Список літератури
ДСТУ Б.В.2.7-90-99 Вапно будівельне. Технічні умови.
Лабораторна робота 5 випробування портландцементу та його різновидів
Згідно з ДСТУ БВ. 2.7-91-99 "Будівельні матеріали. В'яжучі мінеральні" портландцемент та його різновиди можуть бути класифіковані за умовами та механізмом тверднення як в'яжучі гідратаційно-конденсаційного класу; за хімічною природою визначальних сполук – як в’яжучі лужноземельного типу, за вмістом інгредієнтів – як дво-та багатокомпонентні в'яжучі системи.
Випробування портландцементу та його різновидів виконують згідно з вимогами ГОСТ 310.1.-310.4 (ДСТУ БВ.2.7-187: 2009, ДСТУ БВ.2.7.-188:2009, ДСТУ БВ.2.7-185:2009).
5.1. Визначення виду цементу
Вивчення виду цементу починають з встановлення його кольору (табл.5.1).
Таблиця 5.1
Основні характеристики цементів
|
Вид цементу |
Нормальна густота цементного тіста, % |
Істинна густина, г/см3 |
Насипна густина, кг/м3 |
Колір та запах |
|
Портландцемент |
22...26 |
3,0...3,2 |
1100...1300 |
Світло-сірий або світло-зелений, без запаху |
|
Портландцемент з мінеральними добавками |
23...27 |
3,0...3,1 |
1000...1200 |
Те ж саме |
|
Пуцолановий портландцемент |
28...40 |
2,7...2,9 |
900... 1100 |
Світло-сірий, без запаху |
|
Шлакопортланд- цемент |
26...30 |
2,8...3,0 |
1000... 1200 |
Зелено-сірий, з запахом сірководню |
|
|
|
|
|
|
Орієнтовно колір різних видів цементу такий: портландцемент має сірий колір з зеленуватими відтінками; пуцолановий портландцемент – світло-сірий або жовтуватий, шлакопортланд-цемент – сірий з блакитним відтінком.
Ознаками, що відрізняють один цемент від іншого, можуть бути також істинна та середня густина, нормальна густота цементного тіста та строки його тужавлення.
5.2. Визначення істинної густини цементу
Істинну густину цементу визначають згідно з ГОСТ 310.2 (ДСТУ БВ.2.7-188:2009).
Апаратура і матеріали:
об'ємомір Ле-Шатель’є;
посудина з водою;
термометр;
штатив;
лійка;
збезводнений гас;
ваги технічні;
проби цементу без добавок і з добавками золи, шлаку, природної пуцолани.
Проведення досліду
Досліджуваний матеріал висушують у сушильній шафі до сталої маси при температурі Т= 105-110 0С.
Об'ємомір заповнюють безводним гасом до нульової відмітки. Відважують 65 г цементу (з точністю до 0,01г) і висипають його у прилад через лійку невеликими порціями доки рівень рідини у приладі підніметься до однієї з верхніх позначок, визначивши тим самим об'єм матеріалу. Залишок порошку зважують і за різницею мас визначають масу порошку в об'ємомірі. Істинну густину цементу розраховують за формулою
,
де m – маса цементу в об’ємомірі, г;
v – абсолютний об’єм порошку в об’ємомірі, см3.
Для визначення істинної густини випробування одного і того ж цементу виконують двічи і з отриманих результатів розраховують середнє значення. Якщо різниця визначень перевищує 0,02г/см3, то випробування виконують ще раз.
Результати випробувань заносять до табл. 5.2.
За результатами експерименту роблять висновок про вплив добавок золи та шлаків на зміну істинної густини портландцементу.
Таблиця 5.2