43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?

 З приходом 19 століття наука починає розвиватися з небаченою досі швидкістю. Наукових відкриттів здійснюється стільки, що важко детально їх відстежити. Медицина і біологія в цьому не відстають. Найбільш значний внесок у цій області зробили німецький мікробіолог Роберт Кох, французи медик Клод Бернар і хімік-мікробіолог Луї Пастер.  Бернар заклав основи ендокринології — науки про функції та будову залоз внутрішньої секреції. Луї Пастер став одним з основоположників імунології та мікробіології. На честь цього вченого названа технологія пастеризації — це спосіб термічної обробки в основному рідких продуктів. Ця технологія застосовується для знищення вегетативних форм мікроорганізмів для збільшення терміну зберігання харчових продуктів, наприклад пива і молока.  Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу, бацилу сибірської виразки і холерний вібріон. За відкриття туберкульозної палички він був нагороджений Нобелівською премією. 

44. Наукова систематизація знань і диференціація клінічної медицини. Які нові методи і прилади фізичного обстеження хворих були запроваджені у медичну практику у Новочасну добу і як вони вплинули на діагностику захворювань?

45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?

46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.

Велику роль у розвитку хірургії в Україні відіграли М.І. Коломійченко, І.І. Кальченко, І.М. Іщенко, М.М. Амосов, О.О. Шалімов, В.Т. Зайцев, Г.Г. Караванов, Д.Ф. Скрип-ниченко.

М.М. Амосов (1913-2002) - видатний хірург, академік АН і АМН України. У 1939 році Микола Михайлович закінчив Архангельський медичний інститут, а в 1940 році - Всесоюзний заочний індустріальний інститут, що дало можливість використати техніку в медицині. Під час війни був відомим хірургом польового шпиталю. 3 1947 по 1952 рік - головним хірургом Брянська.

О.О. Шалімов (1918) - професор кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії. Народився в селянській багатодітній сім'ї. Закінчив Кубанський медичний інститут. Проявив надзвичайний потяг до навчання і практичної діяльності, що допомогло йому сформуватися багатогранним лікарем і ученим. О.О. Шалімов в операційних, а також заочно, вчився в таких хірургів, як С.С. Юдін, Б.О. Петров, Д.А. Арапов та ін. Завдяки його організаторським здібностям, в Україні було збудовано два науково-дослідних інститути з хірургії, директором яких став він сам.

У хірургії велику роль відіграла трансплантологія. Вона у своєму розвитку пройшла три етапи:

1 - технічне освоєння, 2 - створення моделей трансплантації, 3 - клінічне засвоєння трансплантології.

Великий внесок у розвиток трансплантології зробив В.П. Демихов. У 1955 році на XXVI Всесоюзному з'їзді хірургів в інституті ім. О.В. Вишневсь-кого він продемонстрував собаку, на шию якої було пересаджено голову цуценяти. Двоголова собака прожила більше 6 днів. Потім він здійснив пересадку серця-легень, серця, що поклало початок розвитку пересадки серця.

Насамкінець можна сказати таке. Техніку пересадки органів і тканин розроблено, але питань залишається багато. Сьогодні з новим серцем у різних країнах живуть тисячі людей. У наші дні проблема полягає в тому, де серце, печінку або нирку здобути. 

У практику охорони здоров'я широко впроваджують наукові розробки з хірургії. Серед них - ваготомія для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ультразвукова діагностика (УЗД), ком'ютерна томографія, радикальні операції при гострому панкреатиті, органозберігаючі операції. Завдяки цим досягненням летальність знизилась у 2-2,5 раза, а інвалідність - у 8 разів.

Необхідно відмітити, що на сьогодні велике значення мають такі відкриття, як мікрохірургія, лазеротерапія, лімфосорбція, пересадка органів, штучні еритроцити і т. ін.