975741

Вигодовування та харчування дітей

2.Слід зцідити перші краплини молока до появи сильної струмини, а потім дати дитині ссати. Завдяки цьому видаляються випадкові бактерії, які знаходяться у периферичних відділах вивідних залозистих проток.

3.Протягом перших 3-4 днів слід годувати лежачи у ліжку на тому чи іншому боці залежно від того, до якої груді прикладається дитина (рис. 111, а, б, в). При цьому рукою, яка спирається на постіль, мати тримає дитину, а іншою підтримує грудь і стежить, щоб вона не закривала носові ходи дитини і не порушувала її дихання.

Рис. 111. Різні положення дитини під час годування груддю.

У подальшому потрібно годувати сидячи, вибравши для цього зручне положення, щоб не виникав біль у спині, втома та інші неприємні відчуття. Найзручніше сидіти на невисокому стільці або в кріслі, підставивши під ногу ослінчик. Голівка дитини при цьому лежить на руці, а вся маса її тулуба спирається на стегно, вільною рукою мати підтримує грудь (рис. 111, в).

4.Під час годування груддю треба стежити, щоб дитина захоплювала ротом не тільки сосок, а навколососковий кружечок. Це важливо для регуляції надходження молока з грудей у порожнину рота дитини, а також для того, Щоб дитина не заковтувала під час акту ссання повітря (рис. 112).

5.Щоразу давати тільки одну грудь, чергуючи протягом дня годування лівою і правою груддю. При такому чергуванні грудні залози майже повністю звільняються від молока. Тільки у виняткових випадках, коли молока мало, Допускається годування з обох грудей.

6.Годувати новонародженого слід досита. Здорова дитина, яка активно ссе, звичайно наїдається за 10-15 хв. Як правило, в перші 5 хв. вона висисає 70-80% Всього молока із груді. Т р и м а т и біля груді дитину п о н а д 20 хв. не

481

Вигодовування та харчування дітей

Найчастішою і дуже серйозною перешкодою при годуванні груддю є наявність саден і тріщин на сосках, які викликають сильний біль у матері під час ссання дитини. Садна і тріщини сосків, що нерідко призводять до запалення молочних залоз, виникають у разі недотримання елементарних правил вигодовування груддю.

Утруднення при грудному вигодовуванні для дитини найчастіше виникають у період новонародженості, тобто в перші 4 тиж. життя. Вони пов'язані здебільшого з неактивним ссанням дитини. Слабко ссуть грудь недоношені та кволі новонароджені, а також діти з різними вродженими дефектами розвитку.

Рис. 113. Конфігурація соска молочної залози.

Рис. 114. Вправи для корекції сосків молочної залози.

Недоношені та кволі новонароджені швидко втомлюються під час Годування, нерідко засинають не виссавши потрібної кількості молока. Тому

Розділ Ц

п р о т я г о м місяця їм п р и з н а ч а ю т ь індивідуальний режим годування і полегшений спосіб вживання молока: з соски, ложечки або через зонд.

У подальшому, коли дитину вже почнуть прикладати до материнської груді щоразу після закінчення годування необхідно обережно, дотримуючись правил гігієни, зціджувати залишки молока і догодовувати ними дитину з ложечки до норми. Така дитина почне краще ссати грудь, коли зміцніє.

Про задоволення потреб дитини свідчить її спокійна поведінка в проміжках між годуваннями, збільшення маси і довжини тіла, а також результати контрольного зважування — до і після годування.

Серед цілком здорових дітей бувають неактивні («ледачі») сисуни. Вони відрізняються від недоношених та кволих новонароджених відсутністю ознак утоми під час годування. У цих дітей потрібно виховувати добрий апетит чітким дотримуванням режиму годування. Не слід їх тримати біля груді більш як 2030 хв. та дозволяти їм засинати під час годування. Якщо дитина заснула, потрібно зробити спробу витягти в неї з рота сосок, і вона відразу ж прокинеться. Можна також розбудити дитину погладжуванням носа, щічок, підборіддя, легеньким постукуванням пальцем по п'ятах.

Деякі діти під час ссання заковтують повітря (так звана аерофагія), внаслідок чого здувається живіт, з'являється приступоподібний біль (коліки), дитина починає плакати, припиняє ссання і суче ніжками. Якщо змінити положення дитини, у неї з'являється відрижка повітрям, після чого дитина заспокоюється і поновлює ссання. Аерофагія може викликати сильне блювання, що стає звичним. Внаслідок цього дитина припиняє набирати масу тіла. Тому при наявності ознак аерофагії потрібно особливо суворо дотримуватися режиму годування і техніки грудного вигодовування . Перед кожним годуванням дитину треба викладати на 3-5 хв. на живіт, а, погодувавши, обов'язково обережно піднімати на руки і протягом 5-10 хв. тримати у вертикальному положенні до появи відрижки повітрям. Після цього її слід так само обережно покласти в ліжко на правий бік.

Зригування після годування виникає у дітей порівняно часто у зв'язку з незакінченістю анатомічної будови і функціональної зрілості органів системи травлення. Воно може з'явитися під час сповивання, внаслідок зміни положення, легкого натискування на живіт. Нерідко зригування виникає у разі безладного годування груддю, здебільшого при перегодовуванні. Як правило, це не впливає на загальний стан та розвиток дітей. Припиняється зригування найчастіше в чотиримісячному віці. Стійке зригування та блювання, особливо «фонтаном», призводять до порушення розвитку дітей і є ознакою захворювань, що потребує спеціального обстеження та лікування дітей.

У випадках вроджених дефектів (заяча губа, вовча паща, недорозвиненість нижньої щелепи тощо) вигодовування груддю утруднюються у зв'язку 3 можливим потраплянням молока в порожнину носа та дихальні шляхи та з

484

Вигодовуваннятахарчування дітей

аерофагією. Оскільки діти з такими дефектами не відразу пристосовуються до груді, їх деякий час вигодовують (або догодовують) зцідженим молоком з ложечки або з соски, а в особливо тяжких випадках годують через зонд. Згодом, за умови належної наполегливості матері (при її допомозі), діти можуть добре пристосуватись до вигодовування груддю.

Великою перешкодою для вигодовування груддю є ураження порожнини рота та носоглотки у дитини. Захворювання порожнини рота у дітей (садна, виразки на слизовій оболонці, наліт молочниці) виникають внаслідок порушення правил гігієни і техніки годування груддю, а також неправильної обробки порожнини рота. У випадках тяжких уражень слизової оболонки рота вигодовування груддю практично неможливе, тому тимчасово, до поліпшення стану, дітей годують зцідженим молоком з ложечки. Такі діти потребують спеціального лікування під наглядом педіатра, а іноді і стоматолога. При гострому нежиті діти не можуть ссати грудь в результаті порушення носового дихання. У такому випадку перед годуванням дитини необхідно спочатку видалити ґнотиком з вати кірочки та слиз з її носових ходів, а після цього закрапати ліки, призначені лікарем.

У разі запору або проносу годування дитини утруднюється через здуття та біль у животі і втрату апетиту внаслідок інтоксикації. Запор у дітей перших місяців життя буває як внаслідок недоїдання, так і вживання достатньої кількості материнського молока. Іноді запор спостерігається одночасно у дитини і в матері-годувальниці, що може бути пов'язане з неправильним харчуванням останньої. Це свідчить про те, що в лікуванні запору велике значення має правильне, регулярне харчування не тільки дитини, а й матері. Запор у дітей, як правило, зникає при вживанні овочевих і фруктових соків, пюре, своєчасному введенні підгодовування. Матері при запорі слід включати до раціону їжу, багату на вітаміни та рослинну клітковину. Якщо випорожнення не нормалізується, треба звернутися до лікаря, оскільки це може бути пов'язано з захворюванням. Лікування дитини при диспепсії чи ентероколіті, що супроводжуються проносом, слід проводити тільки під наглядом педіатра. Бувають випадки, коли вигодовування груддю зовсім або тимчасово забороняється. При деяких спадкових захворюваннях обміну речовин у дітей, які зустрічаються рідко, але супроводжуються тяжкими порушеннями розвитку, категорично забороняється природне вигодовування немовлят. У цих випадках грудне молоко повністю замінюють спеціальними продуктами дитячого харчування (лікувального).

Тимчасово забороняється вигодовування грудним м о л о к о м у разі невідповідності резус-фактора еритроцитів крові матері (негативний) і дитини (позитивний) та у випадках, коли в молоці виявлено антирезус-аглютиніни, здатні руйнувати у новонароджених еритроцити крові і спричиняти гемолітичну жовтяницю, недокрів'я та інші ускладнення. У цьому випадку

485

Розділ 11

новонароджених годують молоком інших жінок. Через 2-3 тиж. після зникнення аглютинінів у молоці матері їй дозволяється годувати дитину груддю. Таким же чином вирішується це питання при несумісності крові матері і дитини за групою.

Вигодовування грудним молоком не рекомендується при деяких тяжких захворюваннях матері: хвороби крові, нирок, серцево-судинної та ендокринної систем, злоякісні пухлини, гострі психічні розлади.

Увипадках гострих інфекційних захворювань (тифи, менінгіт, рожа, вірусний гепатит, сепсис тощо) годування груддю забороняється тимчасово. При цьому слід зціджувати молоко для підтримання лактації, щоб після одужання мати мала змогу продовжити годування груддю. Іноді під час гострого періоду захворювання матері дитину годують зцідженим кип'яченим молоком.

При активній формі туберкульозу у матері дитину відзразу після народження повністю ізолюють від неї на 1,5-2 міс. і годують зцідженим материнським або донорським молоком. Цей строк достатній для того, щоб після протитуберкульозного щеплення у дитини виробився імунітет ДО туберкульозної палички.

Уразі захворювання на грип, запалення легень, бронхіт, ангіну годування груддю не переривають, але при цьому суворо дотримуються запобіжних заходів проти зараження дитини. При контакті з нею користуються маскою з чотирьох шарів марлі, які змінюють протягом дня кілька разів, забруднену старанно перуть і прасують з обох боків.

При ексудативному діатезі в дитини вигодовування її грудним молоком не припиняють, бо з переходом на штучне вигодовування висипання на шкірі не тільки не зникають, а навіть посилюються. У цьому випадку матерігодувальниці потрібно переглянути власне харчування: вилучити з раціону шоколад і цитрусові, зменшити вживання коров'ячого молока, кондитерських виробів, кухонної солі, цукру, гострих, пряних та смажених страв, оскільки вони можуть викликати алергію. Одночасно мати повинна перевірити стан свого здоров'я і в разі виявлення вогнищ хронічного запалення в носовій частині глотки, жовчовивідних шляхів тощо вжити заходів для їх ліквідації.

11.8. Методи розрахунку добової кількості їжі

У здорової жінки-годувальниці протягом доби в середньому виробляється 1 л молока (іноді до 1,5 л), що повністю задовольняє потреби дитини. Тому при нормальному фізичному розвитку дитини добову кількість їжі дитині не розраховують. Але для гармонійного фізичного розвитку необхідно, щоб дитина отримувала адекватну кількість жіночого молока.

486

Вигодовування та харчування дітей

Орієнтовно добову кількість молока, яка необхідна дитині перших 10 днів життя, можна розрахувати за формулою Г. І. Зайцевої (1969):

V = 0,02 m • N,

де V — об'єм їжі, необхідний дитині на добу; N — день життя дитини; m — маса тіла дитини при народженні.

Наприклад, дитина, яка народилася з масою тіла 3500 г, у віці 5 днів повинна отримати:

V = 0,02 • 3500 • 5 = 350 мл молока на добу.

На 10-й день після народження дитина повинна отримати на добу 1/5 частину від її маси тіла при народженні. Інші методи розрахунку їжі дитині в періоді новонародженості тепер не використовують. При цьому разовий об'єм їжі (v) розраховують шляхом ділення добового об'єму (V) на число годувань (п), тобто v = V/n. У подальшому для розрахунку добового і відповідно разового об'єму їжі дитині можна користуватися об'ємним і енергетичним методами.

Об'ємний метод, запропонований Хойбнером, суть якого полягає в тому, що для розрахунку добового об'єму молока враховують масу тіла дитини та її вік. Дитина повинна отримувати таку кількість молока на добу, яка у віці 2 тиж. — 2 міс. становить 1/5 маси тіла; 2-4 міс. — 1/6 маси тіла; 4-6 міс. — 1/7 маси тіла; у 6-9 міс.— 1/8 маси тіла; старше 9 міс. — 1/9-1/10 маси тіла.

Наприклад, для дитини 3 міс з масою тіла 5400 г, яка народилася з масою тіла 3000 г, необхідна добова кількість молока становить 900 мл (5400 : 6 = 900).

Дітям, старшим 9 міс, як правило, необхідно 1000 мл молока. Цей об'єм є максимальний для дітей першого року життя і його не слід перевищувати. Орієнтовний добовий і разовий об'єми їжі для дитини першого року життя наведені в табл. 91.

Таблиця 91

Середні добовий і разовий об'єми їжі для дітей першого року життя

487

Розділ П

Більш точним методом розрахунку добової кількості молока для дитини першого року життя є енергетичний метод, запропонований М.С.Масловим. Він враховує вік дитини, її масу тіла і енергетичну потребу дитячого організму (табл. 92).

Таблиця 92

Потреба дитини першого року життя, яка знаходиться на природному вигодовуванні, в енергії

Якщо 1 л жіночого молока в середньому має енергетичну цінність 650 ккал (2912 кДж), то розраховують необхідну кількість молока, яка забезпечує добову енергетичну потребу дитини.

Наприклад, якщо маса тіла дитини 2 міс. становить 5 кг, то потреба в енергії

— 120 ккал/кг, відповідно добова калорійна потреба — 600 ккал. Добовий об'єм їжі для дитини становить: 1000 мл • 600 ккал/650 ккал = 923 мл.

Слід пам'ятати, що енергетичним методом розрахунку добової кількості молока дитині можна користуватися до введення прикорму, оскільки після його призначення зробити відповідні розрахунки неможливо.

Інші методи розрахунків (метод Шкаріна та ін.) втратили своє значення і тепер не використовуються.

11.9.Підгодовування і корекція харчування дитини під час природного вигодовування

При достатній кількості молока дитина, яка знаходиться на природному вигодовуванні, отримує якісно повноцінну їжу, що містить білки, жири, вугле­ води, вітаміни і мінеральні солі. При цьому дитина повинна отримувати на добу на 1 кг маси тіла таку кількість харчових інгредієнтів, яка наведена в табл.93.

Як правило, діти, які знаходяться на природному вигодовуванні, не потребують корекції харчування.

Але, незважаючи на те, що у разі природного вигодовування діти отриму­ ють повноцінне харчуваня, вони вже з першого місяця життя потребують деяких харчових добавок, які містять вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи, органічні кислоти, пектин тощо.

488

Вигодовування та харчування дітей

Таблиця 93

Добова потреба дітей першого року життя в основних харчових інгредієнтах (на 1 кг маси тіла)

Дітям віком 1 міс. необхідно давати різноманітні натуральні соки із свіжих іЯгід, фруктів та овочів, що містять багато вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин. Спочатку краще вводити яблучний сік в невеликій кількості — починати з крапель і поступово збільшвати порцію. Загальна кількість соку, яку можна дати дитині у віці 2 міс. протягом дня, не повинна перевищувати 20 мл, в 3 міс. — 30 мл, в 4 міс. — 40 мл, в 5 міс. — 50 мл, в 6 міс.

— 60 мл, протягом другого півріччя — не більше 70-80 мл. У віці 1 року дитині рекомендується до 90-100 мл соку на день.

Рекомендується вживати соки між годуваннями (при нормальному процесі травлення) 1 або 2 рази (наприклад, після одного з годувань у ранкові години і після передостаннього годування, тобто ввечері). Безпосередньо перед годуванням давати соки не варто, оскільки вони містять певну кількість фруктози, яка частково заспокоює голод і може знизити апетит. Не слід їх використовувати замість пиття, що теж погіршує апетит. Краще дитині в цей час давати кип'ячену воду або неміцний чай без цукру. Але при нестійкому випорожненні сік рекомендується давати після годування, при запорі — перед годуванням. Крім того, при нестійкому випорожненні слід давати чорносморо­ диновий сік, при запорі — морквяний. Необхідно також враховувати, що вишневий, гранатовий, чорничний соки містять дубильні речовини і діють як протипроносний засіб. Тому вони корисні дітям, у яких нестійке випорожнення. Абрикосному і сливовому сокам властива послаблювальна дія.

З 2-3 міс. можна використовувати персиковий, грушевий, капустяний, морквяний, буряковий, журавлиний, гранатовий, чорничний соки. Апельсино­ вий, лимонний, полуничний і особливо суничний соки також корисні, але воші Можуть викликати алергічний діатез та інші алергічні реакції, про що слід Пам'ятати. Виноградний сік дітям грудного віку давати не рекомендується через

489

високий вміст глюкози і фруктози, які посилюють процеси бродіння в кишечнику. Кислі соки можна підсолоджувати невеликою кількістю цукрового сиропу.

Необхідно зазначити, що не слід прагнути різноманітності в призначенні соків. Привчати дитину потрібно спочатку лише до одного виду соку. А коли немовля до нього звикне, можна давати інший сік. Однак робити це треба дуже обережно, щоб не викликати негативної реакції з боку органів травлення, шкіри та інших систем дитячого організму.

З 1,5-2 міс. немовлятам рекомендується давати терте яблуко, починаючи з 1/2 чайної ложки (2-3 г) і доводячи його кількість до 30-50 г на день. Пюре із свіжих яблук сприятливо діє на діяльність кишбчника й викликає апетит. Корисні також пюре із бананів, абрикосів, персиків, слив. Крім вітамінів, мінеральних речовин і органічних кислот, вони містять пектинові речовини і ніжну рослинну клітковину, що добре впливають на травлення. Ці фруктові пюре, як і яблучне, слід давати, починаючи з 2-3 г (1/2 чайної ложки). До 2 міс. кількість пюре збільшують до 10 г, до 4 міс. — до 30 г, до 1 року — до 50-60 г, розподіляючи протягом дня на два вживання. Приблизно кількість фруктового пюре становить половину рекомендованого об'єму соку.

Слід підкреслити, що вжиту кількість соків і фруктового пюре не враховують у загальному об'ємі їжі, яку дитина отримує протягом дня.

З 2-місячного віку дітям замість води можна давати фруктові або овочеві відвари моркви, капусти, яблук або яблучних шкірок, починаючи з 5-10 крапель і поступово збільшуючи до 30-80 мл на день. Цю кількість треба розподіляти на 2-3 вживання протягом дня. Фруктові й овочеві відвари містять мінеральні солі, мікроелементи та органічні кислоти (лимонну, яблучну та ін.), вони добре тамують спрагу, сприяють апетиту і травленню.

Фрукти, ягоди та овочі перед приготуванням з них страв необхідно добре помити в проточній воді і додатково в кип'яченій. Соки і пюре необхідно готувати безпосередньо перед вживанням, не залишаючи їх до наступного вживання, оскільки в них швидко руйнуються вітаміни. Крім того, як добре живильне середовище для бактерій соки швидко забруднюються і можуть викликати кишкові розлади. Якщо відсутні свіжі фрукти, ягоди і овочі, можна використовувати консервовані.

З 3,5 міс. до раціону в харчування дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні, доцільно вводити яєчний жовток перед годуванням груДДю- Починають його давати до раціону з 1/4 частини круто звареного жовтка, розтертого з жіночим молоком, і поступово доводять в 6 міс. до 1/2 частини, а з 9 міс. можна давати цілий жовток. Жовток є джерелом кальцію, фосфору, заліза, вітамінів A, D, В,, В2, РР і його призначення запобігає розвитку анемії і рахіту.

Для допоювання грудних дітей, починаючи з першого тижня життя, австрій­ ська фірма «НІРР» («ХІПП») випускає інстантні швидкорозчинні чайні напої

490