- •1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
- •2) Методи і принципи історико-медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря
- •4)-5) Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи?
- •6) Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини?
- •7) Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини
- •8) Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. До н. Е. – 5 ст. Н. Е.).
- •Колапс[
- •15) Давньокитайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок.
- •16. Принципи тібетської медицини (сім сходинок), їх актуальність для сучасного суспільства. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.
- •17. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).
- •18. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.
- •19. Гіппократ, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Вчення Гіппократа.
- •20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
- •24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
- •25. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.
- •26. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.
- •28-29 Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.
- •32. «Канон лікарської науки» Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.
- •33. Аль – Біруні, його праця «Фармакогнозія» і її значення в історії медицини й фармації.
- •37. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів. Cт. 70, 77
- •38. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.
- •39. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії та медицини.
- •40. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.
- •42. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?
- •43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?
- •45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?
- •46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •47. Медицина хх століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у хх столітті.
- •48Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у хх столітті. Причини виникнення понять «екологія людини», «соціальна екологія», «хвороби адаптації», «хвороби цивілізації», «соціальна медицина».
- •49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
- •50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
- •51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.
- •54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю
- •55 Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипільського періоду.
- •56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України
- •57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів
- •58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.
- •59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.
- •61 Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.
- •63 Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.
- •65 Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.
- •66 Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина
- •67 Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).
- •68 Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період
- •69 Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини і.Мікулич-Радецький, н.Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.
- •70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
- •72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
- •73 Сучасні видатні вчені-медики, меценати які за вагомі заслуги нагороджені Орденом Св. Пантелеймона.
- •74 Історія медицини Північної Бессарабії та Північної Буковини.
- •75 Сучасні новітні технології та досягнення наукової медицини в Україні.
70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
У 2009 році виповнилося 65 років діяльності Буковинського державного медичного університету, а у 2011 році університет відсвяткував 80-річчя від дня свого заснування як вищого навчального закладу. Так склались обставини, що столичний вищий медичний навчальний заклад — 2-й Київський державний медичний інститут — залишився поза увагою дослідників історії медицини України. Про навчальний заклад немає згадки ні в енциклопедіях, ні в довідниках, і навіть у Національному музеї медицини України. Між іншим, у державному архіві міста Києва міститься «Паспорт 2-го Киевского государственного медицинского института» від грудня 1939 року, а в архівах Київської обласної клінічної лікарні зберігається «Историческая записка к 85-летнему юбилею Первой Советской больницы 1862–1947 годы» (опис № 1, Од. збер. № 19), в яких достатньо висвітлена історія відкриття та діяльності цього вищого медичного навчального закладу, славні традиції якого нині продовжує Буковинський державний медичний університет.
Київський виробничо-медичний інститут (1931–1936)—2-й Київський державний медичний інститут (1936–1944) — Чернівецький державний медичний інститут (1944–1997) — Буковинська державна медична академія (1997–2005) — Буковинський державний медичний університет (2005) — така коротка історія заснування й розвитку новоствореного в 1931 році вищого навчального закладу та його трансформації в теперішній Буковинський державний медичний університет (БДМУ). Від свого заснування до цього часу навчальний заклад під впливом різних обставин змінював як назву, так і дислокацію, але ніколи не міняв статусу вищого навчального закладу і не переривав свою діяльність із підготовки висококваліфікованих лікарів.
Київський період діяльності навчального закладу (1931–1944 рр.)[ред. • ред. код]
У жовтні 1944 року Другий Київський державний медичний інститут був переведений для подальшої своєї роботи в місто Чернівці. Не отримавши нової назви, передислокований у Чернівці столичний інститут півтора місяця продовжує працювати як 2-й Київський державний медичний інститут у місті Чернівці. Тільки наприкінці листопада 1944 року 2-му КДМІ надано назву «Чернівецький державний медичний інститут», і для засвідчення офіційних документів про свою діяльність вручено нову печатку. Так закінчився київський період і розпочався буковинський період діяльності навчального закладу.
Буковинський державний медичний університет (БДМУ) створено шляхом реорганізації Буковинської державної медичної академії на підставі розпорядження КМУ від 02.03.2005 р. № 46-р та наказу МОЗ України від 15.03.2005 р. № 110 «Про реорганізацію Буковинської державної медичної академії»[1].
Академію (БДМА) створено згідно з Постановою КМУ від 04.04.1997 р. № 312[2] на базі Чернівецького державного медичного інституту (ЧМІ), який був заснований у 1944 р. та функціонував до квітня 1997 р. Чернівецький державний медичний інститут відкрито 20.10.1944 р. на базі 2-го Київського медичного інституту після його передислокації у місто Чернівці.
Історія Буковини тісно пов'язана з іменами ректорів медичного закладу, відомих професорів — Д. С. Ловлі (1945-1951), М. Б. Маньковского (1951-1954), М. М. Ковальова (1954-1963, О. Д. Юхимця (1963-1974), В. К. Патратія (1974-1993), В. П. Пішака ((1993-2010)), Т. М. Бойчука (з 2010 року).
71 Фундатори наукових шкіл у галузі медицини у Північній Буковині.(див 74)