Термічна стійкість глазурі керамічної плитки

№ зразка	Температура в сушильній шафі, 0С	Наявність пошкодження глазурі	Висновок
1
2
3

2.6. Визначення твердості лицьової поверхні

Засоби випробування: мінерали пробні шкали Мооса.

Проведення випробування. Досліджуваний зразок ставлять на міцну підставку і гострою гранню пробного мінералу легким та рівномірним натисканням проводять по лицьовій поверхні зразка, потім її оглядають. Твердість лицьової поверхні зразка відповідає твердості того пробного мінералу, який був попереднім відносно того, що пошкодив поверхню зразка.

Результати випробувань заносять до табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Твердість лицьової поверхні керамічної плитки

№ зраз-ка	Мінерали шкали Мооса				Твердість зразка		Вис-новок
	той, що дряпає поверхню зразка		попередній		фактична	за ДСТУ
	назва	твер-дість	назва	твер-дість
1
2
3

Список літератури

1. ДСТУ БВ.2.7-67-98. Плитки керамічні фасадні і килими з них. Технічні умови.

2. ДСТУ БВ.2.7-118-2002. Плитки керамічні. Методи випробувань.

Лабораторна робота №3

ВИПРОБУВАННЯ НИЗЬКОВИПАЛЮВАЛЬНИХ ГІПСОВИХ В’ЯЖУЧИХ РЕЧОВИН

Визначити основні властивості низьковипалювального гіпсу, регламентовані ДСТУ, результати випробувань занести до табл. 3.1 – 3.6.

До випробувань проби гіпсової в’яжучої речовини, зразки та прилади треба витримати не менше 3 год за температури (20±3) °С у приміщенні з відносною вологістю повітря (65±10)%.

3.1. Визначення тонини помелу

Прилади і обладнання:

• сушильна шафа;

• ваги технічні з похибкою вимірювання не більше 0,05 г;

• сито з розмірами вічок у просвіті 0,2 мм;

• термометр зі шкалою до 100 °С;

• установка для механічного просіювання.

Проведення випробування.

Наважку гіпсової в’яжучої речовини висушують у сушильній шафі протягом 1 год за температури (50±5) °С, відбирають пробу масою 50 г, зважену з похибкою не більше 0,1 г, висипають на сито і просіюють механічним або ручним способом. Просіювання вважають закінченим, якщо крізь сито протягом 1 хв при ручному просіюванні проходить не більше 0,05 г гіпсу. Залишок на ситі зважують. Тонину помелу окремої проби у % визначають за формулою

,

де m₁ – маса залишку на ситі, г;

m – маса проби, г.

За величину тонини помелу приймають середнє арифметичне результатів двох випробувань. Результати випробувань заносять до табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Результати визначення тонини помелу гіпсової в’яжучої речовини

№ досліду	Наважка проби, г	Залишок на ситі, г	Тонина помелу, %	Клас в’яжучої речовини	Індекс тонини помелу
1
2
Середнє значення

Клас та індекс гіпсової в’яжучої речовини визначають за ДСТУ.