58. Національно-правовий механізм реалізації альтернативних форм соціального захисту моряків.

Національний механізм реалізації міжнародних соціальних стандартів складається з: національних норм, що розробляються державами самостійно, або виникають як наслідок імплементації відповідних міжнародних норм; державних організацій, що виконують норми національного законодавства відносно реалізації соціальних норм (стандартів); додаткових систем АСС, які шляхом діяльності приватних інституцій, реалізують національне законодавство в сфері соціального страхування, та доповнюють систему державного соціального захисту.

Необхідно відмітити, що по-перше, важлива конституююча та інституційна роль держави в легалізації та легітимації АСС. По-друге, акцентувати увагу на тому, що зазначені вище елементи національного механізму реалізації міжнародних соціальних стандартів є обов’язковими на всіх стадіях правового регулювання, а значить й реалізації міжнародних соціальних стандартів.

Через весь дворівневий механізм реалізації міжнародних соціальних стандартів проходить ідея створення для людини соціально захищеного життя. Це завдання покладається на держави універсальними міжнародними нормами, потім уточнюється регіональними нормами. Лише після цього ідея соціально захищеної людини втілюється на внутрідержавному рівні з урахуванням національних особливостей та умов життя у кожній конкретній державі.

Отже, недержавне соціальне страхування (АСС) є одним з важливих елементів механізму реалізації міжнародних соціальних стандартів особливо для держав, що знаходяться на перехідному етапі їх соціально-економічного розвитку.

Реформування законодавства України в сфері соціального страхування проходить відповідно до міжнародних та регіональних договорів у сфері соціальних прав людини. Україна вже ратифікувала низку міжнародних договорів, які встановлюють міжнародні соціальні стандарти. Деякі з них вже є частиною внутрішнього законодавства (наприклад, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Європейська соціальна хартія (оновлена) 1996 р.), але багато міжнародних актів Україна ще не ратифікувала (наприклад, Конвенції МОП № 102 "Про мінімальні норми соціального забезпечення" 1952 року, № 117 "Про основні цілі і норми соціальної політики" 1962 року та ін.). Приєднання до зазначених міжнародних угод буде позитивно сприяти поступовому формування внутрідержавних соціальних стандартів, на основі яких можна визначити рівень основних державних соціальних гарантій. Україна член МОП с 1954 р. Продуктивність такого висновку підтверджує прийняття в 2000 році Закону України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії".

59. Сучасний стан соціальної захищеності та проблема оподаткування прибутків моряків.

Робота в морі небезпечна. Судно - це об'єкт підвищеної небезпеки. Як це ні сумно, але моряки всеж таки досі гинуть в морі - в результаті сім'я залишається без годувальника. Так само не рідкісні випадки травмування моряків. Звичайно, судновласник повинен виплачувати компенсацію морякам або його сім'ї, але фактично він будь-якими шляхами прагне уникнути виплати або, принаймні, максимально зменшити її розмір. Саме в цих ситуаціях у моряка виникає потреба в соціальній захищеності. Соціальна захищеність - це коли моряк або його родина у разі смерті, або втрати працездатності гарантовано має социальтную захист, тобто він і його родина не залишаться сам на сам зі своїми проблемами. Плюс гарантія пенсії реальної, а не гарантується державою. МОП одна з найстаріших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена в 1919 р. як автономна організація при Лізі націй; з 1946 р. стала першим спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй (ООН), в даний час об'єднує понад 160 держав

Дійсно, переважна більшість українських моряків працюють на іноземних судах (а де ж їм працювати, якщо свого флоту майже не залишилося). І в силу цього вони традиційно не цікаві нашим держструктурам, оскільки не платять податки безпосередньо в Україні.

Навіть не сплачуючи податків будинку, десятки тисяч моряків привозять і інвестують в економіку нашої країни великі гроші. Вважати, що моряк, повертаючись з піврічного рейсу з 6 або 15 тис. дол. в кишені, стане платити з цієї суми податки, нереально. З іншого боку, перебування в тіні позбавляє моряка в перспективі можливості отримувати нормальну пенсію.

Сучасний стан соціальної захищеності моряків та проблема оподаткування прибутків моряків.

Робота в море небезпечна. Судно - це об'єкт підвищеної небезпеки. Як це ні сумно, але моряки всеж таки досі гинуть в морі - в результаті сім'я залишається без годувальника. Так само не рідкісні випадки травмування моряків. Звичайно, судновласник повинен виплачувати компенсацію морякам або його сім'ї, але фактично він будь-якими шляхами прагне уникнути виплати або, принаймні, максимально зменшити її розмір. Саме в цих ситуаціях у моряка виникає потреба в соціальній захищеності. Соціальна захищеність - це коли моряк або його родина у разі смерті, або втрати працездатності гарантовано має социальтную захист, тобто він і його родина не залишаться сам на сам зі своїми проблемами. Плюс гарантія пенсії реальної, а не гарантується державою. МОП одна з найстаріших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена в 1919 р. як автономна організація при Лізі націй; з 1946 р. стала першим спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй (ООН), в даний час об'єднує понад 160 держав

Дійсно, переважна більшість українських моряків працюють на іноземних судах (а де ж їм працювати, якщо свого флоту майже не залишилося). І в силу цього вони традиційно не цікаві нашим держструктурам, оскільки не платять податки безпосередньо в Україні.

Навіть не сплачуючи податків будинку, десятки тисяч моряків привозять і інвестують в економіку нашої країни великі гроші. Вважати, що моряк, повертаючись з піврічного рейсу з 6 або 15 тис. дол. в кишені, стане платити з цієї суми податки, нереально. З іншого боку, перебування в тіні позбавляє моряка в перспективі можливості отримувати нормальну пенсію.

З набранням чинності Податкового кодексу України (далі - ПК), виключно їм визначається вичерпний перелік податків і зборів, що стягуються в Україні. Що стосується податку на доходи фізичних осіб, то його платниками є: фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізичні особи - нерезиденти, який отримують доходи з джерела їх походження в Україні;

податкові агенти.

У трактуванні НК терміна «фізична особа-резидент» кардинальних змін у порівнянні з нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (діяв з 2003 року по 2010) не відбулося.

Податкові служби в даній ситуації будуть розглядати моряка як резидента, оскільки, згідно з ПК, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Місце проживання визначено статтею 29 Цивільного кодексу України як житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Далі, якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від від'їзду ) протягом періоду або періодів податкового року. Тобто 183 дні податкова застосовувати щодо моряків, найімовірніше, не буде.

Крім того, згідно з ПК, достатнім (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що дасть податкової фактично беззастережне підставу визнавати моряків резидентами.

Більше того, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту (14.1.213), фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

 Віднести моряків до самозайнятих осіб (у тому числі, фізичним особам-підприємцям) не можна, оскільки фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

 Підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відносини ж між судновласником і членом екіпажу є трудовими правовідносинами, що дає податковій право не розглядати моряка як самозайнята особа.

Платник податків (фізична особа-резидент), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу і подати податкову декларацію за підсумками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Висновки такі:

Відповідно до ст. 13 НК, доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою Україна. Суми податків і зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими НК.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 НК, у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. (Тобто в такому випадку два рази вам податок платити не потрібно, але декларацію доведеться подати. Неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом).

Таким чином, якщо Ваш роботодавець - резидент держави, з якою Україна уклала відповідний договір про уникнення подвійного оподаткування (їх на сьогодні близько сімдесяти, в тому числі, наприклад, Болгарія, Греція, Єгипет, Італія, Іспанія, Кіпр, Польща, Португалія, Туреччина ), Ви сміливо можете не включати Ваш дохід до складу оподатковуваного, враховуючи, разом з тим, положення конкретного міжнародного договору та вимоги ст. 13 і 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 НК (надати підтверджуючі документи щодо суми отриманого доходу та суми сплаченого податку в іноземній юрисдикції.) Такі документи в силу вимог п. 13.5 ст. 13 НК повинні бути отримані від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого проводити такий податок, у вигляді довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та / або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.