Результати випробувань зразків

Вид цементу	Витрати компонентів, г		Міцність, МПа, при		Марка цементу
	цемент	вода	стиску	згині

Список літератури

1. ДСТУ БВ.2.7-46-96. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови.

2. ДСТУ БВ.2.7-187: 2009. Будівельні матеріали. Цементи. Визначення міцності на згин та стиск.

3. ДСТУ БВ.2.7-188: 2009. Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення тонини помелу.

4. ДСТУ БВ.2.7-185: 2009. Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення нормальної густоти цементу, строків тужавлення, рівномірності зміни об’єму.

Лабораторна робота 6

ВИПРОБУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ

Під час лабораторної роботи студенти опрацьовують методику випробування складного будівельного розчину з розчинової суміші, яка має рухомість більш як 5 см. За завданням викладача треба розрахувати склад розчину, визначити витрату матеріалів (з розрахунку на 3 л піску), приготувати і випробувати розчинову суміш, відформувати дослідні зразки розчину і випробувати їх.

6.1. Визначення рухомості розчинової суміші

Засоби випробування:

• стандартний прилад для визначення рухомості;

• стальний стрижень діаметром 10...12 мм.

Рухомість розчинової суміші визначають за величиною занурення еталонного конуса в суміш. Для цього використовують стандартний прилад (рис.6.1), рухома частина якого закінчується еталонним конусом масою (300 ± 2) г.

Проведення випробування. Розчинову суміш перемішують, заповнюють нею посудину стандартного приладу приблизно на 1 см нижче її країв, ущільнюють 25 натисканнями стального стрижня і струшують 5...6 разів, злегка постукуючи об стіл.

Прилад встановлюють на горизонтальній поверхні (столі) і перевіряють вільність руху стрижня конуса у держачах.

Рис.6.1. Прилад для визначення рухомості розчинової суміші: 1 – посудина для розчинової суміші; 2 – конус; 3 – пусковий гвинт; 4 – шкала; 5 – стрижень; 6 – штатив; 7 – держачі

Вістря конуса приводять у дотик з поверхнею розчинової суміші в посудині, закріплюють стрижень конуса пусковим гвинтом і записують перший відлік за шкалою. Потім відпускають пусковий гвинт, даючи конусу можливість вільно занурюватись у суміш, і після закінчення занурення записують другий відлік за шкалою. Глибину занурення конуса в розчинову суміш в сантиметрах визначають як різницю між другим і першим відліком.

Величину рухомості в сантиметрах розраховують як середнє арифметичне результатів двох випробувань.

За одержаними результатами визначають марку розчинової суміші за рухомістю та її призначення, користуючись вимогами ДСТУ.

Результати випробувань заносять до табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Результати визначення рухомості розчинової суміші

№ досліду	Відлік за шкалою, см		Глибина занурення конуса, см	Марка суміші	Призна­чення розчину
	перший	другий
1
2
Середнє значення