11. Проаналізувати зв'язок між «Теорією соціальної роботи» і «Психологією»

Дисципліна В«Соціальна психологіяВ» тісно пов'язана з дисципліною В«теорія соціальної роботиВ». Для ефективного здійснення соціальної роботи соціальний пра цівник повинен володіти необхідними соціо-психологічними знаннями.

Так, знання з соціальної психології допомагають долати відоме протиставлення індивідуального і суспільного, одиничного і загального, психологічного та соціального, бачити їх діалектичну зв'язок [8].

Соціальному працівнику для практики необхідні як знання про індивідуальні особливості особистості і малих груп, так і знання про все суспільство в цілому, так як він безпосередньо працює з усіма цими об'єктами.

Соціальна робота затребувана у випадках виникнення у людини, групи або спільності людей важких життєвих ситуацій. Такі ситуації, незалежно від породили їх причин, змісту та характеру протікання, завжди включає в себе психічний компонент, тобто відображаються в психічних процесах і станах людей [9]. Наприклад, звільнення з роботи може супроводжуватися тяжкими роздумами про перспективи матеріального забезпечення сім'ї, переживаннями ущербності, образи, розгубленості. Встановлення інвалідності може викликати у людини стан пригніченості, тривоги. Вилучення дитини з кровної сім'ї супроводжується афектних станом. Таким чином, далеко не завжди людина може самостійно налаштувати на конструктивний лад свої емоції, реально оцінити ситуацію, що ситуацію, мобілізувати свої психічні ресурси на боротьбу з труднощами. Йому необхідна допомога фахівця - соціального працівника, який володіє методами і технологіями соціо-психологічної практики.

Психосоціальна робота це такий напрямок соціальної роботи, предметом якої є психічний стан людини (групи, громади), зануреного у важку життєву ситуацію [10].

Психосоціальна робота здійснюється двома способами [11]:

1. психологічне супровід матеріальної, юридичної, медичної чи інших видів допомоги, які виступають як провідні, що визначають у перетворенні важкій життєвій ситуації;

2. чисто психологічні способи.

Мета психосоціальної роботи - пошук та актуалізація внутрішніх (психічних) ресурсів особистості для досягнення нею стану продуктивної адаптації в змінених умовах життєдіяльності.

Об'єкт психосоціальної роботи як складової частини соціальної роботи - важка життєва ситуація, яка виникає у різних категорій людей: інвалідів, безробітних, літніх, багатодітних, самотніх, хворих, малозабезпечених, які пережили техногенні або соціогенні екстремальні ситуації, військові конфлікти і т.д. Соціально-психологічна дезадаптація як складова частина важкій життєвій ситуації і є об'єктом психосоціальної роботи в системі соціальної роботи [12].

Зміст соціо-психологічної допомоги, її види, обсяг, інтенсивність визначаються суттю проблеми і гостротою ситуації, характером і ступенем розладу психічної життя людини.

Найбільш уразливими при виникненні важких життєвих ситуацій є емоційно-вольова сфера особистості, особистісні конструкти (Я-образ, самооцінка, рівень домагань, життєві цілі і цінності), соціальні зв'язки, взаємодії і взаємини. Надання соціо-психологічної допомоги сприяє відновленню адекватної картини світу і прийняттю відповідних соціальних ролей, сприяє корекції змістотворних цінностей, створює умови для повернення втрачених і встановлення нових необхідних соціальних зв'язків і відносин. У кінцевому рахунку, соціо-психологічна допомога повинна призвести до прийняття людиною або спільністю змінених умов життя, виявити здатність повноцінно функціонувати в нових обставинах.

Реалізація соціо-психологічної допомоги може бути представлена ​​як процес діяльності спеціаліста (спеціалістів) з аналізу важкій життєвій ситуації, діагностиці деформацій у психічних станах втягнутих у ситуацію людей; визначенню шляхів дезадаптированности та їх реалізація методами практичної психології; здійсненню поточного та підсумкового контролю ефективності застосовуваних методів і їх коригування [13].

До методик психосоціальної роботи слід віднести наступні [14]:

В• психодіагностика, вона здійснюється за допомогою психологічних методів вивчення особистості і (або) групи і спрямована на отримання достовірних відомостей про психологічні характеристиках суб'єкта і відображенні ситуації в його психічних стану;

В• психотерапія - Лікування за допомогою впливу на психіку людини;

В• психокорекція - Виправлення порушень у психіці людини психологічними засобами;

В• психологічне консультування - індивідуальна психологічна допомога людині шляхом аналізу його життєвої ситуації та надання порад для її поліпшення; це інтегральна процедура, заснована на методах психодіагностики, психотерапії та психокорекції;

В• психогігієна - Частина загальної гігієни, що розробляє заходи щодо збереження та зміцнення нервово-психологічного здоров'я людини (виявлення і попередження побутових і соціальних факторів, що шкідливо впливають на психіку людини і знижують ефективність життєдіяльності; розробка та впровадження в практику соціальної роботи заходів щодо зміцнення психіки людини, підвищенню її опірності стресогенним впливів і забезпечення умов для нормального функціонування психіки людини);

В• психопрофилактика - Усунення факторів, шкідливо відбиваються на психіці людини, і використання факторів, позитивно на неї впливають.

Крім методик у психосоціальної роботи активно застосовуються технології. Технологія - це відтворене ядро ​​методики, причому відтворюване логічно операционально, а не буквально змістовно [15].

У практиці психосоціальної допомоги можна виділити технології індивідуальної роботи з особистістю і технології групової роботи.

В основі технологій індивідуальної роботи з особистістю в сучасній психосоціальної роботі лежить розвиваюча стратегія, що реалізується в умовах діалогу, суб'єкт-суб'єктного взаімодейсівія фахівця і клієнта. Основним інструментом реалізації індивідуальної роботи є бесіда або інтерв'ю. Зазвичай описується Пятишаговая модель їх організації. p> Перша стадія - Структурування ситуації і досягнення порозуміння. p> Друга стадія - Збір інформації про проблему клієнта і його потенційні можливості про рішення проблеми.

Третя стадія - Виявлення бажаного результату вирішення проблеми. p> Четверта стадія - вироблення альтернативних рішень.

П'ята стадія - Узагальнення попередніх етапів і перехід від обговорень до дії. p> Використання технологій групової роботи засновано на уявленнях про те, що міжособистісне взаємодія і міжособистісні відносини відкривають додаткові можливості соціо-психологічної взаємодопомоги. У спеціально створюваних групах з'являється можливість занурити учасників у змодельовані ситуації, організувати програвання відповідних ролей, спертися на механізми соціального впливу, співпереживання, взаємної підтримки, зворотного зв'язку. Передбачається, що досвід, купується в групах, згодом переноситься людиною в реальне життя.

У вітчизняній психології щодо групових форм найбільш поширеним і узагальнюючим є поняття психологічного тренінгу.

Тренінг - багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини, групи і організації з метою гармонізації професійного і особистісного буття людини [17].

В основі тренінгу використання активних засобів (технік) груповий психосоціальної роботи. Виділяють три групи засобів [18]:

1. техніки надання інформації - усвідомлення і передача інформації (дискусії, міні-лекції, систематичні огляди, програмовані інструкції, груповий аналіз оцінок і самооцінок, техніки модерації - знаково-символічне відображення процесу і результатів роботи у тренінгу);

2. імітаційні техніки - тренування в безпечних умовах (рольові та ділові ігри, метод інцидентів, психодрама, соціодрама, психогимнастические вправи різної спрямованості);

3. техніки створення реального середовища, вона покликана навчити діяти людини в ситуації реального ризику.

Таким чином, зв'язок соціальної роботи та соціальної психології чітко простежується в практичній діяльності соціального працівника. Без знання необхідних методик і технологій соціальної психології соціальний працівник не зуміє вибудувати успішну діяльність в області роботи з клієнтом.