37-38 37.Особливості врегулювання індивідуальних трудових спорів з питань робочого часу.

З8.Особливості врегулювання індивідуальних трудових спорів з питань

часу відпочинку

Трудове законодавство не містить визначення поняття робочого часу, його визначено у науковій літературі.Робочий час — це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобов'язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. Необхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу та обчислюється кількістю годин, які працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду.

Робочий час – це час, протягом якого працівник, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку організації й умов трудового договору, повинен виконувати трудові обов’язки, а також інші періоди часу, які відповідно до законів і інших нормативно-правових актів належать до робочого часу. Чинний КЗпП не містить легального визначення поняття робочого часу. Вважаються робочим часом (у деяких випадках) періоди, коли працівник фактично не виконує трудові обов’язки, але знаходиться у підпорядкуванні роботодавця. Наприклад, тимчасове переведення працівника на іншу роботу в разі простою чи надання жінкам, що мають дітей віком до півтора року, перерви для годування дитини та інші випадки. Нормування робочого часу здійснюється з урахуванням конкретних умов праці, вікових та інших факторів. Право на відпочинок є конституційним правом кожної особи. Воно забезпечується законодавчим обмеженням тривалості робочого часу, а також регламентацією видів часу відпочинку та порядком їх надання.

Час відпочинку (неробочий час) – це проміжок часу, протягом якого працівник відповідно до закону і правил внутрішнього трудового розпорядку (графіка змінності) звільняється від виконання своїх трудових обов’язків, визначених трудовим договором, і який він може використовувати на власний розсуд. Трудове законодавство забезпечує реалізацію вказаних конституційних гарантій. Закон визначає максимальну тривалість робочого часу, мінімальну тривалість відпочинку та мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови права на відпочинок.

Тривалість робочого часу є важливою умовою трудового договору. МОП неодноразово зверталась до питання правового регулювання тривалості робочого часу працівників. Трудовим законодавством установлені види робочого часу, що розрізняються за його тривалістю (нормальна тривалість робочого часу, скорочена тривалість робочого часу, неповний робочий час).Нормальна тривалість робочого часу застосовується у тих випадках, якщо робота виконується у звичайних умовах праці, і особи, які її виконують, не потребують спеціальних заходів охорони праці.

Конкретний режим робочого часу для категорій працівників чи окремих працівників встановлюється в організації і фіксується в локальних нормативних актах: колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку, графіках змінності, індивідуальних трудових договорах. Режим робочого часу залежить від типу робочого тижня, що застосовується в організації. Необхідно розрізняти режим роботи організації та режим робочого часу працівників.

Трудове законодавство передбачає такі види обліку робочого часу: поденний, щотижневий, підсумований. Поденний облік робочого часу — встановлена законом норма робочого дня, що є обов’язковою для кожного дня роботи. При поденному обліку робочого часу робота понад норму робочого дня визнається надурочною. Щотижневий облік робочого часу – норма робочого часу, що реалізується в межах одного тижня з певною кількістю робочих днів. Підсумований облік робочого часу — тривалість робочого часу за обліковий період, що не перевищує нормального числа робочих годин. При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу забезпечується не за тиждень, а за інший обліковий період (два тижні, місяць, квартал, півроку, рік).

Адвокату слід врахувати таке: тривалість вахти не може перевищувати один місяць, а в окремих випадках — два місяці; тривалість робочого дня працівників не повинна перевищувати 10 годин; робочий час і час відпочинку працівників регламентується графіком змінності. Адвокату важливо знати, які категорії працівників забороняється залучати до робіт, що виконуються вахтовим методом (наприклад, неповнолітніх, вагітних жінок). Обліковий період охоплює: весь робочий час; час у дорозі та час відпочинку, який припадає на цей календарний період.