49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.

Під впливом науково-технічного прогресу, досягнень природничих наук відбулися суттєві зміни у розвитку медико - біологічних наук. З'явилися нові, раніше невідомі розділи і напрями. Це, перш за все, стосується обґрунтування і розвитку теорії спадковості, на початку якої булі праці чеського ченця Г. Менделя і німецького біолога А. Вайсмана. Американський біолог Т. Морган (1866-1945) у 1926 р. обґрунтував хромосомну теорію спадковості, він довівши, що живий елемент, якого не видно, під назвою “ген” забезпечує спадкову передачу окремих ознак. У 50-х роках булі виявлені генетичні властивості хромосом і їх носія - дезоксірибонуклеїнової кислоти (ДНК), створено уявлення про генетичний код. У середині 60-х років Роберт Галлей і Маршалл Ніреберг описали генетичний код і його функцію в синтезі білка. У 2000 р. нарешті розшифрований ген людини.

У ХХ ст. посилилася увага до вітамінів, зокрема способів їх отримання і впровадження в медичну практику. Відкриття кожного вітаміну мало свою історію. Так, нідерландський лікар Х. Айкман виділив речовину, яка в своєму складі мала амінову групу. Це речовину почали називати “життєвими амінами”. З 1932 р. за ним закріпилася назва “вітамін”. Першим був відкритий вітамін “В”. У 1925 р. відкрили вітамін С, в 1932 р. - вітамін Д, в 1936 - вітаміни Е (Токоферол) і А. У 1935 р. данський біохімік Генрік Пані описав вітамін Д.

У ХХ ст. провідну роль в збереженні суспільного здоров'я узяла на себе держава.  Перше в світі Міністерство охорони здоров'я створене в Австро-Угорщині в 1917 р. (міністр - Іван Горбачевський), а друге - в уряді гетьмана П. Ськоропадського (міністр - В. Любінський). У 1907 р. створюється Міжнародне бюро суспільної гігієни. З освітою після Першої світової війни Ліги націй виникає її Санітарна організація.

У 1944 р. була утворена Організація об'єднаних націй, а потім її спеціалізовані організації, в т.ч. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ, 1948).

Видатних успіхів в ХХ ст. досягла хірургія. Удосконалення наркозу, антисептики і асептики, застосування штучного знекровлення дозволили проникати в різні ділянки людського тіла, продовжити час оперативного втручання. Розвинулася оперативна хірургія, яка пов'язана з іменами Т. Кохера (1841-1917), Ф. Тренделенбурга (1844-1924), А. Карреля (1873-1944), Г. Кушинга (1869-1939). У 40-50-і рр. сформувалася як самостійна наука анестезіологія. Впровадження інтратрахеального наркозу, так званого керованого дихання, мало важливе значення для прогресу хірургії. Епохальною подією стала пересадка серця від померлої людини іншому з важкою вадою серця, яку здійснив в 1968 р. південноафриканський хірург Х. Бернард (1922-2001). Американський хірург Д. Кулі здійснив в 1969 р. імплантацію штучного серця людині, а потім замінив штучне серце на натуральне.

50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України

. З моменту бубонної чуми до наших часів медицина змінилася до невпізнання. Величезним відкриттям в медицині XX століття вважається винахід пеніциліну - першого антибіотика. З дати відкриття пеніциліну (1928г.) стало вірогідним лікування багатьох хвороб, які раніше вважалися невиліковними, а також, дифтерії, скарлатини а також сифілісу. До речі пеніцилін врятував життя багатьом бійцям за часів першої та другої світових воєн. Після важкого поранення, в умовах відсутності гігієни, рани часто загниває, і тому пеніцилін виручав від зараження крові. Сьогодні існує більше 50 різних напрямів медицини. Це і пульмонологія, і акушерство, і вірусологія та безліч інших галузей, в яких працюють експерти в світі. Наприклад, лише у Києві медичні вузи щороку виробляють більше 2500 експертів в області медицини. У науково-дослідних лабораторіях також кипить робота. На денному порядку в учених засоби боротьби зі СНІДом, клонування людини і розробка нових, біологічно нешкідливих способів лікування людей. В даний час достатньо розвинені методи функціональної діагностики в кардіології. В той же час для виявлення ранніх форм захворювань серцево-судинної системи і донозологичеськіх станів потрібна розробка спеціальних методів досліджень.