43.Спори, що виникають щодо виплати гарантійних та компенсаційних

виплат.

Гарантії і компенсації у трудових правовідносинах

Суб’єктивні права працівника невід’ємні від його гарантій. Більшість гарантій і компенсацій відноситься до інституту заробітної плати, інші — до інститутів трудового договору, робочого часу та часу відпочинку, матеріальної відповідальності сторін трудового договору. Гарантії, установлені законодавством, забезпечують реалізацію наданих працівникам прав, можуть мати нематеріальний характер (наприклад, збереження місця роботи) чи матеріальний характер (наприклад, збереження за працівником заробітної плати).Надання працівнику іншої роботи є засобом забезпечення працевлаштування працівника (наприклад, при скороченні чисельності або штату працівників). Гарантії, встановлені при укладанні трудового договору (наприклад, можливість оскаржити до суду відмову в укладанні трудового договору) є способом захисту прав працівника. Реалізація працівником наданого права на відпочинок забезпечується за умови збереження за працівником місця роботи (посади) та середнього заробітку. Трудовим законодавством передбачена і грошова компенсація моральної шкоди, заподіяної працівнику (ст. 237-1). У колективному чи трудовому договорі можуть бути передбачені інші випадки отримання працівником гарантійних компенсаційних виплат та їх розмір.Спори, що можуть виникнути з цих питань:

Можуть виникнути трудові спори щодо надання як гарантій, так і компенсацій. Виникають трудові спори з питань гарантійних виплат, що стосуються виробництва чи дій керівника організації:

-Гарантійні виплати працівникам при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП);

-гарантійні виплати для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, установлені ст. 122 КЗпП;

-гарантійні виплати для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу (ст. 123 КЗпП);

-гарантійні виплати для працівників — авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій (ч. 1 ст. 126 КЗпП);

-гарантійні виплати вагітним жінкам. Важливо звернути увагу, що до вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок організації (ст. 178 КЗпП);

-виплата вихідної допомоги (ст. 44 КЗпП);

-гарантійні виплати при поновленні на роботі та зміні формулювання причин звільнення, передбачені у ст. 235 КЗпП.

44.Спори щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку.

компенсаційні виплати – це грошові виплати, встановлені з метою відшкодування працівникові витрат, пов’язаних з виконанням ними трудових та інших передбачених законом та іншими нормативно-правовими актами і колективним договором обов’язків.

Скажімо, надаючи правову допомогу по трудових спорах щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку слід мати на увазі, що згідно зі ст. 83 КЗпП компенсацію може бути стягнено на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі їх звільнення, а під час роботи – лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів, працівник не є особою віком до 18 років. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менше 10 місяців, грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток виплачується з розрахунку повної тривалості останніх. Інші, крім зазначених, відпустки надаються лише за призначенням і грошовою компенсацією замінюватись не можуть.Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість розв’язання цього питання так само у разі часткової компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом «Про відпустки» (до 1 січня 1997 р.). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається відповідно до середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.