Результати визначення границі міцності при згині
|
№ зразка
|
Границя міцності при згині, МПа | |
|
окремого зразка |
середня | |
|
1 |
|
|
|
2 |
| |
|
3 |
| |
Таблиця 3.5
Результати визначення границі міцності при стиску
|
№ зразка
|
Руйнівна сила, Н
|
Площа стискання, см2
|
Границя міцності при згині, МПа | |
|
окремого зразка |
середня | |||
|
1 |
|
25 |
|
|
|
2 |
|
25 |
| |
|
3 |
|
25 |
| |
|
4 |
|
25 |
| |
|
5 |
|
25 |
| |
|
6 |
|
25 |
| |
За результатами виконання роботи визначити марку, навести умовне позначення досліджуваної гіпсової в’яжучої речовини та рекомендовані галузі її використання, користуючись ДСТУ:
Характеристика гіпсової в’яжучої речовини:
марка за міцністю ________________________________________
умовне позначення _______________________________________
рекомендовані галузі застосування: _________________________
__________________________________________________________
Список літератури
ДСТУ БВ.2.7-82-99. Будівельні матеріали. В’яжучі гіпсові. Технічні умови.
Лабораторна робота 4 випробування будівельного вапна
Провести стандартні випробування повітрянного кальцієвого вапна, визначити його відповідність технічним умовам і можливі сфери застосування.
Для проведення випробувань спочатку готують проби негашеного і гідратного вапна.
А. Підготовка проби негашеного вапна
Грудкове вапно подрібнити до розміру кусків не більше 10 мм і квартуванням відібрати пробу масою 1 кг для визначення вмісту непогашених зерен та пробу масою 500 г. Останню пробу подрібнити до повного проходження крізь сітку №09, ретельно перемішати, потім квартуванням відібрати біля 150 г, розтерти до повного проходження крізь сітку №008, висипати у герметично закриту посудину і використовувати для проведення випробувань, передбачених стандартом.
Б. Підготовка проби гідратного (гашеного) вапна
Користуючись рівнянням хімічної реакції і передбачаючи часткове випаровування води, розрахувати кількість води, потрібної для одержання гідратного вапна з 60 г негашеного вапна.
Зважити на технічних вагах 60 г висушеного до сталої маси негашеного вапна, висипати у металевий циліндр місткістю 1л, долити розраховану кількість води і перемішувати суміш скляною паличкою до повного гашення вапна. Одержане гашене вапно охолодити до кімнатної температури і використовувати для виконання роботи 4.1.
4.1. Визначення вологості гідратного вапна
Засоби випробування:
технічні ваги;
бюкс з кришкою;
сушильна шафа;
ексикатор;
натронне вапно (суміш Са(ОН)2 з NaOH).
Проведення досліду. Зважити на технічних вагах 10 г гідратного вапна з точністю ±0,01 г, вмістити у попередньо висушений і зважений бюкс з кришкою і сушити в сушильній шафі при температурі 105...110°С. У сушильній шафі має бути бюкс з натронним вапном для уловлювання СО2 з повітря. Під час сушіння кришку бюксу трохи відкривають. Через 2 години бюкс щільно закривають кришкою, виймають із сушильної шафи, охолоджують в ексикаторі і зважують.
Висушування повторюють до сталої маси. Час контрольного висушування 30 хв.
Вологість вапна W у процентах розраховують за формулою:
,
де m – маса наважки вапна, г;
m1 – маса наважки вапна після висушування, г.
За одержаним значенням треба зробити висновок про відповідність вапна вимогам стандарту за вологістю.
Результати випробувань заносять до табл. 4.1.
Таблиця 4.1