Національна Академії Наук України

Київський університет права

Батіна Ірина Алимівна

Теорія та практика перекладу

Навчальний посібник

для студентів відділення

міжнародного права

Київ 2011

Пропонований навчальний посібник входить до системи дисциплін, які навчають теорії та практиці перекладу. Матеріал посібника розрахований на засвоєння та розвиток практичних навичок перекладу з англійської мови на українську та навпаки. Основним принципом побудови посібника, відбору та розташування навчального матеріала є створення системного уявлення про способи, засоби та прийоми трансформування мовних одиниць та структур при двосторонньому перекладі.

Тема№1 Поняття перекладу. Стадії перекладу. Теорії перекладу.

Тези лекції.

План

1. Специфіка перекладу як виду фахової діяльності.

2. Поняття перекладу.

3. Стадії перекладу.

4. Теорії перекладу.

1. Специфіка перекладу як виду фахової діяльності.

В Україні перекладач завжди був більшим ніж фахівець із перетлумачення чужого. Навіть саму тканину мови розвивають і створюють не в останню чергу переклади, зі Святого Письма починаючи. Символічно й те, що, зокрема, колядка “Дивная новина” теж була перекладена у 1781 році з польської ченцями Почаївської лаври.

Ця професія, яка нібито нічим не гірша й не краща від інших, усе ж не зовсім звичайна. У неї ховаються в часи репресій. Вона здатна розкрити талант митця, який з певних причин не творить сам.

Один з найвидатніших українських перекладачів Микола Олексійович Лукаш (1919-1988) вважав, що в умовах імперської цензури публікувати власні правдиві художні твори не випадає. Тому він збагачував рідну мову за допомогою перекладання закордонної класики з двадцятьох мов. Загалом у його доробку більше аніж три з половиною тисячі перекладених шедеврів світової літератури. Переклад Лукашем “Декамерона” Боккаччо в 1964 році нечувано поповнив українську літературу втраченими, здавалося б, назавжди словами. Він узагалі змінив мову, змусивши всіх наших письменників писати інакше. За це Лукаш і зазнав утисків од тодішньої влади, був виключений зі Спілки письменників, його переклади було заборонено друкувати.

Талановитий український поет Михайло Литвинець не мав можливості займатися поетичною творчістю та зреалізував свій творчий потенціал, ставши відомим перекладачем з романських мов (французької, італійської, португальської, іспанської та інших) та познайомивши українських поціновувачів поезії Камоенса, Беранже, Леопарді, Містраля, Пабло Неруди з творчістю цих майстрів поетичного слова.

Ця професія може навіть вбити – як сталося з Гітоші Ігараші, японським перекладачем “Сатанинських віршів” Салмана Рушді, якого зарізав ісламістський фанатик.

2. Поняття перекладу.

У перекладі ми маємо справу з двома мовами (мовою- джерелом та мовою перекладу) і щоб перевірити інформацію, яку вони нам повідомляють про екстралінгвістичні об’єкти, ми повинні зважати на екстралінгвістичну ситуацію та фонову інформацію.

На думку Мірама Г.Е., як об’єкт лінгвістичного вивчення, переклад є складною єдністю, що складається з наступних взаємозв’язаних компонентів:

• елементів і структур мови-джерела (що можуть бути ядерними або транформами за теорією Н.Чомскі);

• елементів і структур мови перекладу;

• набору трансформацій, що дають змогу трансформувати елементи та структури мови-джерела в елементи та структури мови перекладу;

• системи мов, залучених до перекладу (за своїм структурним типом мови можуть бути аналітичними, синтетичними, флективними, інкорпоруючими, імпліцитними, експліцитними, etc.;

• концептуального наповнення та організації мови –джерела;

• концептуального наповнення та організації мови перекладу;

• взаємозв’язку концептуального наповнення мови-джерела та мови перекладу.

За Коміссаровим В.Н., переклад – це функціональна взаємодія мов. Вивчаючи цей процес, слід дослідити елементи, що взаємодіють, і правила взаємодії. Серед елементів, що взаємодіють, слід розрізняти видимі елемети та похідні від них елементи. Видимі елементи в перекладі - це частини слів, слова та словосполучення текста-джерела. Проте процес перекладу передбачає частини слів, слова та словосполучення мови перекладу (не тексту перкладу, оскільки коли ми починаємо переклад, або, точніше, коли ми починаємо вибудовувати модель майбутнього перекладу, текст перекладу ще треба створити). Ці компоненти перекладу є похідними від видимих елементів тексту-джерела.