Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Otvety_GOS_2013.doc
Скачиваний:
118
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

98. Зміст морської політики України у сфері освоєння й збереження ресурсів і просторів Світового океану.

Живые - биологические ресурсы моря являются важнейшими из всех видов морских ресурсов для прибрежных регионов Украины.

В целях эффективного освоения Украиной морских биологических ресурсов и сохранения ее позиции в ряду морских держав в области промышленного рыболовства решаются следующие долгосрочные задачи:

проведение специализированных исследований и мониторинг биологических ресурсов Мирового океана;

оптимизация промысла в исключительной экономической зоне Украины, усиление государственного контроля за выловом рыбы и рациональным использованием рыбопромыслового флота, в том числе через систему мониторинга, основанного на современных средствах связи, наблюдении и обработки информации;

оптимизация управления рыбопромысловым флотом на основе эффективного прогнозирования пространственного и временного распределения биологических ресурсов в доступных для промысла акваториях морей и океанов;

развитие марикультуры;

сохранение и увеличение объемов традиционного промысла биологических ресурсов в исключительных экономических зонах иностранных государств;

расширение масштабов исследований и возвращение к промыслу в открытой части Мирового океана с ресурсосберегающей комплексной переработкой сырья на месте лова, созданием новых технологических процессов и оборудования для безотходного производства;

пересмотр порядка в сторону ограничения использования украинских водных биоресурсов на бесплатный основе;

создание условий для преимущественного размещения заказов на строительство рыбопромысловых судов на украинских верфях и на верфях тех стран,

сохранение и развитие государственного лицензирования строительства новых и продажи эксплуатируемых судов в целях сохранения оптимального соотношения между количеством судов и величиной допустимых уловов, а также систематическое рациональное обновление рыбопромыслового флота;

активизация участия страны в деятельности международных рыбохозяйственных организаций в связи с дальнейшим развитием процессов международной координации, международно-правового регулирования рыболовства и повышением требований по защите и сохранению морской среды;

обеспечение интересов Украины при разработке рыбных ресурсов и их сохранение в отдаленных районах Мирового океана, а также принятие и обеспечение строгого соблюдения согласованных с прибрежными странами мер, направленных на сохранение популяции ценных пород рыб и других биоресурсов в Черном и Азовском морях.

Освоение минеральных и энергетических ресурсов

Неживые - минеральные и энергетические ресурсы морского дна и недра (нефть, газ, полезные минеральные ископаемые) являются одними из главнейших стратегических ценностей страны.

Перспектива истощения запасов углеводородного сырья и других минеральных ресурсов на континентальной части предопределяет переориентацию разведки и добычи ресурсов полезных ископаемых на континентальный шельф, а в перспективе и на океанические склоны и ложа океанов.

В интересах сохранения и дальнейшего расширения сырьевой базы, создания стратегического резерва запасов, обеспечения перспективы освоения минеральных и энергетических ресурсов в Мировом океане решаются следующие долгосрочные задачи:

изучение геологического строения и определение ресурсного потенциала континентального шельфа Украины путем осуществления государственного мониторинга геологической среды, а также измерения физических полей над океанским дном, картографирования, бурения и грузоподъемных работ со дна;

освоение минеральных и энергетических ресурсов Мирового океана;

государственный контроль и регулирование разведки и мониторинга полезных ископаемых и минеральных ресурсов в Мировом океане с учетом оборонных интересов государства;

интенсивная разведка нефти и природного газа на континентальном шельфе Российской Федерации;

создание условий и возможностей для разведки и добычи ресурсов глубоководных районов Мирового океана (на дне и в недрах), закрепление в рамках полномочий Международного органа по морскому дну прав украинского государсвта на разведку и разработку ресурсов морского дна за пределами юрисдикции прибрежных государств;

освоение технологий выработки электрической энергии с использованием приливо-отливных явлений, прибрежных приводных ветров и ветровых волн, температурного градиента воды, термальной энергии и течений, а также тепловой калорийности биомассы водорослей;

разработка новых технических средств и передовых технологий для изучения и освоения минеральных ресурсов Мирового океана и продолжение работ в области специального судостроения.

99. Зміст морської політики України у сфері морської науки і освіти.

У Києві 18 вересня 2012 року проведено круглий стіл на тему «Українська система морської освіти та тренажерної підготовки моряків: сучасний стан і перспективи розвитку», організований Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків за підтримки і активної участі Департаменту державної політики у галузі морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України, а також Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

У роботі круглого столу взяли участь керівництво Департаменту державної політики у галузі морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Громадської ради при Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Одеської національної морської академії, Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Херсонської державної морської академії, Інституту післядипломної освіти фахівців морського і річкового транспорту, АСК «Укррічфлот», Навчального центру фахівців морського транспорту, навчально-тренажерного центру «Авант», крюїнгової компанії «Марлоу навігейшн Україна», громадської організації Асоціація морських капітанів Одеси та інші.

Формування державної морської політики в Україні супроводжувалося розробкою проектів відповідних загальних концепцій, а також національних, державних, комплексних, галузевих, регіональних та інших програм. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1307 «Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року» до основних напрямів, за якими здійснюватиметься розроблення програмних документів, належить розвиток освіти в морській галузі; державна система  забезпечення  безпеки судноплавства повинна стати  ефективним  інструментом  розв'язання   завдань   державної морської  політики  за  умови  функціонування  таких  основних  її складових - системи підготовки та перепідготовки  фахівців  для  морської галузі, а також органів і підприємств, які провадять діяльність із забезпечення безпеки судноплавства».

До складу української системи морської освіти, підготовки, оцінки компетентності і дипломування моряків, а також визначення придатності членів екіпажів за станом здоров’я для роботи в морі входять:- Координаційна рада з питань підготовки та дипломування моряків,- три міністерства (Мінінфраструктури, МОНмолодьспорт, МОЗ),- три центральних органи державної влади, що здійснюють функції державного нагляду і контролю (Укрморрічінспекція, Державна інспекція навчальних закладів, Державне агентство рибної промисловості),- Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків,- дванадцять вищих навчальних закладів,- двадцять сім ліцензованих закладів професійно-технічної освіти,- п’ятдесят навчально-тренажерних закладів,- шістдесят державних кваліфікаційних комісій,- капітани восьми морських портів та їх дипломно-паспортні відділи.

За останнє десятиріччя на світовому ринку робочої сили склалася ситуація дефіциту командного складу при надлишку рядового. Балтійська і міжнародна морська рада та Міжнародна федерація судновласників кожні п’ять років проводять дослідження і оприлюднюють відповідні звіти про тенденції на світовому морському ринку праці. 2010 - Україна посідає п’яте місце серед держав – поставників екіпажів для морських суден, що свідчить про конкурентоздатність українських моряків і нарощування обсягів підготовки командного складу морськими навчальними закладами України.

Більш того, багато іноземних компаній, які мають довготривалі програми залучення українських моряків на своїх суднах, інвестують значні кошти у підготовку кадрів шляхом власних «кадетських програм», надання спонсорської допомоги морським навчальним закладам, створення власних тренажерних центрів для додаткової підготовки моряків безпосередньо перед рейсом.

Проте останнім часом у деяких засобах масової інформації почали з’являтися публікації «відомих» авторів, які містять відверту антиукраїнську пропаганду, яка дискредитує систему морської освіти, підготовки, оцінка компетентності, дипломування моряків України. Спрямовані ці публікації в основному на сприяння конкуруючим з Україною іноземним державам в успішному завоюванні перших позицій на світовому ринку праці моряків.

Україна має достатньо високий потенціал і добрі перспективи  для подальшої успішної конкуренції на світовому ринку праці за високооплачувані робочі місця командного складу морських суден в умовах наростаючої потреби у висококваліфікованих морських фахівцях.

Особлива увага тут зосереджена саме на питаннях приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та вимог. З цією метою 1 серпня поточного року Координаційною радою з питань підготовки та дипломування моряків затверджено Зведений план подальших заходів з імплементації в національну систему підготовки і дипломування моряків вимог Конвенції ПДНВ на період 2012-2013 років.Вказаним планом передбачено внесення численних змін у діюче законодавство з питань підготовки та дипломування моряків, а також розроблення та втілення у життя низки нових стандартів та норм, які відповідатимуть міжнародним конвенційним вимогам.Тренажерна підготовка потребує нових програм, які б сповна відповідали новим міжнародним вимогам. Морська адміністрація України ефективно сприяє динамічному розвиткові української системи морської освіти та тренажерної підготовки моряків відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, а також усуненню виявлених недоліків і вирішенню нових завдань сьогодення.

100. Зміст морської політики України у військово-морській галузі.

Відповідно до Морської доктрини України до 2035 року, державна морська політика – система врегульованих зовнішніх та внутрішніх суспільних відносин, що виникають у процесі провадження морської діяльності, реалізації національних інтересів України у цій сфері. Реалізація державної морської політики — це неперервний, динамічний процес досягнення поставлених цілей, в якому беруть участь різні органи державної влади й інститути громадянського суспільства.

Зміст військово-морської політики України полягає у здійсненні відповідної військово-морської діяльності, за допомогою Військово-морського флоту та Морської охорони ДПСУ.

Відповідно до Морської доктрини України до 2035 року, для розв'язання завдань, що покладаються на Військово-Морські Сили Збройних Сил України та Морську охорону Держприкордонслужби, які полягають у досягненні необхідного рівня військово-морського потенціалу держави відповідно до вимог Воєнної доктрини України, програм розвитку Збройних Сил України, Держприкордонслужби, слід забезпечити:

  • утримання у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Держприкордонслужби такої чисельності особового складу, озброєння та військової техніки, насамперед корабельного складу і морської авіації, яка забезпечує адекватне реагування на існуючі загрози національним інтересам України у сфері морської діяльності;

  • створення оптимальної берегової інфраструктури, засобів виявлення та ураження надводних та підводних цілей;

  • удосконалення системи управління Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Держприкордонслужби;

  • удосконалення кадрового забезпечення, у тому числі системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових кадрів;

  • створення належних матеріально-технічних і фінансово-економічних умов для нарощування бойового потенціалу Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Держприкордонслужби;

  • впровадження технологій подвійного призначення під час використання морегосподарського комплексу в інтересах оборони держави.

Військово-морська діяльність спрямована на нейтралізацію загроз національній безпеці України з морського напряму у сфері морської діяльності, зокрема на:

  • забезпечення захисту суверенітету України у внутрішніх морських водах і територіальному морі, суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі;

  • створення умов для провадження морегосподарської діяльності в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану; розроблення ефективного механізму адекватного реагування на загрози національній безпеці України з морського напрямку (міжнародний тероризм, організована злочинність, незаконний обіг наркотичних засобів, піратство, контрабанда зброї, нелегальна міграція, забруднення навколишнього природного середовища).

Згідно з положеннями Військової доктрини і Стратегічного оборонного бюлетеня, на період до 2015 року на ВМСУ можуть бути покладені наступні завдання мирного часу:

1. Виконання спільно з іншими видами збройних сил функцій утримання інших держав від спроби реалізації військовими засобами своїх намірів відносно України;

2. Демонстрація прапора і досягнутого державою науково-технічного і технологічного рівня;

3. Підтримка оперативного режиму в акваторії Чорного моря, сприяння морським частинам Державної прикордонної служби у виконанні завдань охорони державного кордону і морської економічної зони;

5. Участь у багатонаціональних миротворчих операціях;

6. Участь в океанографічному, гідрометеорологічному, картографічному, пошуково-рятувальному забезпеченні потреб держави;

7. Участь у ліквідації наслідків аварій і катастроф, конфліктів і воїн;

8. Боротьба з тероризмом, незаконним розповсюдженням зброї, контрабандою наркотиків.

До завдань військового часу можуть бути віднесені:

1. Недопущення ударів по адміністративних і промислових центрах, по угрупованнях військ на узбережжі;

2. Відбиття вторгнення військ супротивника з моря;

3. Нанесення збитку військово-економічному потенціалу супротивника;

4. Підтримка приморських флангів сухопутних військ.

При вирішенні завдань захисту та охорони Державного кордону України на море силами морської охорони ДПСУпередбачаються:

  • охорона державного кордону України з метою забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

  • охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

  • ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність". (Морська ділянка державного кордону становить 1355 км- по Чорному морю 1056,5 км - по Азовському морю 249,5 км- по Керченській протоці 49 км. Площа виключної (морської) економічноїзони України становить 72 658 км2.) (Из задач ДПСУ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]