Переклад являє собою один з

Переклад являє собою один з

найважливіших видів мовної діяльності (МД),

володіння ним необхідно для повноцінної роботи

представників найрізноманітніших

спеціальностей. Переклад сьогодні є найбільш

перспективним засобом подолання існуючих мовних бар’єрів. Очевидна

зростаюча роль перекладу в удосконалюванні міждержавної комунікації, в

обміні різною інформацією, що представляється на різних мовах. Про це

свідчить постійне розширення ринку перекладу, масштаби підготовки

перекладачів у різних країнах, а також розробка і впровадження

автоматичних перекладацьких систем, практичні потреби багато в чому

10

сприяють розвитку науки про переклад. Переклад – це передача змісту

усного або писемного мовлення на одній мові засобами іншої мови.

Професор Бархударов Л. С. визначає переклад як “процес заміни

мовленнєвого твору (тексту) однією мовою мовленнєвим твором (текстом)

іншою мовою при збереженні незмінного плану змісту “Це значить, що при

перекладі відбувається заміна одиниць мови, але зберігаються незмінним

план змісту, тобто передана текстом інформація. Звідси випливає, що

найважливішою задачею перекладача у процесі здійснення перекладу є

пошук у вихідному тексті мінімальної мовної одиниці, що підлягає

перекладу, тобто такої одиниці, якій повинна бути підібрана відповідність у

мові, на яку перекладають (ПМ), але складові частини якої окремо не

передаються засобами ПМ. Таку одиницю прийнято називати одиницею

перекладу.[181]

Отже, одиниця перекладу – це найменша одиниця вихідної мови (ВМ),

що має відповідність у ПМ та складну будову, але частини її, взяті окремо,

“неперекладні“, тобто в тексті перекладу їм ніяких відповідностей

встановити неможливо.

Переклад з однієї мови на іншу – це ремесло, яке існувало з давніх

часів. Багато тисяч років тому племена, що говорили різними мовами,

спілкувалися одне з одним, і вже тоді виникла потреба у перекладачах.

Спочатку були перекладачі-аматори, потім з’явилися професіонали.

Спочатку i_o_n_.перекладали, довго не мудруючи, потім виникли теорії перекладу.

З розквітом художньої літератури почали говорити про переклад як про

мистецтво. Як перекладати?

Дискусія на цю тему триває вже не перше тисячоліття. Одні вимагали

дослівного перекладу тексту на шкоду мові, якою перекладали.

Інші намагалися донести до читача лише зміст тексту. А Дідро взагалі

зневажив оригінал. Він прочитував книгу двічі, “проникався її духом”, потім

закривав й починав перекладати. Сервантес не вірив у силу перекладу і вклав

у слова Дон-Кіхота скептичне порівняння його зі зворотною стороною

килима.

Французькі перекладачі ще у XVII столітті написали багато статей на

захист буквального й вільного перекладу. Із властивою французам

грайливістю один із них порівняв переклад з жінкою і говорив, що від

перекладу, як і від жінки, неможливо вимагати, щоб він був одночасно і

красивим і вірним.

Невірність перекладу нерідко була причиною дипломатичних

конфліктів. В Італії навіть була приказка: "Перекладачі-зрадники".

Колись переклад вважали справою, яка потребує великих спеціальних

знань, але мало поважали. Філософ Монтеск'є, наприклад, відмовився

вважати переклад творчою роботою.

Зараз невичерпне старання перекладачів отримало загальне визнання.

Переклад, і як мистецтво, і як ремесло, надзвичайно удосконалився. І вже

немає тієї галузі, в якій не потребувалися би послуги перекладачів.

Переклад опинився у центрі людських проблем.

11

У коло діяльності перекладу входять:

• художня література (проза, поезія);

• публіцистика;

• наукова література;

• документи;

• ораторська мова;

• ділові папери;

• кінофільми.

Переклад – це процес, що розпадається на два етапи:

1. Психічний акт (твір, створений однією мовою, перетворюється у твір

на іншій мові);

2. Результати перекладу (новий текст на іншій мові).

Перекласти – значить найвірніше виразити те, що було створено засобами

іншої мови (у цьому міститься відмінність перекладу від переказу, адаптації

та ін.). Переклад _n_ _A_повинен бути зрозумілим і доступним читачеві, відповідати

нормам тієї мови, на яку перекладається текст.

Перш ніж приступити до перекладу, необхідно:

а) Самому усвідомити в точності і проаналізувати, що перекладається

(історія, культура, ментальність, жанр, стиль).

б) Обрати відповідні засоби вираження (лексика, граматика, художні

засоби).

Згідно психолінгвістичної класифікації існують такі види перекладу:

12

Переклад

в Україні

Історія перекладу в Україні пройшла довгий

період розвитку,починаючи з часів Київської Русі. Відомі українські перекладачі внесли великий

вклад в розвиток світового перекладу. Наведемо

короткі відомості про них:

13

Переклад наукової, технічної, ділової, правової документації з однієї

мови на іншу є невід’ємною частиною науково-технічного прогресу. Річні

обсяги перекладів, що виконуються у промислово розвинених країнах,

досягають астрономічних цифр і продовжують постійно зростати. Уже на

початку 80-х років обсяг матеріалів Європейського Економічного

Співтовариства перевищив 20 млн. слів на рік. Для типового, нормально

функціонуючого науково-дослідного інституту річний обсяг релевантної

науково-технічної інформації складає не менше, ніж тисячу документів,

причому біля половини з них – іншомовні документи. І якщо врахувати, що

максимальна продуктивність праці перекладача складає 4-5 авторських

аркушів на місяць, а середній обсяг документу – 0,7-8 авторського аркуша, то

неважко побачити, що для задоволення попиту на переклад тільки HTІ, що

надходить (без урахування перекладу на іноземні мови), локальній

інформаційній службі необхідно мати штат перекладачів не менше 20

чоловік, які працюють з максимальною продуктивністю i не виконують

14

Поняття про

машинний

переклад

жодних інших видів аналітично-синтетичної переробки інформації, крім

перекладу.

У спеціальних закладах обсяг замовлень на переклад такий, що кожне

замовлення задовольняється звичайно протягом 2-3 місяців, причому

установа не може дозволити co6i замовити переклад ycix потенційно

релевантних документів з фінансових міркувань, тим більше, що далеко не

кожний такий документ виявляється насправді релевантним інформаційним

потребам установи.

Більше того, в епоху міжнародних контактів, що поширюються,

завданням особливої важливості стає переклад різноманітної технічної та

комерційної документації на мови країн-імпортерів продукції. Це завдання

ускладнюється як специфікою перекладу на іноземні мови, так i жорсткими

вимогами до якості такого перекладу, що має в цих випадках справді

міжнародне значення.[182]

В 90-i роки, у зв’язку з включенням держав колишнього CРCP у

структуру міжнародного інформаційного ринку, великого значення набув

переклад повідомлень світових інформаційних агентств на мови країн, котрі

приймають цю інформацію, а також із цих мов – на мови міжнародного

спілкування, в першу чергу англійську та німецьку. Яскравим прикладом

може служити сумісна діяльність російського концерну "Известия" i одного з

провідних світових інформаційних агентств VWD (Німеччина): щодобовий

обсяг інформації, що її одержує російський концерн на англійській i

німецькій мовах, складає майже 1,5 Мгб, тобто близько 80 авторських

аркушів, причому чимала частина цієї інформації підлягає перекладу в

режимі реального часу. Будучи фактично двомовною країною, що в якійсь

мipi зближує її з такими державами, як Канада, Люксембург, Швейцарія,

Україна мусить вирішити як мінімум 2 комплекси проблем у галузі

перекладу інформації:

− переклад з мов міжнародного спілкування на українську та російську

мови, а також з української та російської – на мови міжнародного

спілкування;

− російсько-український i українсько-російський переклад.

В промислово розвинених країнах індустрія

машинного перекладу (МП) – галузь

комп’ютерної лінгвістики, що формувалася з

початку 70-х років (хоча перші кроки в цьому

напрямі були зроблені в середині 50-х років у

США i CPCР), утворилась у відповідь на шалений соціальний попит щодо

перекладу величезної кількості інформації. Індустрія МП характеризується

такими ознаками:

− постійно зростаючим числом користувачів і виробників систем МП,

широким залученням МП до реальних інформаційних процесів;

− різноманітністю підходів до побудови систем МП i, відповідно,

опрацюванням великого числа оригінальних пакетів прикладних

програм для МП;

15

− використанням для реалізації систем МП сучасних інформаційних

технологій.

Технологія Translation Memory (ТМ) – база даних, де зберігаються

виконані переклади, іноді її називають ще “пам'ять перекладів” – стала одним

з нових інструментів перекладача. Translation Memory часто плутають з

машинним перекладом (Mahcine Translation). Використання технології ТМ

підвищує швидкість перекладу за рахунок зменшення об'єму механічної

роботи. Проте ТМ не виконає переклад за перекладача, але значно полегшить

його роботу. Принцип роботи технології ТМ досить простий – в процесі

перекладу пари “початковий текст – кінцевий (переведений) текст”

накопичуються в базі (або базах) даних і потім використовуються для

перекладу нових документів.

Для полегшення обробки інформації і порівняння різних документів

система Translation Memory розбиває важ текст на окремі частини, які

називаються сегментами.

При перекладі нового тексту система порівнює всі сегменти тексту з

вже наявними в базі. Якщо системі вдається знайти повністю або частково

співпадаючий сегмент, то його переклад відображається з вказівкою збігу у

відсотках. Слова і фрази, які відрізняються від збереженого тексту,

підсвічують. Це свого роду “підказки”, що в деякій мірі полегшують працю

перекладача і скорочують час, необхідний для редагування перекладу. Як

правило, задається поріг збігів на рівні не нижче 75%. При меншому відсотку

збігу дуже зростають витрати на редагування тексту, і цей сегмент швидше

перевести уручну. Виходить, що при роботі з ТМ перекладачеві залишається

перекласти тільки нові сегменти і відредагувати частково співпадаючі

сегменти.

Кожна зміна або новий переклад зберігаються в ТМ, і немає необхідності

перекладати одне і те ж двічі. Подібно до старанного учня, Translation

Memory запам'ятовує терміни і пропозиції, на основі яких і будується так

звана “пам'ять перекладів”. ТМ – це база (або бази, якщо переклад

виконується з різних тематик) даних, що постійно росте, яка “пам'ятає” всі

виконані переклади, і може стати ”мовною пам'яттю”. База даних пам'яті

перекладів поповнюється і росте з перекладом кожного нового документа,

тому час, що витрачається на наступний подібний переклад, зменшується, а

відповідно зменшуються і фінансові витрати. Дана технологія допомагає

помітно скоротити витрати засобів і часу на переклад технічної документації

за рахунок використання фрагментів тексту, що повторюються.

Оцінюючи актуальність автоматизації перекладу, Дж. Слокум пише, що

фахівця, який бажає бути в кypci подій у своїй науковій, технічній галузі,

цілком задовольняє недорога система МП, яка здійснює швидкий, хоча й

недосконалий переклад великих обсягів інформації. В найгіршому випадку,

тобто при одержанні від машини перекладу недостатньо високої якості,

фахівець міг би, тим не менше, вирішити, чи потрібний йому більш точний

інтелектуальний переклад. Що ж стосується перекладу інформації на

іноземні мови, то Дж. Слокум вважає, що вигідніше користуватися системами машинного перекладу, які допускають інтелектуальне

постредагування, ніж робити повністю "ручний" переклад.

Історія машинного перекладу на даному

етапі нараховує майже п'ятдесят років

розвитку. Біля джерел машинного перекладу

стояв радянський технік-винахідник П.П.

Смирнов-Троянський, який у 1939 році

повідомив про те, що розробив спосіб машинного перекладу з однієї мови на

іншу. Слід зазначити, що у той час його винахід був сприйнятий

мовознавцями з глибоким скептицизмом, він вважався нездійсненним і

непотрібним. У результаті дослідна модель перекладної машини зі

словниковим табулятором у 1000 слів так і не була побудована.

Важливим етапом для розвитку МП було створення і широке

використання електронно-обчислювальних машин, призначення яких полягає

в опрацюванні інформації за визначеними правилами, чи як говорять за

визначеними "алгоритмами".

У 1946 році, у дискусії про застосування електронно-обчислювальних

машин, Уоррен Уівер висловив думку про можливість машинного аналізу

мови і машинного перекладу, а через три роки був опублікований його

видатний меморандум "Переклад", що зацікавив широкі кола вчених. Ще

через три роки, навесні 1952 року, у Массачусетському технологічному

інституті була скликана перша конференція з теоретичних проблем

машинного перекладу, у вересні цього ж року 40 лінгвістів взяли участь в

обговоренні питань МП на Сьомому Міжнародному конгресі лінгвістів. У

1954 р. був проведений перший публічний експеримент МП (так званий

"експеримент Достерта"). У березні 1954 р. почав виходити в світ

спеціальний журнал "Машинний переклад" (Mechanical Translation), що

випускається Массачусетським технологічним інститутом. На території

колишнього Радянського Союзу перші переклади були здійснені в 1955-1956

рр. В інституті точної механіки та обчислювальної техніки був проведений

переклад англійського науково-технічного тексту російською мовою. У 1956

р. у Москві було створене Об'єднання з МП, яке почало випускати своє

видання "Бюлетень об'єднання _______з проблем машинного перекладу", пізніше

перейменоване в "Машинний переклад і прикладну лінгвістику". Це видання

зіграло велику роль в об'єднанні всіх зусиль у цій галузі. Літом 1958 р. у

Москві була проведена 1-а Всесоюзна конференція з МП, у якій взяли участь

науковці Києва, Єревана, Тбілісі та інших міст.

У середині минулого сторіччя Уорреном Вівером вперше була

висловлена думка про переклад текстів за допомогою машин, процес цей він

порівнював з процесом криптографічної дешифровки текстів, який вже на

той час почав механізуватися. За більш ніж п'ятдесят років було багато

зроблено в цій галузі, витрачені великі гроші, але остаточно проблему

перекладу на цей час ще не вирішено.

За свідоцтвом біографів, видатний математик 19-го сторіччя, Чарльз

Беббідж намагався переконати британський уряд в необхідностіфінансування його дослідження по розробці "обчислювальної машини". Крім

іншого він обіцяв, що ця машина зможе колись перекладати розмовну мову.

Але хоча сьогодні він і вважається автором багатьох ідей , які лежать в основі

роботи комп'ютера, але він так і не зміг ні побудувати свою машину, ні

виконати обіцянки з приводу машинного перекладу.

На теренах колишнього Радянського Союзу існували дві філософії

машинного перекладу (МП), які умовно можна назвати "прагматичною" та

"глобальною". Перша була представлена керівником всесоюзної групи

"Статистика мови" професором Р.Г.Піотровським, директором ВЦП

професором Ю.М. Марчуком, їх учнями та однодумцями. Згідно з їх

розмірковуваннями МП може бути тільки "чорновим" і реалізувати його

можна лише методами поверхово-синтаксичного аналізу без поглиблення у

тканину вхідного тексту. Інший підхід відстоювала школа одного з провідних

вітчизняних лінгвістів –професора Ю.Д. Апресяна. Ця група вчених

намагалась побудувати систему МП, яка була б орієнтована на отримання

перекладу високого рівня відповідно до мовної моделі "зміст-текст"

професора І.А.Мельничука.

Обидва ці підходи, при всій їх відмінності, виявились дуже плідними

для інженерної лінгвістики. Системи, створені колективом Ю.Д. Апресяна,

представляють велику наукову цікавість, тому що спираються на більш

глибокий опис мови, ніж системи, розроблені прагматиками. У той же час

менш досконалі з лінгвістичної точки зору, комерційно орієнтовані системи

МП користуються більшою популярністю у широкого кола власників ПК

завдяки зручності та легкості в користуванні.

Системи машинного перекладу (СМП) текстів з одних природних мов на

інші моделюють роботу людини-перекладача. Їх ефективність залежить,

насамперед, від того, в якій мірі в цих системах ураховуються об'єктивні

закони функціонування мови та мислення. На жаль, ці закони ще не досить

детально вивчені. Вирішуючи проблему МП, необхідно ураховувати багатий

досвід міжнаціонального спілкування та досвід, накопичений людством. А

цей досвід говорить про те, що в процесі перекладу в якості основних

одиниць змісту розглядаються, насамперед, фразеологічні словосполучення,

які виражають цілісні поняття, а не окремі слова.

Розглянемо, на яких принципах ґрунтується

робота автомата, що перекладає.

Відомо, що мову можна представити у вигляді

символьного коду, за допомогою якого

записуються розумові уявлення про речі

реального світу (концепти).

Наприклад, концепт будинку відповідає в українській мові ланцюжку

символів БУДИНОК, а в англійській – послідовності символів BUILDING.

Тоді, мабуть, можна сказати, що різні ланцюжки символів, тобто слова

різних мов (наприклад, БУДИНОК і BUILDING) відповідають тому самому

концепту (у нашім прикладі, концепту будинку). У такому випадку, якщо слово однієї мови, А, дорівнює концепту, С, і

слово іншої мови, В, теж дорівнює цьому концепту, С, то за принципом

транзитивності:

Якщо А=С и В=С, то А=В.

Іншими словами, елементи різних мов можна прирівняти на основі їхньої

відповідності тому самому значенню.

На цьому принципі і заснована робота автомата, що перекладає, – слова

різних мов прирівнюються один одному на основі спільності значення.

Для створення автомата, що перекладає, відповідності між словами

різних мов заносяться в програму комп'ютера і завдання такого примітивного

автомата досить просте – для поступаючих на вхід слів однієї мови він

знаходить відповідності в іншій мові і так, слово за словом, перекладає текст.

Однак, як вам теж повинне бути відомо, спільне значення в різних мовах

можуть мати не тільки окремі слова, але й словосполучення, тому

найпростіший автомат, що перекладає, шукає відповідності не тільки для

окремих слів, але і для словосполучень, виконуючи так званий послівно-

пооборотний переклад.

Крім того, відповідність слів різних мов одне одному не є однозначним,

тобто одному слову мови А може відповідати кілька слів мови В і навпаки.

Отже, в автоматі, що перекладає, необхідно передбачити програму вибору

правильного еквіваленту. [183]

Такі програми звичайно ґрунтуються на двох принципах:

1. На принципі вибору еквіваленту за синтаксичною моделлю вхідного

тексту, наприклад, автомат може розрізнити закладені в його словник

еквіваленти дієслова to book і іменника a/the book (відповідно, «резервувати»

і «книга»).

2. На більш складному принципі вибору еквіваленту за семантичною

моделлю. За різними семантичними моделями автомат, наприклад, може

розрізняти такі еквіваленти слова order, як «порядок» і «замовлення».

Обидві моделі звичайно застосовують у комплексі.

У деяких більш складних системах на додаток до цих двох принципів

вибору еквіваленту застосовують також і принцип вибору на основі

екстралінгвістичної (фонової) інформації. Моделі _______для вибору еквівалентів за

цим принципом відносять до розряду моделей штучного інтелекту. [184]

Всім добре відомо, що гарний переклад тексту

– це не тільки творча, але й достатньо трудомістка

робота. Причому навіть гарний переклад, як

правило, потребує редагування. Що стосується

творчої частини, то в близькому майбутньому в

змаганні комп'ютер-людина завжди переможе "живий" перекладач. Проте

для вирішення проблем, обумовлених трудомісткістю процесу перекладу,

системи МП можуть виявитися хорошою підмогою. Для того, щоб це краще

зрозуміти, перерахуємо переваги програм машинного перекладу (загальні для

всіх систем МП взагалі і систем PROMT зокрема): 1. Висока швидкість. Всього декілька секунд і Ви отримуєте переклад

багатосторінкового тексту. Це дозволяє швидко зрозуміти зміст тексту, а

якщо система налаштована на переклад текстів цієї тематики, потрібне

мінімальне редагування.

2. Низька вартість. Це дуже легко оцінити: якщо ви звертаєтесь до

професіональних перекладачів, доводиться платити за кожну сторінку

перекладеного тексту (залежно від регіону й рівня кваліфікації перекладача

сторінка перекладу коштуватиме від 5 до 20 доларів), або ви наймаєте

штатного перекладача, якому доводиться платити зарплату. У випадку з

системою машинного перекладу, ви платите гроші тільки один раз – при

покупці програми. Чому віддасте перевагу – разовому капіталовкладенню

або регулярним витратам? За даними користувачів компанії PROMT при

перекладі від 50 сторінок тексту в місяць програма-перекладач PROMT 98

окупається приблизно за місяць.

3. Доступ до послуги. Важливий чинник, який багато критиків систем

МП не враховують. Програма-перекладач завжди під рукою, а звернення у

бюро перекладів у багатьох випадках пов'язано з додатковими витратами

часу і сил.

4. Конфіденційність. Системі МП ви можете довірити будь-яку

інформацію. Чи приємно вам віддавати на переклад особисте листування? Чи

готові Ви до того, щоб посвятити у свої фінансові справи стороннього

перекладача? Якщо так, то дійсно питань немає. Алі навіть у цьому випадку

небагато користувачів Вас у цьому підтримають. Програма-перекладач

збереже в таємниці будь-які тексти, якій Ви їй довірите.

5. Універсальність. Будь-який перекладач завжди має спеціалізацію,

тобто перекладає тексти з тієї тематики, якою добрі володіє. Коли перекладач

художньої літератури береться за переклад, наприклад, технічних текстів,

ляпсусів не уникнути. Узяти хоч би класичний приклад: "Голий провідник

біжить вздовж автобуса" (в оригіналі "Naked conductor runs along the bus"). І

це не результат творчості комп'ютера, цей історичний приклад мав місце,

коли комп'ютер ще був рідкістю. Система МП вигідно відрізняється тім, що

вона абсолютно універсальна. Потрібно тільки грамотно підключити

спеціалізований словник з відповідної тематики. Слід врахувати й ще одну

перевагу систем МП: поповнення їх спеціалізованих словників новітніми

термінами набагато випереджає аналогічні словники поліграфічного

виконання. У ряді випадків також рекомендується вести свій власний

словник нових термінів або нових значень. У цьому випадку ви гарантовано

отримуєте необхідну якість перекладу.

6. Переклад інформації в Інтернеті. В ON-LINE перекладі

найяскравіше виявляються всі переваги систем МП. Більш того, у більшості

випадків перекладати інформацію в Інтернеті, якщо Ви самі не знаєте

декількох мов, можна тільки за допомогою програм-перекладачів. Саме ця

потреба зумовила величезне зростання інтересу до систем МП у світі. Тільки

завдяки ON-LINE системам МП з'явилася можливість проглядати іноземні

сайти, не замислюючись над їх перекладом. Крім того, тут діють всі вище

20

Завдання

дисципліни

«Інформаційні

технології у

перекладі»

перелічені переваги систем МП: переклад текстів з будь-якої тематики

проводитися швидко і конфіденційно.

Колективне використання систем МП в організаціях дає додаткові

переваги:

1. Одноманітність стилю й використовуваної термінології. Як відомо,

витрати на постредагування при роботі колективу перекладачів близько 100-

140 % від вартості перекладу. Переклад, виданий системою МП легше

правити, оскільки він витриманий в одному стилі. Якщо в тексті який-небудь

термін, що часто зустрічається, перекладений неправильно, то всі помилки

можна виправити простою автозаміною. Коли об'ємний текст перекладається

групою перекладачів, то доводиться виловлювати окремі неточності,

допущені кожним перекладачем. Редакторові в цьому випадку потрібно

також "вирівнювати" і стиль перекладу.

2. Відсутність витрат на форматування. Це особливо важливо при

перекладі електронної документації. Програма-перекладач повністю зберігає

початкове форматування, що дозволяє заощадити час і гроші при підготовці

перекладу. Проте замість того, що б спробувати використовувати ті переваги,

які надає МП, деякі перекладачі доводять завдання до абсурду, наприклад,

намагаючись перекладати прислів’я казки, пісні або вірші, тобто саме те, для

чого системи МП не призначені. Інші, не спромігшись прочитати опис

програми, намагаються перекладати текст з медичної тематики з

підключеним банківського словника, а потім бачать нісенітницю. Тобто

перекладач повинен перш за все раціонально використовувати переваги

автоматизованого перекладу.

Вивчення дисципліни "Інформаційні

технології у перекладі" спрямоване на

формування навичок підготовки тексту

перекладу в електронному вигляді та навичок

автоматизованого перекладу.

Метою навчання дисципліни "Інформаційні

технології у перекладі є вивчення історії

машинного перекладу, жанрів і видів перекладу, сучасного програмного

забезпечення машинного перекладу, електронних словників та систем

конвертації друкованих документів в електронну форму.

Об’єктом вивчення дисципліни є підготовка тексту перекладу,

автоматизований переклад, його особливості, відмінності від інших видів

перекладу, переваги і недоліки, а також доцільність його використання в

різних ділових ситуаціях.

Предметом вивчення дисципліни є автоматизовані технології перекладу

та їх застосування.

Основні завдання: закріпити теоретичні та практичні навички роботи

сучасним програмним забезпеченням, яке використовує перекладач,

системами автоматизованого перекладу, електронними словниками,

системами конвертації друкованих документів в електронну форму.__ В результаті вивчення дисциплін студенти повинні знати:

1) Історію машинного перекладу.

2) Жанри і різновиди перекладу.

3) Сучасний стан і шляхи розвитку систем автоматизованого перекладу.

4) Системи конвертації документів в електронну форму.

5) Основні формати файлів, з якими зустрічається сучасний перекладач.

6) Основні вимоги до оформлення тексту перекладу.

7) Принципи створення і друкування електронних таблиць.

8) Принципи створення шаблонів.

Студенти повинні вміти:

1) Здійснювати підготовку тексту перекладу.