглядають під мікроскопом використовуючи роз- |
вжини хвилі 254 нм виявляються: зона поглинання, |
|||||||
чин 50 % (об/об) гліцерину Р. У порошку виявляються |
відповідна коричному альдегіду, у середній частині |
|||||||
численні крохмальні зерна [Н]. |
та дещо вище неї слабіша зона поглининня, відпо- |
|||||||
|
відна евгенолу. На хроматограмі випробовуваного |
|||||||
|
розчину в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм ви- |
|||||||
|
являється зона світло-синьої флуоресценції, відпо- |
|||||||
|
відна о-метоксикоричному альдегіду, дещо нижче |
|||||||
|
зони, відповідної коричному альдегіду. |
|
|
|||||
|
Виявлення |
В: обприскують розчином |
флороглюци- |
|||||
|
ну Р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Результати |
В: зона, відповідна коричному альдегі- |
||||||
|
ду, має жовтаво-коричневий колір; зона, відповід- |
|||||||
|
на о-метоксикоричному альдегіду, має фіолетовий |
|||||||
|
колір. |
|
|
|
|
|
|
|
|
ВИПРОБУВАННЯ |
|
|
|
|
|||
|
Загальна зола (2.4.16). Не більше 6.0 %. |
|
|
|
||||
|
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ |
|
|
|
||||
|
Ефірна олія. Проводять визначення як зазначено у |
|||||||
|
статті (2.8.12). |
Використовують 20.0 г свіжоздріб- |
||||||
|
неної на порошок сировини (710) (2.9.12). |
кол- |
||||||
|
бу місткістю 500 мл, 200 мл 0.1 Мрозчину |
кисготи |
||||||
|
хлористоводневої як дистиляційну рідину та 0.50 мл |
ксилолу Р у градуйованій трубці. Дистиляцію проводять зі швидкістю від 2.5 мл/хв до 3.5 мл/хв протягом 3 год.
(Ідентифікація В)
С. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).
Випробовуваний розчин. 1.0 г здрібненої на порошок сировини (500) (2.9.12) струшують із 2 ипметиленхлориду Р протягом 15 хв і фільтрують. Одержаний фільтрат обережно упарюють майже насухо на водяній бані. Осад розчиняють у 0.4 мл толуолу Р.
Розчин порівняння. 50 мкл |
коричного |
альдегіду Р і |
10 мкл евгенолу Ррозчиняють |
у толуолі |
Р і доводять |
об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл. |
|
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |
317 |
|
Created for http://www.uapf.com.ua
Корнчннка настойка
КОРИЧНИКА НАСТОЙКА |
Виявлення В: обприскують розчином 200 г/л фос- |
|
форномолібденоеої кислоти Ру 96% спирті Р. пе- |
Cinnamomi corticis tinctura |
реглядають при денному світлі при нагріванні при |
температурі від 100 °С до 105 °С протягом від 5 хв |
до Юхв.
CINNAMON TINCTURE
Настойка, одержана із сировини, описаної у статті
«Коричник».
ВИРОБНИЦТВО
Настойку виготовляють із 1 частини сировини та 5 частин спирту (70 % об/об) підхожим методом.
ВЛАСТИВОСТІ
Опис: Прозора рідина, коричнювато-червоного кольору, із характерним запахом.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Тонкошарова хроматографія (2.2.27).
Випробовуваний розчин. 10 мл настойки, 10 мл розчину натрію хлориду насиченого Р і 5 мл толуолу Р
поміщають v колбу із притертою пробкою, струшують протягом 2 хв'і центрифугують протягом 10 хв; використовують органічний шар.
Розчин порівняння. 5 мкл евгенолу Р. 25 мкл транс-ко- |
|
ричного альдегіду Рі 5 мкл |
транс-2-метоксикоричного |
альдегіду Р розчиняють у толуолі |
Р і доводять тим |
||
самим розчинником до об'єму 10 мл. |
|
||
Пластинка: ТШХ пластинка |
із |
шаром |
силікаге- |
лю GP. |
|
|
|
Рухома фаза: метиленхлорид |
Р. |
|
|
Об'єм проби, що наноситься: 20 мкл, смугами.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.
Висушування: на повітрі.
Виявлення А: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Результати А: нижче наведено послідовність зон на хроматоірамах розчину порівняння та випробовуваного розчину.
Верхня частина пластинки
і транс-2- |
світло-блакитна |
|
метоксикоричний |
! флуоресціююча зона |
1 |
; альдегід: світло-блакитна: |
(тране-2-метоксикорични й |
|
флуоресціююча зона |
і |
альдегід) |
і |
, |
|
1 |
|
зеленувата флуоресціююча |
|
|
зона (над лінією старту) |
Розчин порівняння |
|
Випробовуваний розчин |
Результати В: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах розчину порівняння та випробовуваного розчину. На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися інші зони.
Верхня частина пластинки |
|
||
|
! |
1 блакитна зона |
і |
|
|
(терпенвуглеводні) |
|
евгенол: блакитна зона |
|
блакитна зона (евгенол) |
|
т^сис-коричний |
|
блакитна зона (транс- |
|
альдегід: блакитна зона |
|
коричний альдегід) |
|
; транс- 2- |
|
слаба оранжево- |
|
: метоксикоричний |
|
коричнева зона (транс- 2- |
|
альдегід: оранжево- |
: метоксикоричний альдегід)1. |
||
коричнева зона(колір |
|
|
|
поступово зникає) |
|
|
|
|
І 2 або 3 блакитні зони вище j |
||
|
; лінії старту |
і |
|
Розчин порівняння |
j |
Випробовуваний розчин |
| |
ВИПРОБУВАННЯ Етанол (2.9.10). Від 64 % об/обко 70 % об/об.
Метанол і 2-пропанол (2.9. II). Не більше 0.05 % (об/об) метанолу, не більше 0.05 % (об/об) 2-пропанолу.
Сухий залишок (2.8.16). Не менше 1.5 % (м/м). Визначення проводять із 5.0 г.
КОРІАНДР
Coriandri fructus
CORIANDER
Висушені вислоплідники (плоди) Coriandrum sativum L.
Вміст: не менше 3 мл/кг ефірної олії, у перерахунку на суху сировину.
ВЛАСТИВОСТІ
Вислоплідник (плід) коричневого або світлокоричневого кольору, більш-менш кулястої форми.
3IS |
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |
Created for http://www.uapf.com.ua
К о р і а н др
близько віл 1.5 мм до 5 мм у діаметрі, або овальної форми від 2 мм до Ь мм завдовжки.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
A.Мерикарпії (півпдодики) звичайно щільно з'єднані. Вислоплідник (плід) голий, із 10 звивистими. дещо підвищеними первинними ребрами та
Sпрямими, більш висту паючими вторинними ребрами. Стилоподій увінчує верхівку. Мєрикарпії увігнуті на внутрішній поверхні. Невеличкий фрагмент плодоніжки може бути наявним.
B.Сировину подрібнюють на порошок (355) {2.9.12). Порошок коричневого кольору. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин хлоральгідра- ту Р. У порошку виявляються: численні крапельки олії; фрагменти ендосперму із дрібних, товстостінних, правильної форми клітин із мікрокристалами та мікророзетками кальцію оксалату та крапельками олії; фрагменти ендокарпія із дуже вузьких, розташованих у паркетному порядку клітин, що завжди супроводжуються шаром тонкостінних прямокутних склереїд мезокарпія; фрагменти склеренхімного шару мезокарпія із коротких, дуже товстостінних, пористих, веретеноподібних клітин, що залягають шарами, сусідні шари їх розташовані під прямими кутами один відносно іншого; фрагменти паренхіми із дрібних, товстостінних клітин; зрідка фрагменти провідних пучків.
C.Тонкошарова хроматографія (2.2.27).
Випробовуваний розчин. 0.50 г свіжоздрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) струшують із 5.0 мл гексану Р протягом від 2 хв до 3 хв і фільтрують над 2 г натрію сульфата безводного Р.
Розчин порівняння. 15 мкл лінетолу Рі 25 мкл маслинової олії Р розчиняють у 5.0 мл гексану Р безпосередньо перед використанням.
Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р. Рухома фаза: етилацетат Р- толуол />(5:95).
Об'єм проби, що наноситься: 20 мкл випробовуваного розчину, 10 мкл розчину порівняння, смугами.
Відстань, що має пройти рухома фаза: по 10 см від лінії старту двічі.
Висушування: на повітрі.
Виявлення: обприскують розчином анісового альдегіду Рі переглядають при денному світлі при температурі від 100 °С до 105 °С протягом від 5 хв до 10 хв.
Результати: на хроматограмі розчину порівняння в нижній половині має вияалятися фіолетова або сірувато-фіолетова зона (ліналол), у верхній половині — синювато-фіолетова зона (тригліцериди). На хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися зони на рівні зон на хроматограмі розчину порівняння, відповідні їм за забараленням.
На хроматограмі розчину порівняння між лінією старту і зоною ліналолу мають виявлятися декілька зон фіолстово-сірого або коричнюватого кольору, включаючи зону, відповідну гераніолу. На хроматограмі розчину порівняння також можуть виявлятися декілька слабих фіолетово-сірих зон між зоною тригліцеридіві зоною ліналолу.
ВИПРОБУВАННЯ
Сторонні домішки (2.8.2). Сировина має витримувати випробовування. Не має бути плодів, пошкоджених тваринами.
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 1.000 гздрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) сушать при температурі близько 105 °С протягом 2 год.
Загальна зола (2.4.16). Не більше 8.0 %.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Проводять визначення вмісту ефірної олії (2.8.12). Використовують круглодонну колбу місткістю 500 мл, 200 мл води Р як дистиляційну рідину і 0.5 мл ксилолу Р у градуйованій трубці. Сировину подрібнюють на грубий порошок безпосередньо перед використанням. Визначення проводять із 30.0 г порошку. Перегонку проводять зі швидкістю від 2 мл/хв до 3 мл/хв протягом 2 год.
N
Допускається використання сировини із таким нормуванням.
Сторонні домішки (2.8.2). Не більше 3 % пошкоджених, недорозвинених плодів; не більше 1 % ефіроолійної домішки (запашного насіння та плодів інших видів); не більше 2 % сторонніх часток, утому числі не більше 1 % домішок мінерального походження.
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 13%. 1.000 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) сушать при температурі близько від 100 °С до 105 °С*
За наявністю необхідного наукового обгрунтування допускається введення в окрему статтю інших підхожих методик визначення, показників якості та/або їх нормування.
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |
319 |