4. Визначення марки

Марку керамічної цегли визначають за результатами випробування на стиск та на згин.

Засоби випробування: металева лінійка, штангенциркуль, прес гідравлічний.

А. Випробування зразків на згин

Визначення границі міцності при згині проводять на цілій цеглині, за схемою балки, яка вільно лежить на двох опорах і до якої посередині прогону прикладається зосереджене навантаження (рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Схема випробовування цегли на згин

У місцях опирання і прикладання навантаження поверхню цегли пластичного формування вирівнюють цементним або гіпсовим розчином, шліфуванням або застосовують прокладки з технічної повсті, гумотканевих пластин, картону та інших матеріалів. Цеглу напівсухого пресування випробовують без застосування розчину і прокладок.

Результати випробувань заносять до табл.. 1.4.

Таблиця 1.4

Границя міцності при згині

№№ зразків	Розміри, м			Руйнівне наванта-ження, МН	Rзг, МПа
	l	b	h		зразків	цегли
1
2
3
4
5

Б. Випробування зразків на стиск

Визначення границі міцності при стиску проводять на зразках, що складаються з двох цілих цеглин або двох її половинок (розпилюють чи розколюють). Дозволяється визначати границю міцності при стиску на половинках цегли, одержаних після випробування її на згин (рис.1.3.).

Цеглу або її половинки кладуть постілями одна на одну. Половинки розміщують поверхнями розподілу в протилежні боки.

При підготовці зразків поверхні, що розташовуються перпендикулярно до напрямку стискуючої сили, слід вирівнювати.

Рис.1.3. Схема випробування цегли на стиск: 1 – зразок; 2 – шар розчину; 3 – опорна плита преса

Зразки з цегли пластичного формування виготовляють, з'єднуючи частини і вимірюючи їхні опорні поверхні цементною розчиновою сумішшю, яку виготовляють наступним чином.

Готують розчинову суміш з рівних за масою частин цементу марки 400 і піску, просіяного крізь сито з сіткою № 1,25 (В/Ц=0,40 – 0,42). Цілі цеглини чи половинки повністю занурюють у воду на 1 хв. Потім на горизонтально встановлену пластину укладають аркуш паперу, шар розчинової суміші завтовшки не більш 5 мм і першу цеглину чи її половинку, потім знову шар розчинової суміші і другу цеглину чи її половинку.

Надлишки розчинової суміші видаляють, а край паперу загинають на бокові поверхні зразка. В такому стані зразок витримують 30 хв.

Потім зразок перевертають і в такому ж порядку вирівнюють опорну поверхню зразка.

Відхилення від паралельності вирівнених опорних поверхонь зразка, що визначають за максимальною різницею будь-яких його довжин, не повинно перевищувати 2 мм.

До випробувань зразки витримують у вологих умовах протягом 3…4 діб.

Зразки цегли напівсухого пресування випробовують без вирівнювання їх поверхонь.

Дозволяється визначати границю міцності при стиску цегли пластичного формування, вирівнюючи опорні поверхні зразків шліфуванням, гіпсовою розчиновою сумішшю або застосовуючи прокладки.

Зразки, виготовленні із застосуванням гіпсової розчинової суміші, випробовують не раніше, ніж через 2 год після тужавлення. Товщина шару розчинової суміші повинна бути не більше 5 мм, водо-гіпсове відношення 0,32…0,35.

Результати випробувань заносять до табл. 1.5.

Одержані результати випробувань цегли на міцність при стиску і згині порівнюють з вимогами стандарту та встановлюють марку цегли.

За одержаними результатами треба визначити галузі можливого використання дослідженої цегли. Якщо цегла має брак, вказати можливі причини його виникнення.

Таблиця 1.5