68. Державний контроль за діяльністю недержавних установ, діяльність яких пов'язана з альтернативним соціальним захистом.

Державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення - за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ - здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах повноважень визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" .

Система контролю має багатоступінчату структуру і включає: систему державного контролю; систему позавідомчого контролю; систему внутрішнього контролю; систему суспільного контролю. Ця класифікація побудована, виходячи з міжнародно-визнаних Основних принципів регулювання приватних трудових пенсійних схем.

Державний нагляд і контроль у сфері альтернативного пенсійного забезпечення є необхідним елементом для створення системи з надійним механізмом захисту. Це допоможе максимально убезпечити пенсійні внески юридичних і фізичних осіб у НПФ. Встановлення державного нагляду демонструє занепокоєння держави про схоронність внесків платників.

Уповноважені державні органи повинні розробляти та видавати необхідні нормативні документи, які забезпечують прозорість роботи фондів перед державними органами, які будуть контролювати їх діяльність. Державний нагляд і контроль є основною гарантією захисту активів НПФ.

В Україні здійснювати нагляд покликані наступні державні органи: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Вона здійснює такі установчі та фактично конституюючі та структурно-функціональні функції, що легалізують та легітимізують діяльність НПФ. До них відносяться такі: реєстрація пенсійного фонду, видача свідоцтва; визначення змісту додаткової інформації до уставу пенсійного фонду й затвердження типового уставу; погодження вимог до інвестиційної декларації; ухвалення рішення щодо ліквідації пенсійного фонду, якщо його діяльність не відповідає закону та інш.; Держ комісія з коштовних паперів і фондового ринку (ДККПФР), яка здійснює нагляд за діяльністю компаній, які управляють активами, і банківськими установами – зберігачами; Антимонопольний комітет України, що покликаний забезпечити дотримання законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення; Національний банк України, який ліцензує діяльність і здійснює нагляд за зберігачами пенсійних активів НПФ, які є банківськими установами, які відкривають пенсійні депозитні рахунки (ст. 67 ЗУ "Про недержавне пенсійне забезпечення").

У складі цієї комісії було створено окремий структурний підрозділ - Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами, який є профільним щодо здійснення відповідного контролю за діяльністю НПФ.

69. Гарантії забезпечення діяльності недержавних установ, що проводять альтернативний соціальний захист моряків.

Класифікація гарантій діяльності НПФ може бути досить різноманітна. До них можна віднести наступні:

1.Законодавчі гарантії: визначення шляхом прийняття законодавчих актів умов недержавного пенсійного забезпечення; обмеження пенсійних схем, які можуть використовуватися недержавними пенсійними організаціями (НПО); регулювання методик розрахунку пенсійних виплат та оцінка чистої вартості активів НПО; обмеження на інші види діяльності (ліцензування); обмеження на адміністративні витрати Фонду.

2. Державні (виконавчі) гарантії: наявність та функціонування системи державних органів нагляду і контролю за діяльністю НПФ та фінансовими послугами; обмеження на інструменти інвестування (затвердження інвестиційної декларації).

3. Економічні гарантії: вимоги до статутного фонду та власного капіталу НПФ та компанії з управління Фондом і його активами; вимоги до страхового резерву та дотримання нормативів ліквідності; винагорода встановлюється Радою Фонду за підсумками діяльності НПФ.

4. Фінансові гарантії: обмеження на інвестиції (ліміти концентрації в одному об’єкті); інвестування тільки в надійні інструменти на принципах повернення, ліквідності та доходності; незалежне актуарне оцінювання.

5. Судові гарантії: НПФ не може бути визнано банкрутом; пенсійні накопичення не підлягають конфіскації для виконання обов’язків Вкладника та Учасників перед кредиторами.

6. Банківські та страхові гарантії: страхування та перестрахування пенсійних накопичень та операцій з пенсійними активами; зберігання пенсійних активів окремо від активів банку-зберігача; можливість щоденного контролю пенсійних рахунків.

7. Корпоративні гарантії: розміщення частки пенсійних коштів у інвестиційні програми підприємства-вкладника; економічні можливості підприємства Вкладника по виконанню зобов’язань перед своїми Учасниками Фонду.

8. Суб’єктивні гарантії: участь авторитетних, поважних, компетентних осіб в Наглядовій Раді Фонду; відповідальність роботодавця та профспілки за належне соціальне забезпечення.

Крім того, можливо виявити й політичні гарантії основою яких є відповідні конкретні дії з боку держави щодо підтримки системи АСС та діяльності НПФ.

Для того, щоб запрацювала надійна та ефективна система недержавного пенсійного забезпечення необхідно окрім Закону “Про недержавне пенсійне забезпечення” прийняту велику кількість нормативних актів, тобто сформувати ефективну нормативну базу НПС.