- •1. Соціальний конфлікт: поняття, функції, види та типи
- •2,3. Поняття трудових спорів та їх класифікація
- •4 Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення
- •5 Становлення законодавства про трудові спори. Історичний аспект.
- •7.Джерела, які регулюють порядок вирішення трудових спорів.
- •8,Актуальність вирішення трудових спорів та основні напрямки реформування законодавства у цій сфері
- •11 .Характеристика органів, які розглядають трудові спори.
- •12.Порядок організації комісії по трудових спорах.
- •13.Розгляд трудових спорів в комісії по трудових спорах.
- •14.Виконання рішень комісії по трудових спорах.
- •15.Оскарження рішення комісії по трудових спорах.
- •18.Строки позовної давності при вирішенні індивідуальних трудових спорів.
- •19. Деякі процесуальні особливості розгляду трудових спорів судами.
- •20.Особливості розгляду окремих категорій трудових спорів.
- •21.Виконання рішень судів по трудових спорах.
- •22.Роль Конституційного суду України в захисті трудових прав працівників.
- •23.Особливості розгляду спорів про звільнення працівників.
- •25.Особливості врегулювання спорів про оплату праці.
- •26.Спори, пов'язані з відповідальністю сторін трудового договору.
- •27.Особливості врегулювання спорів про поновлення на роботі.
- •28.Відповідальність роботодавця за незаконне звільнення.
- •29.Компенсація моральної шкоди при вирішенні трудових спорів.
- •30.Індивідуальні трудові спори з матеріальної відповідальності працівника
- •31.Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •32.Порядок вирішення справ у суді про відшкодування матеріальної шкоди.
- •33.Індивідуальні трудові спори у галузі охорони праці.
- •34.Спори про матеріальну відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну
- •36.Заходи соціальної підтримки безробітних. Спори щодо виплати допомоги
- •37-38 37.Особливості врегулювання індивідуальних трудових спорів з питань робочого часу.
- •39.Порядок накладення і зняття дисциплінарних стягнень.
- •40.Спори, пов'язані із застосуванням заходів дисциплінарної
- •41.Спори, пов'язані з спеціальною дисциплінарною відповідальністю.
- •42.Індивідуальні трудові спори щодо виплати заробітної плати.
- •43.Спори, що виникають щодо виплати гарантійних та компенсаційних
- •44.Спори щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку.
- •45.Відшкодування роботодавцем моральної шкоди, заподіяної працівникові.
- •46.Врегулювання спорів під час підписання колективних договорів.
- •47.Поняття колективного трудового спору.
- •48.Сторони колективного трудового спору.
- •49.Зміст колективного трудового спору.
- •50.Причини колективного трудового спору.
- •51.Принципи вирішення колективного трудового спору.
- •52.Способи вирішення колективного трудового спору.
- •53.Примирні процедури вирішення колективного трудового спору.
- •54.Порядок організації і діяльності примирної комісії.
- •55.Роль посередника у вирішенні колективного трудового спору.
- •56.Роль трудового арбітражу у вирішенні колективного трудового спору.
- •57.Роль нспп у врегулюванні колективних трудових спорів і проведенні примирних процедур.
13.Розгляд трудових спорів в комісії по трудових спорах.
таття 226. Порядок і строки розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.
Засіання комісії по трудових спорах вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.
Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.
На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.
1.Засідання комісії по трудових спорах вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів комісії, обраних в установленому порядку. Працівнику і власнику надається право заявити відвід будь-якому члену комісії по трудових спорах Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. При цьому член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.
2. Найбільша перевага комісії по трудових спорах, порівняно з судом — це можливість швидкого вирішення спору. На практиці, правда, виходить по-різному. Розгляд спорів у комісіях по трудових спорах нерідко затягується. Але ж у суді воно затягується ще більше.
3. Трудовий спір має, як правило, розглядатися у присутності працівника, що подав заяву, крім випадків, коли працівник подав письмову заяву розглянути спір у його відсутності. Зрозуміло, прохання розглянути справу у його відсутності може бути викладено працівником і в самій заяві в засіданні комісії по трудових спорах про вирішення спору.
4. На засіданні комісії по трудових спорах за бажанням працівника від його імені може виступати представник профспілкового органу або інша особа, у тому числі адвокат. Оскільки законодавство не установлює будь-яких вимог щодо способу оформлення повноважень особи, що виступає від імені працівника в комісії по трудових спорах, вони можуть бути оформлені дорученням, іншим письмовим документом, який дозволяє установити факт надання такого повноваження. Працівник може підтвердити повноваження такої особи також письмовою або усною заявою у засіданні комісії по трудових спорах. Іншими словами, законодавство не перешкоджає застосуванню будь-якої форми, що дозволяє комісії по трудових спорах переконатися у тому, що надання повноважень дійсно було. Вважаємо, однак, що повноваження представника працівника відмовитися від вимог, викладених в заяві до комісії по трудових спорах, змінити зміст вимог до власника, укладати мирну угоду, передати повноваження іншій особі, оскаржити рішення комісії по трудових спорах, пред'явити до виконання посвідчення на примусове виконання, одержати майно чи гроші, у процесі виконання рішення комісії по трудових спорах мають бути завірені нотаріально.
5. Неявка працівника на засідання комісії по трудових спорах спідставою для відкладення розгляду заяви працівника на наступне засідання. Треба думати, що і у цьому разі комісія по трудових спорах зобов'язана додержати десятиденного строку, встановленого для розгляду заяв працівників. Такий висновок випливає з формулювання частини першої ст. 226 КЗпП, що зобов'язує розглянути трудовий спір у десятиденний строк і не передбачає винятків. Звичайно, законодавець установив не зовсім реальний строк. Члени комісії по трудових спорах — це зовсім не професійні юристи. їм потрібен час для вивчення змісту спору та законодавства, що підлягає застосуванню. Засідання комісії може відкладатися. І все ж немає ніяких підстав стверджувати, що закон дозволяє порушувати десятиденний строк, установлений для розгляду спору у комісії по трудових спорах. В той же час порушення комісією по трудових спорах строку розгляду трудового спору не може бути підставою для того, щоб поставити під сумнів чинність рішення комісії.
6. При повторній неявці працівника або його представника без поважної причини на засідання комісії по трудових спорах можливі два варіанти дій комісії: а) розгляд трудового спору у відсутності працівника або його представника; б) зняття заяви з розгляду (частина третя ст. 226 КЗпП). На практиці скоріше всьогопідуть третім шляхом — розгляд справи що раз відкладуть. Зняття заяви з розгляду не позбавляє працівника права повторно звернутися з заявою в комісію по трудових спорах, але у межах все того ж тримісячного строку зі дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (оскільки трудове право не знає конструкції перерви строку на звернення в комісію по трудових спорах з заявою по трудовому спору).
7. Процедура розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах законодавством детально не урегульована. Встановлено лише, що комісія мас право викликати на засідання свідків (правда, вони ніякої відповідальності за неявку на засідання, за підмову від надання показань, надання неправдивих показань не несуть), доручити спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника пред'явлення необхідних розрахунків і документів.
8. Передбачається також ведення протоколів засідання комісії по трудових спорах, які підписуються головою комісії (його заступником) і секретарем.