- •1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
- •2) Методи і принципи історико-медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря
- •4)-5) Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи?
- •6) Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини?
- •7) Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини
- •8) Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. До н. Е. – 5 ст. Н. Е.).
- •Колапс[
- •15) Давньокитайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок.
- •16. Принципи тібетської медицини (сім сходинок), їх актуальність для сучасного суспільства. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.
- •17. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).
- •18. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.
- •19. Гіппократ, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Вчення Гіппократа.
- •20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
- •24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
- •25. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.
- •26. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.
- •28-29 Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.
- •32. «Канон лікарської науки» Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.
- •33. Аль – Біруні, його праця «Фармакогнозія» і її значення в історії медицини й фармації.
- •37. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів. Cт. 70, 77
- •38. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.
- •39. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії та медицини.
- •40. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.
- •42. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?
- •43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?
- •45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?
- •46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •47. Медицина хх століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у хх столітті.
- •48Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у хх столітті. Причини виникнення понять «екологія людини», «соціальна екологія», «хвороби адаптації», «хвороби цивілізації», «соціальна медицина».
- •49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
- •50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
- •51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.
- •54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю
- •55 Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипільського періоду.
- •56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України
- •57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів
- •58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.
- •59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.
- •61 Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.
- •63 Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.
- •65 Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.
- •66 Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина
- •67 Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).
- •68 Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період
- •69 Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини і.Мікулич-Радецький, н.Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.
- •70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
- •72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
- •73 Сучасні видатні вчені-медики, меценати які за вагомі заслуги нагороджені Орденом Св. Пантелеймона.
- •74 Історія медицини Північної Бессарабії та Північної Буковини.
- •75 Сучасні новітні технології та досягнення наукової медицини в Україні.
72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
Микола Михайлович Амосов(1913–2002)хірург, науковець
У 1952 р. М.М. Амосов як видатний спеціаліст з грудної хірургії був запрошений до Київського інституту туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії.
Тут з особливою повнотою розкрився його різнобічний талант хірурга і дослідника, фізіолога і інженера, стали особливо плідною наукова, організаторська, практична, педагогічна і громадська діяльність.
М.М. Амосов став одним з ініціаторів широкого впровадження в нашій країні хірургічного лікування при захворюваннях легень, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли значному зниженню захворюваності туберкульозом і корінному підвищенню ефективності лікування захворювання легень. У 1961 р. праці М.М. Амосова з легеневої хірургії були відзначені Ленінською премією.
У подальшому основним напрямком діяльності М.М. Амосова стала серцева хірургія. В 1955 р. він уперше в Україні почав хірургічне лікування вад серця і одним з перших у Радянському Союзі в 1958 р. широко запровадив у практику метод штучного кровообігу.
У 1963 р. Микола Михайлович першим у Радянському Союзі виконав протезування мітрального клапана, а в 1965 р. уперше в світі створив і впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М.М. Амосов започаткував низку нових методів хірургічного лікування вад серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу.
Праці М.М. Амосова з хірургічного лікування захворювань серця були відзначені Державною премією України (1998), Золотими медалями (1967, 1982) і срібною медаллю (1978) ВДНГ СРСР.
У клініці, створеній М.М. Амосовим, виконано близько 7000 резекцій легень, понад 95 000 операцій з приводу захворювань серця, в тому числі понад 36 000 зі штучним кровообігом.
12 грудня 2002 р. на 90-му році життя помер видатний хірург і вчений, Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської і 3 Державних премій України, академік НАН і АМН України, заслужений діяч науки України, професор, доктор медичних наук Микола Михайлович Амосов
В особі Миколи Михайловича Амосова світова медицина зазнала великої втрати. Асоціація кардіологів України, співробітники Інституту карділогії ім. М.Д. Стражеска, редколегія “Українського кардіологічного журналу” глибоко співчувають рідним і близьким покійного, співробітникам Інституту серцево-судинної хірургії.
Філатов Володимир Петрович(1875-1956) офтальмолог, хірург
Основні наукові праці присвячені проблемам офтальмології та вивченню біогенних стимуляторів. Запропонував новий оригінальний метод відновної хірургії — пластику на круглому шкірному стеблі (1917 р.). Науково обгрунтував і практично розробив операцію пересадки рогової оболонки (1924 р.). Вдосконалив техніку операції часткової наскрізної кератопластики. Вперше використав для пересадки рогівку очей трупів (1931 р.). Створив вчення про біогенні стимулятори, що стало основою методу тканинної терапії при багатьох захворюваннях людини і тварин. Створив школу офтальмологів.
Володимир Філатов почав наукові дослідження, маючи великий досвід роботи у практичній офтальмології. В 1917 р. він опублікував свій новий метод пластики круглим стеблом, що здобув широке визнання хірургів і відомий як філатовське кругле стебло. Цей метод і досі використовується у відновній хірургії при обширних дефектах тіла.
В очній клініці Новоросійського університету В.П.Філатов почав свої роботи щодо пересадки рогової оболонки при більмах. Тут вперше у світі він широко використав рогівку трупних очей при операціях пересадки і цим розв’язав проблему матеріалу для кератопластики. Він розробив засіб консервації рогівки у вологій камері при температурі +4°С. В.П.Філатов розробив техніку операції часткової наскрізної кератопластики, доступну для виконання офтальмохірургами. Кератопластика перестала бути «клінічним експериментом» і стала дійовим засобом повернення зору сліпим з більмами. У пересадці рогівки В.П.Філатов досяг значних успіхів, і це принесло йому світове визнання.
В очній клініці було проведено дослідження з вивчення лікувальних властивостей при зниженій температурі тканин, що консервувалися, і це стало основою для створення В.П.Філатовим нового методу лікувальної медицини — тканинної терапії, яка згодом дістала широке впровадження у практику охорони здоров’я.