- •1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
- •2) Методи і принципи історико-медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря
- •4)-5) Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи?
- •6) Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини?
- •7) Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини
- •8) Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. До н. Е. – 5 ст. Н. Е.).
- •Колапс[
- •15) Давньокитайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок.
- •16. Принципи тібетської медицини (сім сходинок), їх актуальність для сучасного суспільства. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.
- •17. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).
- •18. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.
- •19. Гіппократ, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Вчення Гіппократа.
- •20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
- •24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
- •25. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.
- •26. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.
- •28-29 Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.
- •32. «Канон лікарської науки» Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.
- •33. Аль – Біруні, його праця «Фармакогнозія» і її значення в історії медицини й фармації.
- •37. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів. Cт. 70, 77
- •38. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.
- •39. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії та медицини.
- •40. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.
- •42. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?
- •43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?
- •45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?
- •46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •47. Медицина хх століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у хх столітті.
- •48Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у хх столітті. Причини виникнення понять «екологія людини», «соціальна екологія», «хвороби адаптації», «хвороби цивілізації», «соціальна медицина».
- •49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
- •50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
- •51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.
- •54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю
- •55 Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипільського періоду.
- •56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України
- •57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів
- •58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.
- •59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.
- •61 Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.
- •63 Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.
- •65 Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.
- •66 Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина
- •67 Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).
- •68 Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період
- •69 Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини і.Мікулич-Радецький, н.Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.
- •70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
- •72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
- •73 Сучасні видатні вчені-медики, меценати які за вагомі заслуги нагороджені Орденом Св. Пантелеймона.
- •74 Історія медицини Північної Бессарабії та Північної Буковини.
- •75 Сучасні новітні технології та досягнення наукової медицини в Україні.
49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
Під впливом науково-технічного прогресу, досягнень природничих наук відбулися суттєві зміни у розвитку медико - біологічних наук. З'явилися нові, раніше невідомі розділи і напрями. Це, перш за все, стосується обґрунтування і розвитку теорії спадковості, на початку якої булі праці чеського ченця Г. Менделя і німецького біолога А. Вайсмана. Американський біолог Т. Морган (1866-1945) у 1926 р. обґрунтував хромосомну теорію спадковості, він довівши, що живий елемент, якого не видно, під назвою “ген” забезпечує спадкову передачу окремих ознак. У 50-х роках булі виявлені генетичні властивості хромосом і їх носія - дезоксірибонуклеїнової кислоти (ДНК), створено уявлення про генетичний код. У середині 60-х років Роберт Галлей і Маршалл Ніреберг описали генетичний код і його функцію в синтезі білка. У 2000 р. нарешті розшифрований ген людини.
У ХХ ст. посилилася увага до вітамінів, зокрема способів їх отримання і впровадження в медичну практику. Відкриття кожного вітаміну мало свою історію. Так, нідерландський лікар Х. Айкман виділив речовину, яка в своєму складі мала амінову групу. Це речовину почали називати “життєвими амінами”. З 1932 р. за ним закріпилася назва “вітамін”. Першим був відкритий вітамін “В”. У 1925 р. відкрили вітамін С, в 1932 р. - вітамін Д, в 1936 - вітаміни Е (Токоферол) і А. У 1935 р. данський біохімік Генрік Пані описав вітамін Д.
У ХХ ст. провідну роль в збереженні суспільного здоров'я узяла на себе держава. Перше в світі Міністерство охорони здоров'я створене в Австро-Угорщині в 1917 р. (міністр - Іван Горбачевський), а друге - в уряді гетьмана П. Ськоропадського (міністр - В. Любінський). У 1907 р. створюється Міжнародне бюро суспільної гігієни. З освітою після Першої світової війни Ліги націй виникає її Санітарна організація.
У 1944 р. була утворена Організація об'єднаних націй, а потім її спеціалізовані організації, в т.ч. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ, 1948).
Видатних успіхів в ХХ ст. досягла хірургія. Удосконалення наркозу, антисептики і асептики, застосування штучного знекровлення дозволили проникати в різні ділянки людського тіла, продовжити час оперативного втручання. Розвинулася оперативна хірургія, яка пов'язана з іменами Т. Кохера (1841-1917), Ф. Тренделенбурга (1844-1924), А. Карреля (1873-1944), Г. Кушинга (1869-1939). У 40-50-і рр. сформувалася як самостійна наука анестезіологія. Впровадження інтратрахеального наркозу, так званого керованого дихання, мало важливе значення для прогресу хірургії. Епохальною подією стала пересадка серця від померлої людини іншому з важкою вадою серця, яку здійснив в 1968 р. південноафриканський хірург Х. Бернард (1922-2001). Американський хірург Д. Кулі здійснив в 1969 р. імплантацію штучного серця людині, а потім замінив штучне серце на натуральне.
50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
. З моменту бубонної чуми до наших часів медицина змінилася до невпізнання. Величезним відкриттям в медицині XX століття вважається винахід пеніциліну - першого антибіотика. З дати відкриття пеніциліну (1928г.) стало вірогідним лікування багатьох хвороб, які раніше вважалися невиліковними, а також, дифтерії, скарлатини а також сифілісу. До речі пеніцилін врятував життя багатьом бійцям за часів першої та другої світових воєн. Після важкого поранення, в умовах відсутності гігієни, рани часто загниває, і тому пеніцилін виручав від зараження крові. Сьогодні існує більше 50 різних напрямів медицини. Це і пульмонологія, і акушерство, і вірусологія та безліч інших галузей, в яких працюють експерти в світі. Наприклад, лише у Києві медичні вузи щороку виробляють більше 2500 експертів в області медицини. У науково-дослідних лабораторіях також кипить робота. На денному порядку в учених засоби боротьби зі СНІДом, клонування людини і розробка нових, біологічно нешкідливих способів лікування людей. В даний час достатньо розвинені методи функціональної діагностики в кардіології. В той же час для виявлення ранніх форм захворювань серцево-судинної системи і донозологичеськіх станів потрібна розробка спеціальних методів досліджень.