48. Особливості соціальної роботи з кризою. (див питання 47)

49. Стратегії втручання в соціальній роботі.

Стратегії втручання соціального працівника це загальні підходи до процесу надання допо¬моги, якими послуговуються соціальні працівники у своїй повсяк¬денній діяльності. Незалежно від ролей, які виконують соціальні праців¬ники у різних службах та організаціях, їхні дії є не випад¬ковими, а підпорядкованими певній стратегії втручання.

Як правило до стратегій втручання вдаються у ситуаціях, за яких клієнт не погоджується або неспроможний самостійно розв'язувати свої проблеми. Стратегії втручання мають на меті допомогти людині змінити своє життя, поліпшити середовище, в яко¬му вона функціонує.

Стратегії втручання поділяють на такі типи:

• втручання, спрямоване на зміну системи (дії щодо створення, підтримання або зміни інституцій, які нада¬ють послуги клієнтам)

• пряме втручання (безпосереднє надання послуг

тим, хто їх потребує)

• комбіноване (проміжне) втручання (втручання, за якого використовують елементи прямого втручання і втручання, спрямованого на зміну системи)

Усі ці стратегії є рівнозначними й однаково важли¬вими. Вони певною мірою тотожні уявленням про ролі соціальних працівників, методам соціальної роботи. Використовують їх на різних рівнях со¬ціальної роботи.

Суть стратегій прямого втручання полягає у тому, щоб підвищувати здатність клієнта до подолання труднощів, розв'язання проблем, сприяти його розвит¬ку. Такими стратегіями є догляд, ведення випадку, со¬ціально-психологічне консультування, навчання (нас¬тавництво), зміна поведінки.

50. Причини ведення записів та що потрібно записувати при роботі з клієнтом.

Ведення робочих записів – обов’язковий компонент практичної соціальної роботи, який має дві функції:

1) клінічну;

2) адміністративну.

Соціальні працівники ведуть робочі записи з метою збереження та документального оформлення інформації про своїх клієнтів та про процес роботи з клієнтами. Реєстрування окремих випадків використовується з метою проведення оцінювання, планування та професійного втручання у систему клієнта.

Клінічні записи можуть також використовуватись для адміністративних цілей. Сукупність записів може використовуватись для спостереження за наданням послуг, розробки нових програм та політики, а також для оцінювання існуючих послуг. Належним чином складені записи та документи забезпечують відповідальність (підзвітність) перед системою клієнта, організацією, суспільством (найчастіше перед тими, хто фінансує), а також перед професійною спільнотою.

Записи, які ведуться соціальними працівниками дуже різноманітні, що пояснюється різноманітністю сфер практичної соціальної роботи. Записи спрямовані на те, щоб висвітлити особливу природу кожного випадку надання послуги, а різні стилі ведення таких записів відповідають різним моделям надання послуг, різним підходам до практичної роботи та організаційним характеристикам.

Загалом, ведення записів у соціальній роботі потребує врахування таких вимог:

1. Зосередження уваги індивідуалізоване, відображає потреби клієнта, а його ситуація – унікальна, і потребує надання конкретної послуги.

Об’єм визначається поєднанням цілей, планів та видів діяльності, у зв’язку з оцінюванням ситуації клієнта, що має конкретну потребу, із наявними ресурсами.

Мета полягає у сприянні наданню послуг системі клієнта або від імені системи клієнта.

Функції – клінічні та адміністративні.

4.9.3. Сучасне ведення записів

Записи, що робляться сьогодні в сфері соціальної роботи, різняться за стилями та формами, відображаючи різноманітність у моделях надання послуг, підходах до практичної роботи, до ведення записів та організаційних умов. Вони можуть включати багато різних документів, серед яких комп’ютерні анкети, записи у формі розповіді, контракти між соціальним працівником та клієнтом, юридичні документи, відеозаписи, графіки, копії звітів з інших агентств тощо. Складність записів відображає складність сьогоднішньої практичної роботи, багатогранне використання записів та зростання значення звітності. Разом з цим, записи також стають досить подібними (типовими) за своїми цілями та змістом.

Реєстрація надання послуг.

Записи, які ведуться в соціальній роботі, як правило, містять наступну інформацію:

Ідентифікація інформації

Соціальна історія (коротка або розширена)

Вступна підсумкова інформація про представлену проблему, джерело скерування клієнта, причину скерування та мету надання послуги

Оцінка соціальним працівником ситуації клієнта

Цілі, робочий (інколи формальний) контракт

План роботи

Записи про динаміку, досягнуті результати

Критичні звіти про інциденти (якщо якісь інциденти мали місце під час надання послуги)

Передача справи в іншу агенцію, заклад або заключні висновки, разом із скеруванням до ресурсів, що знаходяться за межами агентства, яке надає дану послугу

Подальша інформація

4.9.4. Документування звітів: загальні проблеми та їх вирішення

Повсякденна робота соціального працівника дуже різноманітна, не завжди складається із приємних завдань. Більшість соціальних працівників схиляється до думки, що документування файлів належить до найменш цікавих і приємних видів діяльності, з виконанням якого найчастіше зволікають.

Перелік найпоширеніших проблем, пов’язаних із веденням записів в агенціях.

Дефіцит часу для ведення записів

Тривалість процедури оформлення записів

Ухиляння соціальних працівників від ведення записів

Недостатня допомога помічників

Нестача сучасної техніки (комп’ютерів)

Брак місця для зберігання записів

Тривала занедбаність записів

Відсутність навичок ведення документації у працівників, некваліфіковане виконання записів

Неадекватність вимог до ведення документації на одержання фінансування та акредитації

Проблеми різноманітності, пов’язані з використанням своєї рідної мови соціальними працівниками для нотування, записів

Відсутність протокольних вимог зі сторони агентства чи організації