Результати визначення термінів тужавлення гіпсової в’яжучої речовини

№ дос- ліду	Наваж-ка проби, г	Кіль-кість води, г	Діаметр розпливу тіста, мм	СКГТ, %	Наважка проби, г		Термін тужавлен- ня, хв		Група в'яжучої речовини	Індекс терміну тужав-лення
					уп.	пр.	поч.	кін.
1					-	-
2						-
3					-

Групу та індекс в’яжучої речовини за термінами тужавлення визначають за ДСТУ.

3.5. Визначення границі міцності при згині і тиску

Матеріали і прилади:

• чашка з корозійностійкого матеріалу;

• лінійка завдовжки 250 мм;

• ручна мішалка;

• мірний циліндр для води місткістю 1 л;

• металева форма з корозійностійкого матеріалу для виготовлення трьох зразків-балочок розмірами 40 мм х 40 мм х 160 мм;

• прилад МИИ-100;

• дві металеві натискні пластинки завширшки 40 мм і площею робочої поверхні 25 см²;

• прес гідравлічний з граничним навантаженням 10-20 тс.

Проведення випробування.

Металеву форму попередньо змащують зсередини мінеральним маслом середньої в’язкості.

Наважку в’яжучої речовини масою 900 г засипають протягом 5...20 с в чашку з водою, взятою в кількості, необхідній для отримання тіста стандартної консистенції, і фіксують час початку контакту в’яжучої речовини з водою.

Одержане тісто інтенсивно перемішують ручною мішалкою протягом 60 с і заливають у форму, заповнюючи її відсіки одночасно, для чого чашку з гіпсовим тістом рівномірно переміщують над формою. Після заповнення форми її струшують 5 разів для видалення затягнутого повітря, для чого її піднімають за торцеву сторону на висоту 8-10 мм і опускають. Після настання початку тужавлення надлишки гіпсового тіста знімають лінійкою, пересуваючи її по верхніх крайках форми перпендикулярно до поверхні зразків. Через (15±5) хв після закінчення тужавлення зразки витягують з форми, маркують і зберігають у приміщенні з температурою (20±3) °С та відносною вологістю повітря (65±10)%.

Визначення міцності зразків проводять через 2 год після контакту в’яжучої речовини з водою.

Для визначення границі міцності при згині кожну балочку встановлюють на опори приладу МИИ-100 таким чином, щоб ті їх грані, які були горизонтальними при формуванні, знаходились у вертикальному положенні.

Границю міцності при згині розраховують як середнє арифметичне результатів трьох випробувань.

Для визначення границі міцності при стиску кожну з одержаних половинок балочок розміщують між двома натискними пластинками таким чином, щоб бокові грані, які при формуванні прилягали до поздовжніх стінок форми, знаходились на площинах пластин, а упори пластин щільно прилягали до торцевої грані зразка (рис. 3.2).

Рис.3.2. Схема випробування на стиск: 1 – накладна пластина; 2 – половина зразка-балочки

Границю міцності окремого зразка Ri в МПа розраховують за формулою

,

де P_i – величина руйнівного навантаження, Н;

F_i – площа робочої поверхні пластин, дорівнює 2500 мм².

Границю міцності при стиску розраховують як середнє арифметичне результатів усіх зразків, без найбільшого і найменшого результатів:

,

де R_i – результати визначення границі міцності при стиску окремих зразків в МПа;

n – кількість зразків, результати визначення границі міцності яких враховані при обчисленні.

Результати випробування заносять до табл. 3.4, 3.5.

Таблиця 3.4