56. Мультидисциплінарна команда у ср.

Мультидисциплінарна модель визначається як сукупність незалежних експертів у різних галузях знань з окремими планами роботи та окремими завданнями. Усі вони працюють поряд, однак практично не разом [6]. Внутрішні взаємозв'язки незалежних експертів у команді координуються одним лідером групи. У функціях лідера команди — загальне керівництво, координація роботи її членів та визначення пакету послуг, що пропонуються конкретному клієнтові. Така команда працює на основі регулярних групових зустрічей, під час яких відбувається моніторинг та оцінювання виконаної роботи, представлення нових випадків. Фірсов М.В., Шапіро Б.Ю, зазначають, що модель мультидисциплінарної команди є першим еволюційним рівнем у концепції командної роботи [7]. Функції та ролі членів мультидисциилінарної команди будуть залежати від багатьох факторів (мети та завдань організації/програми; моделі команди; мети, завдань, складу команди). Проте, як правило, членам команди надають обов'язки відповідно до їхнього фаху, здібностей та можливостей. Наприклад, у реабілітаційних центрах для розумово відсталих осіб фахівці можуть виконувати такі функції.

Соціальний працівник:

♦ ознайомлення користувачів з метою, структурою і принципами закладу, його можливостями у наданні допомоги;

ведення випадку;

консультування родин за загальними питаннями розвитку розумові відсталої особи (наприклад, про важливість ранньої діагностики і втручання, про важливість фахової допомоги) та взаємин у сім'ї; забезпечення спілкування з іншими родинами з подібними проблемами;

інформування про види державної допомоги та пільги, допомога в оформленні інвалідності, державної грошової допомоги, реалізації пільг;

інформування про ресурси місцевої громади, ініційовані місцевими органами влади чи недержавними організаціями, закладів, програми волонтерської праці, тимчасового догляду, можливостей гуманітарної допомоги тощо;

візити додому для оцінювання житлових умов;

сприяння у налагодженні взаємодії членів родини;

організація візитів інших фахівців додому в разі необхідності;

наснаження батьків на активне залучення до процесу реабілітації

дитини, відстоювання її індивідуальних прав та інтересів, а також до участі у процесі лобіювання — консультування, організація тренінгів для батьків, груп взаємодопомоги, кампаній лобіювання тощо;

представництво інтересів розумово відсталої особи та родини;

влаштування розумово відсталої особи до інших спеціальних закладів.

Соціальний працівник повинен брати активну участь у налагодженні стабільних ділових контактів закладу з представниками державних і недержавних структур, які вирішують окремі аспекти проблем людей і розумовою відсталістю: дільничними психіатрами, психологами-консультантами, клінічними психологами психіатричних закладів, працівниками органів соціального захисту, працівниками психолого-медико-педагогічних консультацій та медико-соціально експертних комісій, соціальними педагогами соціальних служб для молоді [18].

Психолог:

♦ консультування з метою психосоціальної оцінки та діагностики

можливостей розумово відсталої особи;

♦ розробка рекомендацій для корекції її розумового розвитку та поведінки;

♦ психотерапевтична допомога родині;

аналіз взаємин у родині, між батьками, батьків з дитиною, ставлення батьків та рідних братів і сестер до інваліда та до факту його інтелектуальної недостатності, прийняття ними цього факту [19];

консультування членів команди щодо психологічних особливостей розумово відсталого клієнта та вироблення стратегії її корекції;

супервізія взаємин членів команди та організація заходів профілактики професійного вигорання.

Спеціальний педагог (дефектолог):

діагностика розвитку;

індивідуальні та групові заняття;

консультування членів родини щодо індивідуального підходу до розумово відсталої особи;

просвітницька робота з батьками [20].

Логопед:

заходи з передмовленнєвої стимуляції;

індивідуальні та групові заняття з розвитку та корекції мовлення;

консультування членів команди та батьків щодо індивідуального

підходу до розвитку мовлення у дитини

Невролог:

визначення стану центральної нервової системи розумово відсталої особи, у разі необхідності — рекомендації спеціальних видів медичного обстеження;

призначення лікування та оздоровчих заходів;

консультування членів команди щодо особливостей стану здоров'я розумово відсталої особи.

Кінезіотерапевт (фізичний терапевт):

♦ абілітація рухових можливостей за допомогою спеціальних фізичних вправ, масажу, рухливих ігор;

♦ консультування членів команди та батьків щодо розвитку загальної моторики розумово відсталої особи у ході багатостороннього педагогічного виливу на неї;

♦узгодження стратегії свого втручання із запитами та рекомендаціями членів команди.

Слід зауважити, що кваліфіковані, добре підготовлені працівники, підтримують та взаємно доповнюють один одного, відіграють вирішальну роль у наданні комплексної допомоги. Висока мотивація та відданість справі членів команди значно підвищує ефективність її роботи.