56. Синтаксична синонімія. Види синтаксичної синонімії: стилістичні можливості.

Синтаксичні синоніми – різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: зважати на обставини – враховувати обставини – рахуватися з обставинами; розумітися на політиці, розумітися в політиці – розбиратися в політиці – знатися на політиці.

Такими можна вважати:

• сполучникові та безсполучникові речення; Сонце зайш¬ло і й надворі швидко стемніло. — Як тільки сонце зайшл онадворі швидко стемніло .— Коли сонце зайшло, надворі швидко стемніло;

• складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: Картина, що була написана олією, висіла над роялем. — Написана олією картина висіла над роялем; Коли приходиш з вулиці додо¬му, мий руки. — Прийшовши з вулиці додому, мий руки;

• складнопідрядні й прості речення з другорядними чле¬нами: Коли приїду з відрядження, зайду до вас. — Після приїзду з відрядження зайду до вас; Коли закінчиться урок, підійди до мене — Після уроку підійди до мене;

• синтаксичні конструкції книжного і розмовного ха¬рактеру: незважаючи на те, що хоч і внаслідок того що після того завдяки тому що, через те, з метою, щоб, незважаючи на те.

57. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.

1)Текст – це сукупність речень, що пов’язані між собою за змістом і мовними засобами.

2) Текст (текстум- зв'язок, побудова) – це висловлювання, яке складається з кількох речень, що мають певну змістову і структурну завершеність.

Властивості тексту:

- зв'язність

- цілісність

- членованість

- інформативність

- завершеність.

Напруга тексту – це збереження читацької уваги за допомогою інтриги розвитку дій. ТАК ЯК Я ЗРОЗУМІЛА

Напруженість тексту – це перенасиченість, наявність зайвих слів/конструкцій, що відволікають від основної думки та руйнують ідейно-композиційну структуру тексту, його інформативність. ЦЕ Я НАПИСАЛА СВОЇМИ СЛОВАМИ, НИЖЧЕ ПОДАЛА БІЛЬШ НАУКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Напруженість викладу у плані змісту — кількість інформації, яку читач отримує в одиниці форми; напруженість викладу в плані виразу — кількість одиниць форми, що припадають на одиницю інформації.

Різновиди напруженості:

- лексична

- композиційно-синтаксична.

Причини напруженості:

- тавтологія

- перенасиченість використання стилістичних засобів

- утворення стрибків у темо-рематичних послідовностях;

- використання інформативно-компактних висловлювань при збереженні змісту;

- використання висловлювань із вторинними предикатами;

- застосування різних видів синтаксичної компресії;

- перевага імпліцитних видів синтаксичного зв’язку і зниження ролі імпліцитного зв’язку;

- нульове представлення суб’єкта дії, стану.

- міра прагматичної інформації в тексті, невідповідність обсягу інформації, закладеного в тексті, та обсягу інформації, сприйнятого читачем.

58. Модальність. Різновиди модальності.

Модальність (лат. modalis) — це функціонально-семантична категорія, яка виражає відношення змісту висловлювання до дійсності і мовця до змісту висловлювання.

Модальність 1) відношення висловлювання до дійсності з точки зору мовця; 2) ставлення мовця до змісту висловлюваного; 3) ставлекння суб’єкта дії до дії

Вона може бути виражена інтонацією, морфологічними, лексико-граматичними та іншими засобами. До модальних слів і часток належать «треба», «може», «навряд» тощо.

Наприклад, речення він одружився, він одружився б, він міг би й не одружуватися, одружився б він — виражають різні модальності — факт, бажання, жаль, пораду.

Різновиди:

- Суб’єктивна модальність — це факультативна ознака висловлювання, яка вказує на ставлення мовця до змісту висловлювання (можливо, очевидно, так, ну, ні, ага, а як же, точно; ой! ох! ах! ну! Інтонація)

- Об’єктивна модальність — це обов’язкова ознака кожного висловлювання, одна з категорій, яка формує предикативну одиницю — речення. Об’єктивна модальність виражає відношення висловлювання до дійсності як реальне або нереальне (ірреальне). Наприклад: Люди були щасливі! (реальне); Люди були б щасливі (ірреальне).